Тата Лінту

Вражена, що про книгу так мало говорять.⠀ Українська авторка створила складний і дуже цікавий фентезійний світ. Хоч ключові персони такі як ельфи, гноми, тролі, маги, хранителі не нові, але який же захопливий сюжет.⠀ ⠀ Я маю слабкість до магії і відьомства, тут мою душу задовільнили сповна. Магія і чародійництво континенту Анлойну побудовані на звʼязку зі стихійною магію (земля, вогонь, повітря, вода).⠀ ⠀ Що ми маємо:⠀ 🔥протистояння темних-світлих ельфів, людська раса між двох вогнів ⠀ 🔥пошук зниклого магічного артефакту, який може переломити хід майбутнього ⠀ 🔥нереальні механізмами і знання тролів і гномів ⠀ 🔥таємні організації, ордени⠀ 🔥університет для обдарованих стихією магів ⠀ 🔥державні секрети, зради, таємниці⠀ ⠀ Юна повелителька водної стихії Ерін зазнала невдачі у подушках магічного предмету і таким чином потрапила у товариство похмурого та войовничого налаштованого темного ельфа Фенікса.⠀ ⠀ Через всю книгу ця чудернацька пара прокладає шлях небезпечними широтами, де на них на кожному кроці чатує небезпека у вигляді роварів або некромантів. Кожен має таємниці один від одного, та Фенікс не раз рятує життя маленькій вовчиці Ерін(так він її називає), а вона - йому.⠀ Складно і цікавезно авторка розказує про магів, як вони черпають силу та плетуть-вʼяжуть складну магію з допомогою свого стихійного елементу. В голові я бачила ці майже невидимі нитки.⠀ ⠀ Ерін — юна, запальна, світла і добра душа, вона хоче за всяку ціну зберегти здобуті кровʼю знання. ⠀ Фенікс — воїн, небезпечний і могутній шаман, в нього на першому місці державне завдання, але доля звела його зі стихійницею. Разом вони долають шлях до столиці ельфів. ⠀ ⠀ Мені термінового треба продовження, бо темп небезпеки і пригод наростає, магія всотується в читача крізь текст.⠀ ⠀ Ерін і Фенікс ще мають багато роботи.⠀

Анонім

Дебютний роман української авторки. Відчувається трохи наївним та з невеличким браком письменницького професіоналізму, але непогано як для проби пера. Звісно, сподіваємось, що авторка буде зростати, більш ускладнюючи свої твори оригінальними ходами та виробить свій власний склад. Чекаємо на продовження) 9\10

Анонім

"Хранителі Корони" — перша частина циклу "Не час для пророцтв" — це книга, яка викликає суперечливі емоції. З одного боку, вона вражає своєю амбітністю та оригінальністю ідеї: світ, що поєднує елементи класичного фентезі та стімпанку, нагадує "Володарів перснів" у легкій інтерпретації. З іншого боку, низка недоліків у виконанні залишає бажання кращого. Сюжет обертається навколо Ерін Тераїс, майстра Води, яка вміє управляти водною Стихією та вивчає писемність зниклої цивілізації тролів. Вона потрапляє до елітної організації Хранителів Корони і разом із загоном бійців та магів вирушає на пошуки легендарного артефакту — Правиці Чарівника. Однак загін потрапляє у смертельну пастку, і Ерін, як єдиній, хто вцілів, змушена за будь-яку ціну вберегти знайдену інформацію про долю артефакту. Ерін — цікавий персонаж, але її характер викликає питання. Вона надто наївна та емоційно нестійка, що часто призводить до нелогічних дій. Наприклад, її рішення втрутитися в конфлікт між двома фракціями без чіткого плану виглядає безрозсудним. Проте її навички майстра Води та знання писемності тролів додають їй цікавості. Найяскравішим персонажем книги, безперечно, є темний ельф Кірану. Його загадковість, внутрішні конфлікти та моральна неоднозначність роблять його справжньою знахідкою для цієї історії. Однак інші персонажі, часто здаються лише зайвим фоном, а їхні дії та мотиви залишаються незрозумілими. Окремо варто згадати про стиль оповіді. Мова ведеться від третьої особи, але в одній сцені часто описуються думки та почуття відразу кількох персонажів. Це створює плутанину: важко зрозуміти, чиї думки належать ельфу, чиї — магу, а чиї — гному. Наче авторка хотіла розкрити більше, але цим лише ускладнила сприйняття. Ще одна проблема — занадто велика кількість дійових осіб. Деякі персонажі з’являються лише для того, щоб через кілька розділів зникнути. На мою думку, краще було б обрати кілька основних персонажів і вести оповідь від їхньої перспективи, навіть якщо це було б від третьої особи. Це додало б історії більшої цілісності. **Що сподобалося:** - Оригінальний світ, який поєднує елементи фентезі та стімпанку. - Добре прописаний персонаж Кірану (темного ельфа). - Динамічний сюжет, який тримає в напрузі. - Цікава ідея з Правицею Чарівника та пошуками артефакту. **Що не сподобалося:** - Надмірна наївність та нелогічність дій головної героїні Ерін. - Безліч логічних прогалин у важливих моментах. - Недосконалий стиль письма, який іноді руйнує атмосферу. - Занадто багато дійових осіб, які з’являються і зникають без пояснень. - Плутанина в оповіді через перестрибування між думками різних персонажів. **Висновок:** "Хранителі Корони" — це книга з великим потенціалом, який, на жаль, не був повністю реалізований. Вона може сподобатися любителям легкого фентезі, але якщо ви шукаєте глибину, логічність і високий рівень літературної майстерності, ця книга може розчарувати. Моя оцінка — **7/10**, переважно за оригінальність ідеї та окремі вдалі моменти.

Анонім