Я не розгадую таємниць детективу, коли читаю, а просто отримую задоволення від процесу читання і розвитку сюжету. Тому сказати, що він передбачуваний (як читала у відгуках), то я не можу. Мене фінал здивував.
В книзі, через діалоги героїв, показано різницю між сприйняттям англійців та французів 19 століття. Це теж було для мене цікаво.
Анонім
Це історія, що об’єднує минуле і сучасність, дві жінки, між якими 250 років, і таємниці, які тягнуться крізь час. Читалась книга швидко й легко, хоча на початку важко було повністю вникнути, думки розбігалися. Але десь із перших 70 сторінок з’явилась чітка точка неповернення, і сюжет захопив.
Особливо сподобалась паралель між Керолайн і Неллі, як дві жінки із різних епох проходять через внутрішні конфлікти, зневіру, але поступово знаходять себе. Це було ніжно, глибоко й дуже по-жіночому.
Єдине, що залишило питання героїня Еліза. Її історія важлива, але якось не вистачило ясності або глибини, ніби вона трохи губилась серед інших.
Останні 70 сторінок здались менш емоційними, напруга дещо згасла і я очікувала більш сильного фіналу. Проте загальне враження залишилось позитивним.
Анонім
Роман вражає поєднанням історичної атмосфери, інтригуючої жіночої драми та легкого детективного тону. Книга захоплює вже з перших сторінок і тримає увагу до самого кінця.
Оповідання побудоване на двох часових лініях: одна — в Лондоні XVIII століття, де жінка-аптекарка веде небезпечну справу, інша — в сучасності, де молода жінка випадково відкриває стару таємницю. Такий підхід створює глибину і багатогранність сюжету: минуле і теперішнє переплітаються, підкреслюючи спільну тему жіночої сили, втрат і вибору.
Сюжет не перевантажений, але досить напружений. Авторка майстерно тримає баланс між психологізмом і динамікою, дозволяючи читачеві співпереживати персонажам, не втрачаючи інтересу до розгортання подій.
Окремо хочеться відзначити атмосферу старого Лондона — з вузькими вулицями, туманом, забороненими практиками і суспільними обмеженнями, які гнітять жінок. Стилістика мови насичена, але водночас доступна — роман читається легко, попри його глибокі теми.
Це історія про біль, зраду, але й про самовираження, стійкість і наслідки рішень. Трішки історії, трішки загадки й моральної напруги без відвертої жорстокості чи сенсаційності.
Анонім
Котолог
