Райлі Сейгер

Останнім часом не часто трапляються реально цікаві, динамічні новинки, але інколи до рук потраплять книги, від яких себе просто неможливо відірвати 🔥Це саме той випадок. Книга не є детективом у стандартному розумінні, адже тут немає слідчих, детективів, які б розслідували злочин. Є факт: стара людина, яка все життя живе під гнітом провини за вбивство рідних, і їй потрібна доглядальниця, якою стає головна героїня. І так, гг Кіт, в якої останнім часом немає замовлень на послуги доглядальниці із-за сумнівної репутації, отримує наказ керівництва відправитись в шикарний будинок на схилі гори, в якому живе стара Леонора Гоуп, прикута до інвалідного візка. Кіт жахається можливості доглядати за людиною, яка в молодості вбила свою сім'ю, але немає вибору та погоджується на цю пропозицію. Потрапивши в будинок та побачивши залишки колишньої розкоші, Кіт розуміє, як парадоксально: мати все, жити гарним життям та в одну мить зруйнувати цей світ. Сам будинок нагадує старого привида, в якому ще залишились сліди скоєного злочину. Але Кіт не із лякливих та береться до роботи. В один із днів вона розуміє, що Леонора має ясний розум та вміння друкувати на машинці, і починає спілкування з нею. Головне питання: чи справді, будучи ще молодою дівчиною, хазяйка будинку скоїла ці жахливі вбивства?! Правда шокуюча, і сюжет набагато закрученіший, ніж може уявити собі читач у першій половині книги. Автор професійно перекидає підозри з однією людини на інших, керуючись не фактами, а лише здогадками головної героїні. Від цього ще цікавіше, адже читач в своїх думках йде тією самою доріжкою. 9/10, прибираю бал лише за деяку затягнутість розвитку подій, але книга, однозначно, варта уваги поціновувачів цього жанру! *Ще дуже рекомендую книгу цього ж автора "Востаннє, коли я збрехала" 🔥🔥🔥

Анонім

Прочитати трилер осінню ✅ 🕵🏻‍♀️ Я свідомо розумію, що детективи точно не мій жанр, бо з самого початку, зрозуміла мета і кінцевий результат. Я люблю коли книги мене дивують, і вражають мою уяву, і я поняття не маю куди буде рухатися історія. 🏘️ Єдина вціліла, для мене був певний експеримент у жанрі, цікава анотація, захоплені відгуки. 😑 Але для мене це 3/5 читалось легко, але захоплення сюжетом і подіями не відбулося. Книга тягнула мене на сон під час читання. І наче цікаво було дізнатися що відбувалося в минулому, хто винен. Але, на жаль, книга мене не зачепила. 🕵🏻‍♀️ Це книга 🍿, якщо не замислюватись і не аналізувати події, то може дуже вдало потрапити у настрій, особливо хто любить сімейні драми, скелети в шафі, таємниці минулого. Я очікувала більш моторошної атмосфери, і приголомшливих таємниць. 😎Було приємно фіксувати хлібні крихти натяків автора, і зрозуміти що недаремно я їх помічала. 😑Але в історії дуже багато кліше, які в певний момент втомлюють. Із задоволенням подивилась би фільм по цій історії, бо атмосфера має потенціал.

Анонім

Я розревілась дочитавши останній абзац. Це один з кращих психологічних трилерів, які я читала останнім часом. Кіт влаштовується доглядальницею до паралізованої старенької, яка мешкає у розкішному маєтку на вершині скелястого урвища з видом на океан. Але старенька не проста. Вона єдина, хто вижив, коли 50 років тому vбили її родину. Ба більше, всі і досі підозрюють саме її, але за браком доказів вона залишилась на волі. Першої ж ночі Кіт відчуває, що в будинку відбувається щось моторошне. Дивні тіні під дверима та звуки з кімнати паралізованої жінки змушують дівчину почати власне розслідування подій півстолітньої давнини. Якби тільки Кіт знала, як близько до неї, приведе нитка того клубка таємниць, розплутували який вона взялась, то мабуть би нізащо не погодилася на цю роботу. Книжка, яку було нереально відкласти. "Ну ще одну сторінку" це про неї. Ближче до фіналу автор взагалі вирішив добити читача завершуючи кожен розділ розривною новиною. От наче все вже ясно, але з'являється новий факт, який одночасно ламає і доповнює пазл цієї історії. Але разом з напругою, динамікою та інтригою це дуже сумна історія життя декількох людей, які тісно пов'язані спільною таємницею. Книга розповідає про необхідність та важливість бути почутим у великій родині. Адже саме байдужість, відстороненість та неможливість справитися з власними демонами у підсумку призвела до великої біди і не одного зруйнованого життя. Усвідомлення - це те з чим герої жили протягом багатьох років, перебуваючи у полоні брехні, під яку вони маскували співчуття та розкаяння. Коротше, книжка дуже крута. Сподобалась мені набагато більше двох попередніх книжок автора. А чому я плакала в кінці? Бо дехто з персонажів врешті отримав можливість жити тим життям, яке належить тільки йому й нікому більше 😉

Анонім