Ця книга, певно, як сучасне мистецтво. Якийсь дивний перформанс, який викликає в публіки реакції в діапазоні від захвату до нудоти.
Перша половина книги для мене була просто огидною, постійно були думки закинути її. Наступна чверть була доволі емоційною і вселила надію, що історія мене ще здивує.
У підсумку: авторка класно володіє словом, її текст чіпляє. Вона дуже відкрито показує рушницю на сцені, яка має вистрілити, але коли рушниця таки стріляє, це все одно шокує, останні сторінки дійсно сильні. Та при цьому я не розумію навіщо було приводити героїню до такого фіналу книги в такий спосіб, це виглядає як мінімум неправдоподібно, як максимум шкідливо для певної категорії читачів. Книга однозначно залишає враження, але нікому не раджу.
Анонім