"Хранителі Корони" — перша частина циклу "Не час для пророцтв" — це книга, яка викликає суперечливі емоції. З одного боку, вона вражає своєю амбітністю та оригінальністю ідеї: світ, що поєднує елементи класичного фентезі та стімпанку, нагадує "Володарів перснів" у легкій інтерпретації. З іншого боку, низка недоліків у виконанні залишає бажання кращого.
Сюжет обертається навколо Ерін Тераїс, майстра Води, яка вміє управляти водною Стихією та вивчає писемність зниклої цивілізації тролів. Вона потрапляє до елітної організації Хранителів Корони і разом із загоном бійців та магів вирушає на пошуки легендарного артефакту — Правиці Чарівника. Однак загін потрапляє у смертельну пастку, і Ерін, як єдиній, хто вцілів, змушена за будь-яку ціну вберегти знайдену інформацію про долю артефакту.
Ерін — цікавий персонаж, але її характер викликає питання. Вона надто наївна та емоційно нестійка, що часто призводить до нелогічних дій. Наприклад, її рішення втрутитися в конфлікт між двома фракціями без чіткого плану виглядає безрозсудним. Проте її навички майстра Води та знання писемності тролів додають їй цікавості.
Найяскравішим персонажем книги, безперечно, є темний ельф Кірану. Його загадковість, внутрішні конфлікти та моральна неоднозначність роблять його справжньою знахідкою для цієї історії. Однак інші персонажі, часто здаються лише зайвим фоном, а їхні дії та мотиви залишаються незрозумілими.
Окремо варто згадати про стиль оповіді. Мова ведеться від третьої особи, але в одній сцені часто описуються думки та почуття відразу кількох персонажів. Це створює плутанину: важко зрозуміти, чиї думки належать ельфу, чиї — магу, а чиї — гному. Наче авторка хотіла розкрити більше, але цим лише ускладнила сприйняття.
Ще одна проблема — занадто велика кількість дійових осіб. Деякі персонажі з’являються лише для того, щоб через кілька розділів зникнути. На мою думку, краще було б обрати кілька основних персонажів і вести оповідь від їхньої перспективи, навіть якщо це було б від третьої особи. Це додало б історії більшої цілісності.
**Що сподобалося:**
- Оригінальний світ, який поєднує елементи фентезі та стімпанку.
- Добре прописаний персонаж Кірану (темного ельфа).
- Динамічний сюжет, який тримає в напрузі.
- Цікава ідея з Правицею Чарівника та пошуками артефакту.
**Що не сподобалося:**
- Надмірна наївність та нелогічність дій головної героїні Ерін.
- Безліч логічних прогалин у важливих моментах.
- Недосконалий стиль письма, який іноді руйнує атмосферу.
- Занадто багато дійових осіб, які з’являються і зникають без пояснень.
- Плутанина в оповіді через перестрибування між думками різних персонажів.
**Висновок:**
"Хранителі Корони" — це книга з великим потенціалом, який, на жаль, не був повністю реалізований. Вона може сподобатися любителям легкого фентезі, але якщо ви шукаєте глибину, логічність і високий рівень літературної майстерності, ця книга може розчарувати. Моя оцінка — **7/10**, переважно за оригінальність ідеї та окремі вдалі моменти.