Спойлер: судячи по доступного для ознайомлення фрагменту з «дорослої» версії цієї праці, тексту там не більше, тому не думайте, що від вас щось приховали (як це подумала я, догортавши книжечку до кінця).
Якщо вам після прочитання здаватиметься, наче ви тільки що прочитали «Збірку статусів та підписів з соціальних мереж», видання друге, доповнене, то вам не здаватиметься.
☝️«Життя є політичним не тому, що світ цікавлять ваші почуття, а тому що світ реагує на ваші вчинки».
☝️«Постійна пильність – ціна свободи».
☝️«Сьогоднішні символи визначають завтрашню реальність». Приблизно з таких мудростей складається вся книга.
Це називається «афористичність», і якщо ви, як і я свого часу, не звернули увагу на це слово перед тим, як натиснули «придбати», то хто ж тобі лікар? Себто, якщо хотілося Снайдера повноцінного, повнокровного і, гм, дорослого (?), то це до «Перетворення націй», або до «Кривавих земель». Тут Снайдер не аналізує, не розказує і не подає повну картину, максимально позбавлену емоційних сплесків. Тут він послідовно вибудовує думку, що Трамп – це новий Гітлер (не помітивши його справжнього десь у кремлівських стінах, де ця пліснява дійсно розрослася), що це були чи не останні вільні вибори у США і далі тільки тлєн. До речі, саме для графічної адаптації йому довелося дописати шматочок, і його видно у тексті, як фламінго серед болотів, бо було це вже після 2020 року.
Неілюзорно плутаючи націоналізм із націоналістичним шовінімом чи навіть нацизмом, Снайдер розказує, що як тільки по вашим вулицям пройдуть люди зі смолоскипами, то це вже розквіт тиранії. Адже – цитата – ☝️ «Націоналіст заохочує нас проявляти найгірші сторони, а тоді каже нам, що ми найкращі». Бо – знову цитата – ☝️ «націоналіст не є патріотом». І ще одна: ☝️ «націоналізм не має універсальних цінностей – ні естетичних, ні етичних».
Збідкується, що вихід Британії з Європейського Союзу призведе до повалу демократії у Європі в цілому. Читати це навесні 2022 року в Україні як мінімум смішно. Коли нас чи не найбільше підтримує та сама Британія, вимовляючи потрібні слова і перша рухаючи ініціативи, потрібні для нашої боротьби з рашизмом. Британія, яку більше не стримують мегатонни союзної бюрократії. Ага, давай, розкажи мені, професор з США, як світ розпався після брекзіту.
Точка сидіння завжди визначає точку видіння, розумію.
Або ось ще дуже важливий урок, що його намагається передати нам Снайдер. Не читайте новин в інтернеті, з екранів, каже він. Там вами лише хочуть маніпулювати. Читайте друковані газети. Адже на підготовку їх витрачається більше часу, а значить там більше правди. Можна я це залишу без коментарів? Мене просто мама просила менше матюкатися.
І читайте книги, додає Снайдер. Хороші романи підживлять «нашу здатність оцінювати неоднозначні ситуації й наміри інших». У якості прикладу хороших романів в нього першим стоїть «Брати Карамазови» Достоєвського. Дякую, дуже дякую.
Щодо ілюстрацій, то другий раз особисто зі мною вони не спрацювали. Вразивши свого часу у «Вітчизні», особистій історії Нори Круг, тут, у цих крилатих виразах для найменших патріотів-ненаціоналістів, вони скоріше видавалися як мінімум зайвими і інколи навіть пошлими. Можливо, тому що перше враження отої практично інтимності від малюнків, що розгорталося у «Вітчизні», тут постійно натикалося на якусь категоричну повчальність, і викликало ніяковіння.
⭐️⭐️В цілому, книга на один вечір, який краще витратити на іншу книгу