«Європеана. Коротка історія двадцятого століття», яку написав Патрік Оуржеднік – це книга, яка балансує на межі художньої літератури й есеїстики. Вона поєднує в собі елементи модернізму й постмодернізму, що робить її незвичною та цікавою.
Тут зібрано багато історичних подій та фактів двадцятого століття, які перемішані між собою. На перший погляд все виглядає доволі хаотично, але насправді автор структурує їх у власній послідовності.
Доволі багато написано про Першу та Другу світову війну, про расизм, нацизм, комунізм та антисемітизм. Було декілька моментів, які викликали відчуття болю та ненависті, що такі події мали місце в історії.
• Перший геноцид двадцятого століття трапився у Туреччині 1915-го року. Уряд спочатку затримав і розстріляв 600 вірменських сімей, що жили у Царгороді, а також роззброїв та розстріляв солдатів вірменського походження, які служили у турецькій армії.
• Між 1928-м й 1949-м роком росіяни депортували шість мільйонів громадян підозрілих національностей, вірменів і татар, литовців й естонців, українців і поляків, німців і молдаванів, греків і корейців, і калмиків, й інгушів тощо. 30% з них загинуло в дорозі, а 20% померло під час першого року перебування на новому місці.
• Нацисти вважали, що майбутній гармонійний світ творитимуть сильні, солідарні індивідууми, спроможні йти на самопожертву, і що спільні інтереси всіх утворять греблю, яка стане на перешкоді розтлінню, що до нього довели старий світ всілякі гуманісти й просвітяни. Комуністи вважали, що в новому світі кожного громадянина можна буде замінити іншим і що люди створюватимуть єдине і неподільне ціле, і в нікого не буде своїх інтересів, бо все буде спільне. Казали, що це запобігатиме розтлінню, до якого старий світ довели егоїстичні інтереси панівних класів. І ті й інші сповідували необхідність терору, бо тільки так можна було успішно воювати з демократією.
🎧 Вирішила додавати до кожного свого відгуку пісню, під яку можна його прочитати. Сьогодні це "Enjoy the Silence" Depeche Mode.