Сільвана Де Марі

Про "Останнього ельфа" мені важко писати відгук. Бо це книжка, яку слід читати не заради сюжету, який насправді цікавий - і я могла б просто його переказати й по всьому, - а заради легкого стиль письма і глибини діалогів, роздумів, спостережень. Зокрема спостережень ельфа за людьми.

Для мене в принципі книжка важить отим ЯК її написали. І тому цей роман отримує найвищу оцінку.

Отже, останній ельф натрапляє на жінку, мисливця й собаку, які допомагають ельфові врятуватися. Коли їхні шляхи розходяться, ельф потрапляє в печеру до останнього дракона. Вони обоє повинні здійснити пророцтво. Але навіть така зав'язка не є банальним сюжетним трюком. Бо: "Наше призначення таке, як ми самі захочемо, а не таке, як написав невідомо-хто на стіні. Це наше власне життя, а не сон, що сниться комусь іншому".

У тексті багато іронії, гумору, а також незвичних роздумів про людину, її звички, поведінку й навіть харчування: бо як можна їсти те, що думало (мова про м'ясо тварин).

І ще мені імпонує сюжет тим, що тут немає розлогих описів баталій, битв тощо. Авторка не зупиняється на тих епізодах довго. А більше зосереджується на, повторюся, спостереженнях за всім навколо.

Це фентезі. Але якщо Ви не шанувальник цього жанру, то не варто оминати цей роман. Бо він насправді дуже про життя, про реальність, в якій живе людина. І не перенасичений символізмом та якимось паралельним світом. І точно сподобається тим, хто любить у тексті глибину думки, нетиповість персонажів, небанальність сюжету.

Текст можна розчленити на безліч цитат - але не пафосних фразочок, а на цілі фрагменти, діалоги й монологи.

Можливо, колись цей роман увійде до шкільної програми в Україні, так як це вже відбулося в Італії. Такі книжки однозначно треба читати дітям, підліткам і дорослим - бо вони про цінності, про людину, про самотність та любов, про відповідальність та змужніння, про життя - як би пафосно це не звучало.

📖"Йорш подумав, що все життя, напевно, ділиться на до і після. До і після моменту, коли ти вперше торкнувся морських хвиль. Життя, у якому не було цієї миті, мабуть, не зовсім повноцінне".

📖"Купити задорого річ, яка не має ціни, - це все-таки вигідна оборудка".