Стівен Дабнер

"Суперфрікономіка" насичена величезною кількістю "непотрібних" фактів. Але інколи ми самі не уявляємо, що впливає на певні процеси в суспільстві, можливо, ми просто не туди дивимось?

▪️ Телебачення в Індії покращило становище жіночого населення там? Невже вся багатомільярдна політика в більшості випадків безсила?
▪️ Раніше міста тонули в потоках кінського гною. Потім прийшов технічний прогрес, а з ним і глобальне потепління. Що було небезпечніше? Гнів чи випари автомобілів зараз?
▪️ Як працює поведінкова економіка і чи дійсно експерименти допомагають щось виявити?
▪️ Іронічно! Але можливо якби в 1840-х рр. під час дослідження випадків післяпологового сепсису більше поширювали необхідність гігієни рук від мікробів...зараз ми б не потерпали від коронавірусу?😅
▪️ Багато аналізу діяльності проституток, терористів, лікарів та хворих на невиліковні хвороби. Чи дійсно люди альтруїсти від природи? Глобальне потепління та безпека на дорозі. І це ще не повний перелік того, що аналізується в книзі.

Багато фактів! Мега багато! Але кінцевий висновок все таки напевно те, що можливо ці всі законодавчі штуки на державному рівні не працюють через їх "намудреність"? Може дійсно вихід з ситуації набагато простіший, а люди просто вічно все ускладнюють? Або можливо хтось вже давно придумав вихід із "найскладніших" ситуацій, але людство важко сприйняти його саме через простоту, або малобюджетість?🤔

Інколи дуже приємно та корисно відволіктись від художньої літератури)