Книжка читається легко! Твір овієний атмосферою "втраченого покоління". Цікава історія відносин Гемінґвея і його першої дружини.

"ЛЮДИ НАЛЕЖАТЬ ОДНЕ ОДНОМУ, ПОКИ САМІ В ЦЕ ВІРЯТЬ". Американська письменниця Пола Мак-Лейн описує життя та творчість відомого письменника Ернеста Гемінґвея. У її книзі ми маємо унікальну можливість побачити цього автора, журналіста очима його першої дружини Гедлі Річардсон. ?Гедлі вважає себе старою дівою. Вона мешкає у будинку сестри і вже кілька років не виходила на люди, бо доглядала за хворою матір'ю. На вечірці у Чикаго дівчина зустрічає молодшого від себе харизматичного красеня Несто. Іскра✨ спалахує моментально. Листування, сповнене ніжності, зближує їх обох. Вони не можуть дихати одне без одного. Здається, що це її доля - стати дружиною письменника, його натхненням, його безпечним затишком, цілим світом для нього. ?Їх чекає повоєнний Париж, саме там Гемінґвей хоче реалізувати себе як письменник. Постійне безгрошів'я, знайомство з паризькою богемою, безкінечне море алкоголю? та важкі випробування. Чи зможуть ці двоє зберегти свій тихий рай, коли поруч стільки спокус? ?Книга мені дуже сподобалась! Чудовий переклад, проста манера оповіді, яскраво прописані головні герої. Є багато особистої інформації, сокровенних таємниць. Видно, що авторка опрацювала велику кількість бібліографічних джерел. В творі підіймається ряд питань: ? дитячі травми, вплив війни на психіку людини; ? письменницька праця - дуже цікаво спостерігати, як народжуються твори, як чергуються періоди, коли важко дається кожне речення і час, коли тексти ніби самі виливаються на папір; ?непроста доля дружини письменника: вражає і водночас обурює жертовність Гедлі, її ангельська терплячість, бажання за всяку ціну зберегти свій шлюб. ?Останню третину книги, де бушують бурхливі пристрасті, я гортала з шаленою швидкістю. Фінал шокує... У підсумку скажу, що ця емоційна, драматична історія кохання точно не залишить вас байдужими?? "Я вже кохала його більше за будь-кого у моєму житті. Його необхідність у мені була абсолютною, і мені хотілось, щоб він потребував мене ще більше".