Книга "Як дизайн спонукає нас думати" Шона Адамса – це естетичне задоволення протягом всього читання! Вона не лише дуже красива, але й цікава та пізнавальна. Видавництво ArtHuss завжди створювало неймовірні книги, але ця заслужено стає однією з улюблених для мене🤍
Тепер декілька слів про наповнення книги. Шон Адамс досліджує ЗМІ, архітектуру, графічний та промисловий дизайн, щоб показати нам, як можна викликати безліч емоцій. Читаючи книгу ви можете дізнатися про те, як зваблення, ефективність, любов, гумор, інтелект, вишуканість, гордість, інновації, невинність, ностальгія, гнів, задоволення та чесність передавати через дизайн.
Також я виписала декілька дуже влучних та цікавих думок, якими хочу поділитися з вами:
• Інтуїція – один з найдієвіших інструментів дизайнера.
• Дизайн мусить бути простим у розумінні й використанні – та водночас достатньо складним, щоб концентрувати увагу.
• Рефлексивний дизайн вимагає складнішого мислення: він включає самосприйняття, задоволення собою та асоціації. Це визначальний фактор для багатьох брендів.
• Людям властиво отримувати втіху від вирішення проблем. Наш мозок дістає приплив хімічних речовин, що викликають приємні відчуття.
• Насолода та емоційний досвід розшифрування образу сприяють запам'ятовуванню.
• Гумор здатний мотивувати, переконувати й заохочувати аудиторію. Не слід недооцінювати здатність глядача зрозуміти зміст повідомлення. Гумор у зверненні до аудиторії обеззброює, формує особистий, позитивний і емоційний зв'язок.
• У дизайні інтелект – протилежність наївності, він передбачає глибше розуміння світу, складностей і протиріч. Мета дизайнера – швидко заявити аудиторії: «Це розумно й раціонально» на противагу до невинного меседжу, що містить обмаль інформації.
• Справді інноваційною може вважатися робота, заснована на розумінні історії, культури, соціальних проблем та ідей, раніше неприйнятих.
• Ностальгія слугує заспокійливим, підтверджуючи: наше життя – не нудна рутина, де кожен день схожий на попередній. Життя – частина великої історії з пригодами, любов'ю, гнівом, сенсами і, зрештою, надією на те, що нас також запам'ятають.