Сем Кін

Історія — це не лише битви, політики й дати. Це історії людей. Сем Кін переплітає особисті драми вигнаних науковців із глобальними подіями. Вони були чужими всюди: не своїми у нацистській Німеччині, не завжди прийнятими в Америці. Але саме вони, «неприкаяні», стали невидимим фронтом, що змінив хід історії. Автор не ідеалізує своїх героїв — він показує їхні слабкості, сумніви, часом навіть суперечливі вчинки. Та через усе це просвічується головне: людська гідність, що не скорилася злу. В книзі є і шпигунські інтриги, і драматичні моменти вибору — як, наприклад, чи можна виправдати створення зброї масового знищення заради порятунку світу?

Анонім

Загін неприкаяних — нонфікшн, який читається як трилер. Це захоплива історія створення ядерної бомби у 1930–1940-х роках та про вчених і шпигунів, які були рішуче налаштовані не допустити, щоб Третій Рейх створив власну бомбу. Частина I присвячена довоєнним рокам і знайомить із ключовими героями: від Мо Берґа (єврейського бейсболіста, який підпрацьовував агентом для OSS, попередниці ЦРУ), до Ірен та Фредеріка Жоліо-Кюрі (доньки та зятя Марії Кюрі), Роберта Оппенгеймера, Вернера фон Брауна та багатьох інших. Частина II зосереджена на 1942 році та численних відкриттях у галузі фізики. На жаль, німці мали фору й витратили мільйони рейхсмарок на створення остаточної зброї для завоювання світу. Коли Гітлер почав погрожувати Заходу суперзброєю, союзники занепокоїлися й різко прискорили власні роботи над «Манхеттенським проєктом». Тоді ж вони створили імпровізований «Загін неприкаяних» — групу на кшталт Мо Берґа та інших, які згодом стали відомі як місія «Alsos». Вони вирушали на території Осі, щоб шпигувати за німецькими розробками, викрадати уран і важку воду, саботувати лабораторії та виробництва, а також викрадати чи навіть убивати членів «Уранового клубу» нацистів. Частини IV і V описують події 1944 року, а частина VI — 1945-го. Автор має ступінь із фізики, тож добре розуміється на ядерній тематиці. У книзі є зрозумілі ілюстрації, що пояснюють атомний синтез та інші абстрактні концепції, а також список головних і другорядних персонажів і джерел. Розділи короткі, завдяки чому темп оповіді швидкий — що непросто з такою серйозною темою. Виклад майстерний і змістовний, але не надто технічний. Я залишалася захопленою від початку й до кінця.

Анонім

Сем Кін написав веселу, цікаву книжку про елементи періодичної таблиці Менделєєва. Він пише так, ніби розмовляє з читачем у кав'ярні чи барі, розповідаючи друзям один анекдот за іншим. Він ділиться своїми науковими знаннями, використовуючи вигадливі, кумедні факти та цікаві історії про вчених, які беруть у них участь 😉 Книга побудована не так, як звичайний підручник з хімії. Розділи розділені за сферами інтересів, такими як астрономія, гроші, війна, медицина та періоди історії. Автор - фізик, тому в книзі було багато інформації про елементи, отримані в лабораторії, радіоактивні елементи, ядерну хімію та атомну бомбу. Для мене це була найскладніша частина книги Назва книги походить від жарту. Галій, який нагадує алюміній - це тверда речовина, температура якої нижче 29 градусів за Цельсієм, і його можна зліпити у вигляді ложки. Коли її занурюють у гарячий чай, здивований гість виявляє, що ложка зникає, коли він плавиться 😁 Ця книга може бути корисною як для простих людей, так і для науковців. Деякі розділи буде набагато легше зрозуміти, якщо читач має уявлення про періодичну таблицю Менделєєва з курсу хімії в школі. Загалом, автор заслуговує на похвалу за те, що робить науку цікавою ❤️‍🔥

Анонім