Для мене це 9/10⭐
🔎 Жанр:
🕵️♀️ Трилер із літнім вайбом
📖 Враження коротко:
😴 Початок — трохи затягнутий, хотілось пришвидшити події
🔥 Сюжет — розкручується у другій частині
🤯 Повороти — деякі вгадала, але був моментик “ого!”
🌲 Атмосфера — як табір у соснах: тепло, злегка тривожно
🧠 Герої — Емма трохи нагадала героїню з “Дівчини у потягу”
💬 Міні-вердикт:
Не ідеально, але затягує. Легкий трилер з літньою атмосферою, трохи параної й неочікуваних моментів.
Анонім
Книга просто жесть, в хорошому сенсі. Постійно тримає в напрузі — тільки думаєш, що щось зрозуміла, а воно бац — і все інакше. Атмосфера така трохи гнітюча, але затягує. Головна героїня — неідеальна, трохи загнана, але через це ще цікавіше. Минуле і теперішнє переплітаються так, що вже не знаєш, кому вірити. Фінал мене реально вибив із колії — такого повороту я не чекала. Якщо любите трилери, де мозок кипить від здогадок, — беріть, не пошкодуєте
Анонім
Пʼятнадцять років тому, влітку в таборі «Соловей» зникають три дівчини, що жили в одному будиночку. Емма бачила їх останньою і тепер має стійке відчуття провини. Після цього випадку табір закривають, аж до цього часу. І ось власниця табору вирішує відкрити його знову і запрошує Емму вже як вчителя малювання. І…тататам..вона погоджується, бо ж треба закрити гештальт і знайти відповіді на питання, які її турбують увесь цей час.
По відчуттям: Закручено, незрозуміло, трохи монотонно, але доволі цікаво і з неочікуваним фіналом) Цілком ок, для читання на один раз.
#марафонкнигомам
Анонім
