У мене є кордони і я вмію казати «Ні». Також я схильна ідентифікувати маніпуляції, часто відчуваючи їх навіть чисто інтуїтивно. Ба більше, я й сама вмію маніпулювати. Але вважаю це вміння у себе та інших не перевагою, а недоліком, ознакою слабкості та недостатністю самовиховання.
Тому намагаюсь із себе викорінювати прояви такої токсичності. Коли ж відчуваю це від інших, даю зрозуміти, що не братиму в цьому участі.
Токсичність має багато відтінків, форм, інтонацій. Газлайтинг, маніпуляції, егоцентризм, булінг, применшення значимості когось/чогось, неповне надання інформації… Це лише дрібка з того, чим може бути ТОКСИЧНІСТЬ. І дрібка з того, з чим стикалась і стикаюсь я. Підозрюю, і ви.
Токсичність можна спостерігати на роботі, в сімʼї, у стосунках дружніх і любовних, між батьками та дітьми, між колегами, між вчителями та батьками дітей, яких ті вчать… ТОКСИЧНІСТЬ, ДО БІСА, ВСЮДИ!
Тож коли я бралась за цю книгу, коментарі на кшталт «Просто сказати всім ідіть на *уй - ось як вижити серед токсичних людей» у дірект я не приймала серйозно. Цього просто недостатньо. Потрібно глибше розуміти себе і тих, хто поширює отруту. І ні, сказати «ідіть на *уй» - це не єдиний спосіб захиститись. А якщо у потерпілого ще й немає безпеки, надійної підтримки когось незаангажованого та чітких доказів - підхід «ідіть нах» нічого доброго не дасть.
До чого це я?
Перед вами класна книжка!
Так, в ній дечого місцями забагато. Буває, інформація викликає сумнів, дрібку роздратування.
Однак цінного в ній дуже багато:
- кейси/ситуації токсіку у різних сферах життя
- наукові обґрунтування зі сфер соціології, психології, психіатрії
- поради, ЯК ВПОРАТИСЯ із тією чи іншою отруйністю
Мені лишилось ще кілька розділів. Однак вже раджу книжку, якщо відчуваєте, токсіку довкола забагато і ви від того почуваєтесь дискомфортно, не знаючи, як краще вийти з отруйних ситуацій та як взаємодіяти з отруйними людьми.