Наталя Кош

Це неймовірна книга! Вона затягує з перших же сторінок так, що відірватися просто неможливо. На перший погляд здається, що сюжет повторюваний і що подібні тропи вже зустрічалися, але їхнє поєднання вражає. Тут вам і палацові інтриги, і бажання захопити владу, а потім необхідність її виборювати, дружба, любов і втрати тих, до вже встиг проникнутися симпатією. Персонажі живі, за кожного з них переживаєш і панічно гортаєш сторінки, щоб проспойлерити собі, чи з твоїм улюбленцем усе добре (так, Тадере, я дивлюсь на тебе). До того ж тут цікавий світ з нестандартною релігією, яка теж відіграє чи не рушійну силу в сюжеті. Навіть спосіб лаятися тут настільки нестандартний, що я раніше подібного не зустрічала. Загалом, ця книга більш ніж вартує витраченого на неї часу, бо з часом її точно захочеться перечитати, аби знайти якісь нові сенси або подивитися під іншим кутом на вже відомі. Для мене це однозначно 10/10

Книжка розпочинається зі знайомства з 15-річним хлопцем і його другом, вони борються за виживання на вулиці, а тому виникає суперечка як і що їм робити далі, бо ціни на продукти ростуть, а грошей вони майже не мають.Та згодом цей звичайний хлопець виявляється загубленим принцом. І наразі він повинен поборотися за владу, зупинити війну і стати королем, як справжній спадкоємець трону. Та чи по силу це Ізарелю, який не мав належної для правління освіти?
"Бо мити паб і поратися з країною — це різні речі! "

У світі принца існує своя релігія і 5 головних богів. Цікавий факт, що ім'я героїв складаються з декількох частин: приналежності до роду та обраної богині. Із-ар-Ель або Та-де-Ре. Подібного задуму раніше я не зустрічала. Боги наділяли людей даром, але не всіх. Наприклад, кухарка мала дар не обпікатися на кухні. Та працював він тільки там. Сподобались невеличкі історії перед деякими главами, вони неймовірні. Щодо охоронниці принца, то вона про магічну силу казала так:
"Мені завжди здавалося, що дар — це подарунок для тих, кому не пощастило в житті. Хто своїми силами не може досягти того, чого прагне, або ж не може пройти шлях, підготовлений богами. Людині не потрібен дар, якщо вона сильна".

І всі ми сильні. Як казала авторка :" Ми здатні на більше, ніж думаємо", тож саме це є ключовою ідеєю книги. Під час прочитання ми слідкуємо за дорослішанням хлопця, від якого йде вся оповідь. Текст має дуже органічні діалоги, з певним характером героя, я б сказала, саме в його стилі (стосується кожного з них). Ці сарказми, виклики та жарти надають життєвості твору. Мені це було до вподоби. Тому книжка захоплює й читається легко.
"-Якщо ми візьмемо продукти з кухні без дозволу, це буде крадіжка,- насупилась дівчина невдоволено.
-О, і в кого ж я вкраду? У себе?- Із весело всміхнувся."

Впевнена, що історія сподобається підліткам та, чесно кажучи, й дорослі не залишаться байдужими. Політичні інтриги, піклування про інших, родинні відносини, сила жінки, питання справжньої дружби та вірності — все це створює дуже цікавий сюжет. Який я залюбки порекомендую читачам, що обожнюють фентезі в жанрі янг- едалт. Хоча в тексті ви й не знайдете любовну лінію, та цього і не потрібно, в принца й так вже багато не розв'язаних питань, як на його вік.
"Ми всі комусь заважаємо одним своїм існуванням". Та все ж таки потрібно боротися до останнього і йти своєю дорогою, яку, мабуть, знають тільки боги?)

Здається, я вже писала, що люблю фентезі в середньовічних світах, Джо Аберкромбі, Джон Толкін, Робін Гобб та Роберт Веґнер мої вчителі та кумири. Звісно я не могла оминути книжку «Загублений принц» написану в схожому стилі, що вийшла у видавництві «Віхола».

Сюжет простий. Принц королівства примхою долі, мусить вести життя вуличного волоцюги, красти їжу та заробляти копійки важкою працею в найбруднішій забігайлівці міста. Але королівство страждає під «п’ятою злого узурпатора» убивці минулого короля, який через брудні махінації от-от приведе королівство до війни з сусідами. Цього вже юний герой не може стерпіти. Заручившись підтримкою юної богині, красуні-лицаря і лікаря напевно нетрадиційної орієнтації, що має дар богів лікувати накладенням рук, повертає собі королівство, по ходу закохавши в себе сусідню принцесу. Я не просто так іронічно описала сюжет цієї книги. Бо саме фентезійний аніме серіал нагадала мені ця книжка.

Мене з самого початку, дуже хвилювали логічні нестиковки сюжету. Це дивно, бо ті оглядачі які радили цю книжку, описували її як дуже логічно побудовану. А по факту, дивіться самі, принц пропав 5 років тому, останній рік навіть найближчі його соратники про нього нічого не знають. Його головний ворог має дар переконання, тобто, може переконати будь-яку групу людей в будь-якому своєму твердженні. Так він зняв всі звинувачення у вбивстві минулого короля і королеви, а в кінці роману навіть переконав особистих охоронців і найближчих сподвижників принца зрадити його. Чому він відразу не переконав раду лордів зробити його королем, тоді коли загублений принц жив «веселим» життям волоцюги і думати не думав повертати владу? Я вже мовчу про універсальний предмет «бритва для гоління», якою герой і голиться, і горлянку переріже, і навіть фехтує проти меча.

Та все стало на свої місця після 50 розділу, описані в ній події просто ідеально нагадали сцену з одного фентезійного аніме. Далі стало просто: соратниця і охоронниця принца – сєдзьо-самурай, принцеса – класична цундере, лікар – тамі-ші. П’ять богів які в 16 років обдаровують обраних магічними здібностями. Навіть відсутність класичної любовної лінії, те чим так захоплювались попередні оглядачі, підтверджує мою думку. Всі жіночі персонажі романа, це офіціантка із вже згаданого кафе, дівчина-лицар, принцеса сусіднього королівства і дочки інших лордів відразу закохуються в головного героя. Правда сам герой на це майже не звертає уваги, бо потрібно рятувати королівство… Так це ж класичний анімешний «пасивний гарем».

Тим часом, якщо не звертати увагу на логіку, в книжці досить вдалий динамічний сюжет. Тому, я б назвала цю книжку або «ігровим-романом», або взагалі «ранобе без ілюстрацій». Бо це однозначно роман який орієнтований на підлітків і молодь, написаний простою мовою, з використанням легкого стилю, що тримає в напруженні і дозволяє швидко читати. І я дуже задоволена, що в нас з’явились романи в такому стилі, ніша «ігрового роману» на нашому книжковому ринку майже не представлена.

Під кінець скажу, цей роман не виправдав моїх очікувань, бо все-таки, я очікувала більш епічніше фентезі. Але роман мені сподобався, він однозначно знайде своїх прихильників. Я навіть більше скажу, якби його відразу презентували як легкий, анімешний роман, моя б оцінка була б більш позитивною.

Щиро Ваша #Клякса.

▫️«Маніпуляції — складна штука. Утім, щойно ти усвідомлюєш, що тобою маніпулюють, уся магія розсипається»

П’ять років Ізраель жив, як простий вуличний хлопець: крав, працював, переховувався. І це завжди було краще, ніж повернення до замку. Але одного дня все змінюється…

Коли країна стоїть на межі хаосу, а минуле наздоганяє його в обличчі ворога (чи все ж союзника?), у нього більше немає вибору. Чи справді він зможе правити, якщо все життя лише виживав? І, головне, чи хоче він цього? 🫅🏻

▫️«Мені завжди здавалося, що дар — це подарунок для тих, кому не пощастило в житті. Хто своїми силами не може досягти того, чого прагне, або ж не може пройти шлях, підготовлений богами. Людині не потрібен дар, якщо вона сильна»

Ізарелю лише 15–16 років, і він водночас занадто кмітливий для свого віку, але й достатньо імпульсивний, як і личить підлітку. Його гострий язик і небажання бути маріонеткою – це те, що зробило його таким живим і цікавим для мене ☺️

Ще один величезний плюс – охоронниця Аніта. Вона хоробра, розумна й здатна робити те, що, на думку багатьох, під силу лише чоловікам 🧐

Щодо сюжету, то спочатку він розвивався повільно, але потім почав набирати оберти. Інтриги, політика, боротьба за корону, зради – усе це тримало в напрузі 🤪

А ще тут є Боги, які наділяють людей дарами, та цікаве утворення імен - це все додає книзі особливого шарму. І найголовніше – це завершена історія, що для мене стало приємним бонусом 😍

Якщо вам хочеться прочитати політичне фентезі без романтичної лінії, але з розумним (хоч і впертим) головним героєм, харизматичними персонажами та цікавим світом – ця книга точно для вас 😏

Дар — це подарунок для тих, кому не пощастило в житті. Хто своїми силами не може досягти того, чого прагне, або ж не може пройти шлях, підготовлений богами. Людині не потрібен дар, якщо вона сильна.⠀

Я вражена тим, наскільки детально продуманий світ — він живий, атмосферний, сповнений магії та загадок. Кожна деталь, кожен герой відчувається реальним, а сюжет тримає у напрузі до останньої сторінки. Це фентезі, яке можна описати одним словом — захопливе!⠀
⠀
Ізарель — принц-наступник королівства Келлада. Він кронпринц, втікач, обірванець, безхатченко, але разом з тим молодий амбіційний шибайголова. Йому 15 і не факт чи він доживе до свого 16-річчя, щоб вдягнути корону і правити королівством на порозі вій*ни.⠀
⠀
Авторка майстерно поєднала пригоди, інтриги та емоції, змушуючи переживати разом із героями. Це не просто книга — це подорож у світ, куди хочеться повертатися знову і знову!⠀
⠀
Я разом з Ізом пройшла весь важкий шлях, який йому приготували боги. А боги тут наділяють обраних особливими дарами. І цей факт додає ізюминки історії. ⠀
⠀
Поряд з юним принцом стоять вірні друзі Іре, Аніта, Тедаре, але також на кожному куті зрадники і вороги. Ой не солодко йому приходиться домагатись свого. Але я в нього дуже сильно вірила і вболівала. ⠀
⠀
Тут не знайдете любовних переживань, бо принц ще досить юний для цього, але книга не дала сумувати чи нудьгувати ні хвилини. Має бути цікаво як дорослим так і підліткам. ⠀
⠀
Сюжет насичений політичними елементами та стратегічними планами і вболіваєш за Келладу як за рідну Україну. Світ і державний устрій прописаний досить детально і просто, не було плутанини.⠀
⠀
Що мене відволікало — це складні імена (я запамʼятала лише Іза, Іре та Аніту 😄), бо до імен ще добавляться часточка бога-покровителя і можна зламати язик. В мене в голові всі імена були перекручені і звучали по своєму, але це вже мої проблеми.⠀
⠀
Найбільш запамʼятався момент зустріч Ізареля зі своєю богинею 😇🤭⠀
⠀
Рекомендую наше рідне годне фентезі ♥️⠀
⠀

Здається я вже писала, що люблю фентезі в середньовічних світах, Джо Аберкромбі, Джон Толкін, Робін Гобб та Роберт Веґнер мої вчителі та кумири. Звісно я не могла оминути книжку «Загублений принц» написану в схожому стилі, що вийшла у видавництві «Віхола».

Сюжет простий. Принц королівства примхою долі, мусить вести життя вуличного волоцюги, красти їжу та заробляти копійки важкою працею в найбруднішій забігайлівці міста. Але королівство страждає під «п’ятою злого узурпатора» убивці минулого короля, який через брудні махінації от-от приведе королівство до війни з сусідами. Цього вже юний герой не може стерпіти. Заручившись підтримкою юної богині, красуні-лицаря і лікаря напевно нетрадиційної орієнтації, що має дар богів лікувати накладенням рук, повертає собі королівство, по ходу закохавши в себе сусідню принцесу. Я не просто так іронічно описала сюжет цієї книги. Бо саме фентезійний аніме серіал нагадала мені ця книжка.

Мене з самого початку, дуже хвилювали логічні нестиковки сюжету. Це дивно, бо ті оглядачі які радили цю книжку, описували її як дуже логічно побудовану. А по факту, дивіться самі, принц пропав 5 років тому, останній рік навіть найближчі його соратники про нього нічого не знають. Його головний ворог має дар переконання, тобто, може переконати будь яку групу людей в будь-якому своєму твердженні. Так він зняв всі звинувачення у вбивстві минулого короля і королеви, а в кінці роману навіть переконав особистих охоронців і найближчих сподвижників принца зрадити його. Чому він відразу не переконав раду лордів зробити його королем, тоді коли загублений принц жив «веселим» життям волоцюги і думати не думав повертати владу? Я вже мовчу про універсальний предмет «бритва для гоління», якою герой і голиться, і горлянку переріже, і навіть фехтує проти меча.

Та все стало на свої місця після 50 розділу, описані в ній події просто ідеально нагадали сцену з одного фентезійного аніме. Далі стало просто: соратниця і охоронниця принца – сєдзьо-самурай, принцеса – класична цундере, лікар – тамі-ші. П’ять богів які в 16 років обдаровують обраних магічними здібностями. Навіть відсутність класичної любовної лінії, те чим так захоплювались попередні оглядачі, підтверджує мою думку. Всі жіночі персонажі романа, це офіціантка із вже згаданого кафе, дівчина-лицар, принцеса сусіднього королівства і дочки інших лордів відразу закохуються в головного героя. Правда сам герой на це майже не звертає уваги, бо потрібно рятувати королівство… Так це ж класичний анімешний «пасивний гарем».

Між тим якщо не звертати увагу на логіку, в книжці досить вдалий динамічний сюжет. Тому, я б назвала цю книжку або «ігровим-романом», або взагалі «ранобе без ілюстрацій». Бо це однозначно роман який орієнтований на підлітків і молодь, написаний простою мовою, з використанням легкого стилю, що тримає в напруженні і дозволяє швидко читати. І я дуже задоволена, що в нас з’явились романи в такому стилі, ніша «ігрового роману» на нашому книжковому ринку майже не представлена.

Під кінець скажу, цей роман не виправдав моїх очікувань, бо все-таки, я очікувала більш епічніше фентезі. Але роман мені сподобався, він однозначно знайде своїх прихильників. Я навіть більше скажу, якби його відразу презентували як легкий, анімешний роман, моя б оцінка була б більш позитивною.

Це тепер однозначно одна з моїх улюблених книжок! 👑💙

Спочатку я відносилась досить скептично до книги, думала що це буде якесь фентезі з невибагливим і простим типовим сюжетом. Хлопчика знаходять він вчиться і стає крутим королем.😒

А от ніфіга!! Того хлопця життя так тягає, що й живого місця від нього майже не лишається! Але головний герой не одягає рожеві окуляри і не насолоджується життям, він переляканий до чортиків але пре в перед! (о боже! Невже гг це все ж таки люди і також можуть чогось боятись так що аж душа з п'ток вистрибує? А не просто робити все що заманеться, причому зовсім не обдумано, бо він бачте якась там важлива цаца??🙃)

Зради, заколоти, дари богів це все так офігезно написано! Я розтягувала книгу як могла, але нажаль вона все ж таки скінчилась. 😔 (я дуже хочу продовження і мене не турбує що це одиночне фентезі! Мені треба продовження!😁)

"Загублений принц" — це захоплююча історія, яка сповнена пригод, загадок і таємниць. Книга переносить читача у світ віри в себе, мужності та дружби. Автор майстерно створює атмосферу, де кожна сторінка тримає в напрузі, а сюжет відкривається поступово, змушуючи переживати за героїв. Це не просто казка, а надихаюча розповідь про силу духу і пошук свого істинного місця у світі. Ідеальний вибір для тих, хто любить чарівні історії зі змістом.

«Загублений принц» — це чарівна історія, яка поєднує в собі казковість, пригоди та глибокі емоційні переживання.

Сюжет обертається навколо молодого принца, який через обставини змушений залишити свій дім і шукати не лише шлях додому, але й себе. Авторка майстерно описує його подорож — як фізичну, так і внутрішню. Герой змінюється, долаючи перешкоди✊🏻, стикаючись із небезпеками та знаходячи в собі силу, якої раніше не помічав.

Чарівні місця, загадкові істоти та атмосфера постійної напруги й відкриттів тримають у захваті до самого фіналу.

На мою думку, ця книга не лише про пригоди, а й про важливі людські цінності: дружбу, вірність, боротьбу за справедливість і пошуки свого місця в житті.

«Загублений принц» — це чудова історія для тих, хто любить казкові сюжети ✨ з глибоким змістом. Рекомендую цю книгу як підліткам, так і дорослим, які хочуть відчути магію пригод і натхнення!

​👑 Мої враження 🗡️
Якщо ви шукаєте одиночне фентезі у жанрі янг-едалт без любовної лінії, але з політичними інтригами, управлінням державою, розгадкою таємниць і боротьбою за виживання, тоді вам сюди.
Це українське фентезі, написане дуже талановито. Хочу відзначити, як авторка продумала сюжет, тож не виникає жодних питань щодо логіки чи вчинків головного героя, якому лише 15 років. Саме тому ця історія виглядає дуже реалістично.

Із — принц, який через низку обставин змушений виживати на вулиці, тримаючи в таємниці своє походження. Я розуміла його небажання повертатися до палацу після трагічних подій минулого. Незважаючи на юний вік, герой демонструє себе як розумний, кмітливий оратор і стратег. Особливо сподобалися діалоги та гострі висловлювання героя. Він не погоджується стати маріонеткою Ради чи лордів і впевнено прокладає свій шлях до престолу.

Окремо хочу відзначити охоронницю Аніту, яка показує, що жінка здатна виконувати нібито «чоловічу» роботу й справлятися з нею навіть краще.

Для мене це фентезі не було надто динамічним, тому читала я повільно. Лише під час візиту до іншої держави та наступних подій темп значно пришвидшився, хоча кінцівка, як на мене, трохи «здулася». Можливо, через мої завищені очікування.

Мені хотілося більше фентезійних елементів і глибшого розкриття унікального світу з богами та дарами, які вони дають людям.

Під час читання в клубі ми трохи жартували над тим, що «коза»🐐використовувалася як лайливе слово 😅 і чомусь навіть стало шкода цю тваринку.

На мою думку, це гарна підліткова книга про відповідальність, розуміння демократичного управління країною та тягар, який лягає на плечі короля/ принца. Це історія про сильного духом хлопця, який зумів стати гідним королем.

Ця книга – як подорож у незвіданий світ, де магія лише легкий вітерець у спину, але без нього шлях був би зовсім іншим.

Для мене це найкраща фентезі книга 2024 року. І ось чому: магія тут не затоплює сторінки, але грає важливу роль у створенні атмосфери. Вона – як витончена декорація: трохи загадкова, трохи велична, але завжди на своєму місці.

Світ, створений Наталею Кош, – знахідка! Незвичний, ідеально прописаний до дрібниць. Спілкування з богами – окрема насолода. Ця своєрідна близькість до вищих сил додає історії не лише масштабності, а й певної інтриги.

Тож перейдемо до головного героя – хлопчика, який за титулом принц, а фактично – майже бездомний. Вороги підступні, всюдисущі й не дають йому жодного шансу на спокійне життя. Ізарель змушений був переховуватися, знаходити способи вижити там, де інші давно здалися б. І це ще більше підкреслює його характер: він сильний, сміливий, хитрий, але водночас дуже людяний. Його шлях сповнений небезпек, але він не здається, і це вражає. При цьому він не виглядає хлопчиком, якому все вдається, о ні.

У авторки герої виписані дуже логічно, послідовно і правдоподібно. Підлітки? Так, іноді імпульсивні й дії їх необдумані (а хто в 15 років діяв інакше? 😅 Моментами я хотіла кричати на Іза "Що ти в біса коїш, хлопче"). Дорослі? Хитрі, самовпевнені, вперті й завжди на крок попереду. Але саме це робить сюжет живим і динамічним.

Мені дуже спобалась Аніта. Неймовірна героїня: вона розумна, любить читати (ну хіба можна не оцінити це), має свою думку і готова її відстоювати, не боїться багатьох речей, які могли б лякати дівча до всирачки 😅 Вона точно улюблений жіночий персонаж у цій історії.

І головний бонус: одиночна книга! (хоча для мене це журбинка, я хочу ще історій з цього всесвіту).
Усе, що треба, – в одній історії. Такий формат точно оцінять ті, хто втомився від очікування виходу наступних книг серій.

«Загублений принц» – це книга про боротьбу, інтриги, виживання і пошуки свого місця в жорстокому світі. Але водночас це історія про надію, мрії та мужність.

Рекомендасьйон ♥️

Знімаю капелюха перед "Віхолою" та пані Наталією Кош.
Українське фентезі донедавна для мене залишалось "темним лісом" (я й гадки не мав, що на нашому книжковому ринку є книжки такого жанру), але зараз я відкриваю для себе все більше українських книг і вже майже не читаю 💩🇷🇺 книг.
Твір сподобався мені найбільше за легкість читання, політичні інтнрги і, власне, фентезійність. Загалом, ктута книжка.