Я не вважала себе фанатом наукової фантастики, ще кілька років тому, хоча і знайома з кількома творами, навіть класичними. Але насправді фантастика прокралась до мого читацького життя потихеньку, починаючи з циклу ретелінгів Хроніки Місяця.
Ну, а Ріка Ріордана люблю з часів Персі Джексона, тому про Дочку безодні я не задумувалась, просто знала, що мені треба і не прогадала 😁
Знову ж таки, анотацію не читала, просто поринула в історію і не змогла зупинитись.
Зараз знов буде важко описати книгу, яка дуже сподобалась і не заспойлерити все що можна і не можна, але я постараюсь 😉
Книга написана з посиланнями на "20 000 льє під водою" Жуля Верна, але якщо ви не читали, то все одно все зрозумієте, адже ім'я капітана Немо та назва його легендарної підлодки "Наутілус" відомі всім.
Сюжет побудований навколо подій пов'язаних з морською академією та її учнями. Мені сподобався поділ коледжів за назвами морських тварин: акули, дельфіни, кальмари та косатки.
А ще в історії активну участь бере справжній дельфін, якого звуть Сократ 🥰
Ана — першокурсниця і її чекає іспит, але наразі чи найстрашніше це в її житті?
Прямуючи на човен для іспиту першокурсники стають свідками жахливої події, яка змінює все.
Вир небезпечних пригод, відкриттів, розчарувань, перемог, нових знайомств та невідомих технологій чекає на них.
Під час читання виникають відчуття катання на американських гірках: то злет, то різке падіння у прірву, пришвидшились, сповільнились, неймовірно напружено 🔥
Повороти подій не залишать байдужими, можу гарантувати.
Та автор не лише насипав повну торбу пригод, халеп і бійок, але й додав важливі речі, він зачепив теми прийняття, релігійності, аутизму, пошуку себе, внутрішньої сили і протистояння ворогу, який сильніше за всіма показниками, сміливості, віри в себе.
Якщо я все ще не переконала вас, то ось ще один козир — один дуже харизматичний орангутанг чекає на знайомство 😉