Сара Груен

Закулісся циркового світу для глядачів залишається таємницею. Вони бачать доведену до досконалості виставу, бачать усмішки артистів, піддаються сміхові клоунів, аплодують дресированим тваринам і захоплюються вмінням акробатів та жонглерів. Гарна яскрава картинка, що манить дітей та дорослих. Але багато хто не задумується якою ціною даються артистам і тваринам ці виступи.

Авторці вдалося показати справжній цирк без гриму - як дресирують тварин, як їх б'ють, не дають їсти; робітникам вчасно не виплачують зарплату, артисти травмуються, проте продовжують працювати крізь біль.

У книжці маємо дві часові лінії: сьогодення і часи Великої Депресії. Але головний герой один - Джейкоб Дженковскі. Він випадково опинився у цирковому житті після смерті батьків і навіть на схилі віку, коли йому 90 років, згадує події сімдесятилітньої давнини, настільки вони в'їлися йому в пам'ять.

Немає тут розповідей про приголомшливі вистави, світло рамп і захват глядачів. Натомість є насильство над робітниками, тваринами, гіркота втрат, дружба, конкуренція, любов, страх, ненависть, неминуча старість.

Не люблю цирк, але книжку прочитала із задоволенням.

Чомусь з дитинства з-поміж тварин найбільше обожнював саме слонів. Хоча why «чомусь»? Коли істота важить шість тонн, має добрячих три метри зросту, дві здоровецькі рогатини біля носу і при цьому все одно не поводиться як «мудак» у світі тварин – вподобати її з дитинства цілком природно.

Якщо вам теж подобаються слони, то, мабуть, ви і без мене читали роман Сари Груен чи дивились екранізацію з Паттінсоном і Візерспун)) Якщо ж ні – раджу почати з книжки, вона пречудова.

Емоційна. Пропитанна почуттями. Колоритна. Це слова синоніми до цієї фантастичної історії.

Колір обкладинки як і сама ідея книги схожі на ширму, за якою живе правда. Прикра часом болюча правда, якою живе цирк 🎪 той зворотний бік, що є повною протилежністю ВЕЛИЧНОГО шоу, яскравих виступів, гучних фанфарів солодкої вати та широких усмішок.

Робітники й артисти цирку щоразу після того, як задовольняють вимогливого глядача, вдало пакують усмішку й велич у вагонах потяга, що несеться в хаосі й меркантильності людських почуттів.

Та все, що будується на брехні й жорстокості, розсипається за першої ж нагоди, як карточний будинок від найменшого протягу.

Відверто, я боялася починати цю книгу, через страждання тварин які могла зустріти в книзі. Та на перших сторінках, авторка попередила, що кінець буде приємним. Через, що було легше сприймати деякі моменти, в упевненості, що справедливість запанує, а зло буде покараним.

Тут можна зустріти так багато почуттів.
Кохання та ненависть, злидні та розкіш, дружба та зрада, біль втрати та надія, мужність та розчарування, жорстокість та ніжність. Емоційна історія гойдаються з крайності в крайність, та в кінці все ж дістається до золотої середини.

P.s. років 5 тому дивилась екранізацію. І це той випадок, коли і фільм і книга смакують однаково чудово

Неймовірна історія, емоційна, гарна, катарсистична. Обов’язково прочитайте, а після цього подивіться екранізацію. Не пошкодуєте!

Коли ви востаннє були в цирку? Особисто я була в далекому 2018 році: пекуче літо, моя подруга, центр рідного міста. У мене досі зберігається квиток, клоунський ніс і кілька фотографій. Емоцій - море, насамперед через те, що моя подруга сказала клоуну, ніби він несмішний (і це була гірка, але правда!). Тварин там не було, на превелике щастя, бо жорстоке поводження з ними – це сильний біль багатьох. Ви його відчуєте, коли читатимете історію, і неодноразово.

Тож, цирк-цирк-цирк. Якщо ви схочете легенького чтива про це фантастичне місце – «Води слонам» Сари Груен однозначно ваш варіант. Акробати, танцівниці й клоуни: вони поважні й гарні, блискучі й чарівні, від них шаленіють і ними захоплюються. Та поруч із ними – робітники, які мають створювати бекграунд для цієї гарної картинки: працювати за їжу, місяцями не бачити грошей й душу, стирати руки в мозолі та боятися, що під час чергового скорочення через брак коштів тебе викинуть з поїзду на повному ходу. Пересувний цирк, 1930-і роки, США: в одному вагоні двійко людей шикують і п’ють заборонений алкоголь, у сусідньому – суцільна людська маса набивається під полички й на підлозі, аби було де спати, а в іншому вагоні їде… слониха.

В усю цю круговерть потрапляє Джейкоб, якому доведеться звикати до нових порядків, аби знайти друзів, кохання й своє покликання. Або ж піти проти цих порядків.

Розповіді про свою молодість від людей похилого віку – класичний прийом в книгах. Втім коли йдеться про молодість в цирку, це ж зовсім інша справа, як на мене, це інше життя.

Зазначу, що було кілька жорстоких сцен (знову-таки, з тваринами), тому якщо це є тригером для вас, а також якщо ви намагаєтеся уникати будь-яких згадок про клоунів, не беріться.

Але якщо вас зачаровує запах солодкої вати, прим’ята від шатру трава і слоненята – цирк братів Бензині завжди радий новим глядачам та читачам!

Перше, що скажу за цю книгу, то це мій захват від обкладинки. Ну дуже попала вона мені до душі і чесно скажу, саме через неї і купила книгу❤️
А тепер по змісту. В книзі описана історія одного американського чоловіка, молодість якого була в період Великої депресії. Не найкращий період історії в США. Жорстока реальність торкалась усіх аспектів життя в країні, навіть такий веселий дитячий цирк🎪 Які там були жахи, я раніше не уявляла. Яка жорстокість до людей і до тварин 🐘 І якщо скажете, що то все вигадка, витвір фантазії автора, то в кінці книги ви зможете знайти описи подій, які лягли в основу цієї книги.

Загалом прочитане сподобалось, але якогось вау ефекту не відчула, хоча і очікувала через велику кількість схвальних відгуків 🤔
Книга читалась легко, цікаво, пізнавально, але не до сліз.