Райлі Сейгер

Це був не мій вибір книги, вона приїхала до мене як сюрприз. Але я так остерігаюся трилерів, боюся, що буде страшно, тому і не читала. Але час цієї книги настав, тим більше, що страшніше, ніж у житті, на жаль, не буде.

Головна героїня - Квінсі була однією з трьох дівчат, які у різні роки пережили жахіття з масовими вбивствами, але вижили. Але дівчина усіма своїми силами намагається робити вигляд, що у неї усе нормально, вона не одна з них, тим більше, що просто не пам'ятає подробиці бійні. Як би її не примушували лікарі, поліцейські чи журналісти згадати усе. Згадати, щоб зрозуміти.

"Ось тільки те, що сталося з нами, не було фільмом. Це було насправді. Справжні наші досвіди. Кров не була штучною. Ножі були сталевими й кошмарно гострими. А ті, хто померли, точно цього не заслуговували."

Але страшні події життя таки спонукають Квінсі вилізти зі своєї пігулкової мушлі, тим більше, що до неї приїхала ще одна дівчина зі жаскою долею, та й нікуди не можна сховатися від своїх приступів ярості, коли вона змітає усіх і усе на своєму шляху. То хто вона така? Чому боїться згадати? Раптом що - поліцейські завжди поруч.

Попереджаю, що спочатку може бути нуднувато, але потім усе йде жвавіше) Це - детективний трилер, так що будьте готові.

Цікавий заплутаний трилер із атмосферою пізнього літа.

Головна героїня повертається в табір, де 15 років тому сталася страшна історія.
Зникли її сусідки по будиночку, їх так і не знайшли. Всі ці роки вона працює з психотерапевтом і ніби не живе повноцінно, бо постійно повертається думками до тих подій. Тож дівчина сподівається, що поїздка туди через стільки часу допоможе їй оговтатись і стане терапевтичною. Але ще на початку книги, та власне і з назви, ми розуміємо, що в головної героїні є таємниця, пов’язана з тією ніччю зникнення дівчат. І її поїздка це радше спроба все ж розгадати, що тоді сталося, й переконати себе, що брехня 15-річної давності не стала вирішальною в тій справі й не завдала шкоди її сусідкам.

Останньою дівчиною фанати слешерів називають дівчину, що зазвичай виживає після масштабної і кривавої різанини.
Ця історія саме про таких дівчат.

Їхні травматичні досвіди трапилися в далекому минулому.
Між собою вони майже не спілкуються і знайомі лише поверхнево, але у всіх них є дещо спільне.
І життя підкидає нові сюрпризи.
В їхніх історіях починається новий розділ, нові випробування, нові драми, а глибоко приховані таємниці вилізають на поверхню.

Класичний, заплутаний і захопливий трилер, що дуже затягує.
Книга змушує дуже-дуже багато сумніватися і підозрювати всіх.
Не можу сказати, що є тут щось вибухово непередбачуване, але коли пазл нарешті збереться, це таки буде неочікувано.


Дуже динамічно, дуже багато цікавих психологічних моментів і маніпуляцій. Персонажі прописані круто, реалістичні, логічні, з обґрунтованою мотивацією і всі зі своїми людськими недоліками.

Історія читається легко і не відпускає, постійно тримаючи в напруженні і підбурюючи цікавість.


Читаючи, я ділилась теоріями з дівчатами, які вже знайомі з сюжетом - щоб не було спокуси сказати «я все зрозуміла відпочатку»😅
І що найцікавіше - вірною виявилась та теорія, яку я майже не розглядала і відкинула з перших хвилин😁

Я не дуже досвідчена читачка цього жанру, але вгадувати вбивцю люблю. Хоча здавалося б, оповідь іде уже після вбивства, коли вбивця давно відомий і не становить небезпеки, але, але...

Та давайте спочатку. Останніми дівчатами називає преса вцілілих у масовій різанині. Одна з них - Квінсі. Навколо неї і буде побудований сюжет. Квінсі пережила жорстоке вбивство друзів і єдина вижила. І автор намагається нам показати, що відчуває така людина. Бачить Його у кошмарах. Не може назвати його ім'я. Почуття вини. Страх. Розгубленість. Може допомогти те, що Квінсі така не одна. Є ще Ліза. І Саманта. І нова несподівана смерть. Але як же це несправедливо - коли смерть знову приходить до тієї, яка змогла врятуватися?

Книжка у міру жорстока, і досить матюклива. Автор так все цікаво закрутив, що я кілька разів потрапляла на гачок "так ось хто насправді вбивця". Не вгадала. Та я ніколи не вгадую. А ви?

Деякі моменти були передбачувані, деякі герої занадто картонні. Як Джеф. Загалом Квінсі так поводилися, що його неуважність не виглядала реалістичною. Як і її млява реакція на його роботу. Зрештою, вагатися щодо її поведінки має не лише читач, а й оточення, чи не так? А Сем мені сподобалася, попри все. Більш завершений вийшов образ.

Трохи моторошний трилер.

Гадайте скільки влізе, передбачити закінчення просто неможливо 😂🤯

Саме тому ця книга отримала від мене 10/10!
Спочатку мені бракувало глибини в історії, а потім я згадала, що я й не хотіла від цієї історії глибини. Я ж обрала її для читання, щоб отримати круту закручену загадку та напружені повороти. Це все я отримала, тому тут нема питань.

Окремі моменти звісно можна вгадати, але повністю як усе було (хоча б по учасниках) мені здається ніхто не вгадає😅
Сподобалось, що головна героїня сама теж робить багато здогадок хто, де і як хоче її обдурити.
Можливо, в книзі є недоліки і прогалини в історії. Але я їх не помітила, тому що повністю поринула в історію. Це найкраще, що може подарувати книжка.

Початок мені сподобався (повернутися до літнього табору в майже 30 років вчителем малювання, зустрітися з дитячим коханням, власними демонами і підняти на поверхню старанно приховані таємниці... погодьтесь - це захоплює 😏). Але середина трохи провисла і моя увага розсіялась. Та ближче до кінця, напруга зросла, події набрали обертів... Хотілося вже швидше дізнатися, що ж сталося з дівчатами в минулому і хто ж така, насправді, Емма.

Що стосується героїв, то на рахунок Емми в мене були різні припущення,  але добре, що все сталося як сталося 😏
Я, вцілому, задоволена фіналом. А от на рахунок мотивів, всього того, що відбулося - я трохи розчарована. Розчарована чому? Бо якісь вони "притягнуті за вуха" краще б вже все було так, як думала Емма. А так, все якось просто...

Ця книжка, за атмосферою, сподобалась мені більше, ніж "Останні дівчата".
І я не шкодую, що прочитала. Адже загальне враження скоріше позитивне чим негативне.

Книга Райлі Сейґер «Востаннє, коли я збрехала» перевершила всі мої очікування! Я знала, що тут будуть загадки й таємниці, але такого розвитку подій взагалі не чекала🔥

Почнемо з того, що це детективний трилер того самого автора, який написав «Останні дівчата». Цю книгу я теж читала, вона мені сподобалася, але таких сильних емоцій, як «Востаннє, коли я збрехала» не викликала.

Тут же ми маємо історію дівчини Емми, яка п'ятнадцять років тому була у літньому таборі. Вона подружилася з іншими дівчатами – Вів’єн, Наталі, Елісон, з якими проживала в одному будиночку. Періодично, вони грали у гру «Дві правди і одна брехня», яка допомагала їм краще пізнати одне одного та привідкрити деякі таємниці з їхніх життів.

Однієї ночі Емма прокидається та бачить, що дівчат ніде немає. І саме з цього моменту починають ставатися нещастя та страшні видіння, які будуть супроводжувати головну героїню ще дуже довго.

В книзі всі ці події описані в двох часових проміжках: теперішнє (Емма вже давно виросла та працює над своєю виставкою картин) та минуле (весь той час, коли вона разом з дівчатами була в таборі). Цікавим є те, як автор вдало переносить нас між цими часами, описує нам емоції, події та самих героїв.

Через п'ятнадцять років після трагедії Емма вирішує повернутися в табір, але вже в ролі вожатої, тому саме зараз настає ідеальний час для розгадки всіх таємниць.

Після прочитання останніх декількох сторінок, я просто декілька хвилин дивилася на книгу та думала про те, як Райлі Сейґер все так повернув. Дуже крутий сюжет, добре пропрацьовані герої, крута локація. Моментами мені здавалося, що я дивлюся новий серіал, чи проходжу страшний сюжет на PS5.

Однозначно, раджу вам цю книгу, якщо ви любите трилери, детективи, страшні таємниці та загадки.

• — Ем, усе – це гра. Знаєш ти чи ні. А це значить, що часом брехня – це щось більше від брехні. Часом це єдиний спосіб виграти.

🎧 Trust exercises – Easy life

Які ж колись популярні були ці final girls в молодіжних триллерах. Одразу на думку спадає "Крик" та "Гелловін", але певно, що список дуууже довгий.

Три дівчини тісно пов'язані не дружбою і не родинними зв'язками, а своєю вдачею - вони вціліли після нападу маніяка. Їхні історії трапилися в різний час, та й злочинцями були різні люди, але всі вони мало не рок-зірки через резонансні справи. Зрештою, одна вирішує зникнути з поля зору, інша фокусується на допомозі жінкам, а Квінсі, яка і є головною героїнею, намагається підтримувати картинку нормального життя. Та після смерті її "колеги" за нещастям вона муситиме повернутися до спогадів і Соснового котеджу, де все сталося.

З плюсів - легко читається за рахунок динаміки, зміни місць та картинок вцілому. Та й ближче до кінця книжка почала більше подобатися - фінал досить пристойний. Вдалося автору закрутити сюжет і з'єднати всі ниточки.

З мінусів - незрозуміла популярність дівчат. Деколи хотілося закотити очі і вже не відкочувати, бо так вже до них кидалися журналісти, наче за 10-15 років в Америці більше нічого не траплялося. А ще, надмір ксанаксу на квадратний метр і дивна наївність Квінсі, яка бере жити до себе по суті незнайомку.

На раз почитати і фільмчик зняти.

Від автора книги "Останні дівчата".

Нова книга розповідає історію одного літа, одного літнього табору та одного будиночку "Дерен". Троє дівчат вийшло з нього, і більше їх ніхто не бачив. Чи могли вони просто зникнути без сліду? Що приховує історія озера? І що приховує єдина дівчинка того будиночку, яка не зникла?

Хоча тут я б сказала, що приховує кожен учасник того табору... Того літа. Бо секретів достатньо у всіх.
Це було:
- динамічно
- напружено
- психологічно заплутано
Моментами я дуже сумнівалася, хто таки двинувся і що є реальністю, а що спогадом.

Не все, звісно, було логічно, але це не зіпсувало історію.
Жанр детективів досить однотипний, тому мені важливо, щоб історія хоча б здивувала. І цього буде достатньо для позитивної оцінки. Ця книга однозначно здивувала і я кайфувала від читання.

Про що збрехала Емма?

І коли: 15 років тому, коли троє дівчат зникли, чи зараз, коли історія повторюється?

Тоді сусідки по кімнаті постійно грали у гру «дві правди і одна брехня» і авторка теж грається із читачами у цю гру, постійно підштовхує до підозр щодо когось іншого. А головним героям було що приховувати.
В цьому аскетичному літньому таборі для багатеньких дівчат мали б розкривати індивідуальність кожної, тренувати взаємоповагу і підтримувати сестринство.

Насправді ж серед закритої природи табору процвітають таємниці, заздрість й інтриги.
Тут справа не лише в підліткових закоханостях чи подібному, тут є ще щось глибще. І що саме, - має дізнатись головна героїня через 15 років після тих подій, які дуже вплинули на неї. Вони спричинили психологічні проблеми, недовіру до всього. А найстрашніше - сумніви в самій собі. Відтоді троє зниклих дівчат є в кожній її картині. Заховані в лісі, під землею, чи на дні озера.

Тож Емма приїздить у табір викладати мистецтво і починає власне розслідування.
Сюжет не надто динамічний, але захоплює і тримає увагу. Це хороший психологічний трилер, де треба розібратись не просто із заплутаною детективною лінією, а із почуттями й емоціями головних героїв. Адже той трагічний випадок позначився на кожному по-своєму.

Мої прогнози щодо винуватця не спрацювали взагалі, а фінал дуже здивував. Розв’язка історії несподівана, але внесла ясності.

Офігєзна книга. Сюжет заплутаний як не знаю що. Підозрілими здаються буквально всі. І кожен новий персонаж,складає воаження гвинтика чкий має порішати все. Але ні.

Якщо забрати основний сюжет,де ми думаємо хто вбивця , то в книзі простежуються ще низка підтем.
Це і прихологія жертви,і стан вцілілого. Також як же без теми «батьки-діти»(+ зе одна книжкова мамаша яка мене вибісила)

Мала декілька гіпотез що до того хто є вбивцею таки. Але правильну відміла на самому початку,знову ж таки зробивши помилку «таж не може бути аж так елементарно». Але мені подобалося до останнього мучитися в догадках.

Щоб не ідеалізувати книгу, все ж додам, що головга героїня,як і має бути, місцями тупиоа як я зпросоння. І її залежність від деяких поепаратів вишлядала дуже умісно.

В цілому книгу рекомендую поціновувачам годних трилерів)