Хочу поділитися, як ця книжка лягла на серце.
Багато чого здалось мені знайомим. Скільки близьких людей бігли від війни, щоб врятувати дітей і самих себе, скільки втратили все, що мали... Можна сказати, що кожна глава у цій книзі це ніби як історія нашого спільного життя, бо війна стала особистісною й дуже близькою.
Автор дуже легкою, зрозумілою мовою передає страждання, переживання і разом з тим героїзм та сміливість українців, їхню незламність попри будь-які обставини. Книга читається швидко і на одному диханні. І мені сподобалось, що хоч деякі історії дуже сумні, але все одно книжка дає надію. Особливо завершальна глава.
Анонім