Коротка збірка оповідань від Олега Сєнцова про студенство, «нових рускіх» і старий москвич. А ще … про море - омріяне, сильне, заколихуюче…
Цю збірку автор написав перебуваючи в увʼязненні на росії, і вона сповнена ностальгії за юністю, але без романтизації тих самих «золотих часів». Оповіді дуже кінематографічні - легко уявити все, що Олег Сєнцов описує, навіть старий москвич, у якого є душа.
Студентство автора припало на складний час, я тоді була дошкільням. Мені цікаво було читати, бо щось (як от система освіти в багатьох університетах) зовсім не змінилося досі, а щось мені знайоме тільки з уривків спогадів батьків. На початок 90х мої батьки були теперішнього мого віку і, хай це прозвучить дико, зважаючи на пандемію і війну, мені здається, що їхньому поколінню було важче. Мільйони людей одним днем були висмикнуті в абсолютне задзеркалля того світу, в якому вони виросли і сформувалися. Адаптовувався кожен в міру того, скільки удачі, винахідливості або нахабства мав.
Саме тому я дуже далека від того, щоб звинувачувати попередні покоління у тій війні, яка триває зараз - занадто довгий час під впливом імперії і занадто короткий шлях до засвоєння парадигм нового світу.
До речі, дуже цікавий вибір назви книги - «маркетер» - це слово, яким називали свою майбутню професію студенти факультету «Маркетинг»… що вони стануть «маркетологами», вони дізнались не одразу - дуже влучно одним словом описана ціла сфера освіти, застаріла, заповільна, заскарубла, як і весь радянський союз.
Книга двомовна: перша частина - перекладені українською оповідання, друга - оригінал російською. Я не порівнювала переклад з оригіналом, але не було якихось речей, щоб свідчили про переклад, значить, він хороший.
Книга хороша, рекомендую почитати.