Наталя Кош

​👑 Мої враження 🗡️
Якщо ви шукаєте одиночне фентезі у жанрі янг-едалт без любовної лінії, але з політичними інтригами, управлінням державою, розгадкою таємниць і боротьбою за виживання, тоді вам сюди.
Це українське фентезі, написане дуже талановито. Хочу відзначити, як авторка продумала сюжет, тож не виникає жодних питань щодо логіки чи вчинків головного героя, якому лише 15 років. Саме тому ця історія виглядає дуже реалістично.

Із — принц, який через низку обставин змушений виживати на вулиці, тримаючи в таємниці своє походження. Я розуміла його небажання повертатися до палацу після трагічних подій минулого. Незважаючи на юний вік, герой демонструє себе як розумний, кмітливий оратор і стратег. Особливо сподобалися діалоги та гострі висловлювання героя. Він не погоджується стати маріонеткою Ради чи лордів і впевнено прокладає свій шлях до престолу.

Окремо хочу відзначити охоронницю Аніту, яка показує, що жінка здатна виконувати нібито «чоловічу» роботу й справлятися з нею навіть краще.

Для мене це фентезі не було надто динамічним, тому читала я повільно. Лише під час візиту до іншої держави та наступних подій темп значно пришвидшився, хоча кінцівка, як на мене, трохи «здулася». Можливо, через мої завищені очікування.

Мені хотілося більше фентезійних елементів і глибшого розкриття унікального світу з богами та дарами, які вони дають людям.

Під час читання в клубі ми трохи жартували над тим, що «коза»🐐використовувалася як лайливе слово 😅 і чомусь навіть стало шкода цю тваринку.

На мою думку, це гарна підліткова книга про відповідальність, розуміння демократичного управління країною та тягар, який лягає на плечі короля/ принца. Це історія про сильного духом хлопця, який зумів стати гідним королем.

Ця книга – як подорож у незвіданий світ, де магія лише легкий вітерець у спину, але без нього шлях був би зовсім іншим.

Для мене це найкраща фентезі книга 2024 року. І ось чому: магія тут не затоплює сторінки, але грає важливу роль у створенні атмосфери. Вона – як витончена декорація: трохи загадкова, трохи велична, але завжди на своєму місці.

Світ, створений Наталею Кош, – знахідка! Незвичний, ідеально прописаний до дрібниць. Спілкування з богами – окрема насолода. Ця своєрідна близькість до вищих сил додає історії не лише масштабності, а й певної інтриги.

Тож перейдемо до головного героя – хлопчика, який за титулом принц, а фактично – майже бездомний. Вороги підступні, всюдисущі й не дають йому жодного шансу на спокійне життя. Ізарель змушений був переховуватися, знаходити способи вижити там, де інші давно здалися б. І це ще більше підкреслює його характер: він сильний, сміливий, хитрий, але водночас дуже людяний. Його шлях сповнений небезпек, але він не здається, і це вражає. При цьому він не виглядає хлопчиком, якому все вдається, о ні.

У авторки герої виписані дуже логічно, послідовно і правдоподібно. Підлітки? Так, іноді імпульсивні й дії їх необдумані (а хто в 15 років діяв інакше? 😅 Моментами я хотіла кричати на Іза "Що ти в біса коїш, хлопче"). Дорослі? Хитрі, самовпевнені, вперті й завжди на крок попереду. Але саме це робить сюжет живим і динамічним.

Мені дуже спобалась Аніта. Неймовірна героїня: вона розумна, любить читати (ну хіба можна не оцінити це), має свою думку і готова її відстоювати, не боїться багатьох речей, які могли б лякати дівча до всирачки 😅 Вона точно улюблений жіночий персонаж у цій історії.

І головний бонус: одиночна книга! (хоча для мене це журбинка, я хочу ще історій з цього всесвіту).
Усе, що треба, – в одній історії. Такий формат точно оцінять ті, хто втомився від очікування виходу наступних книг серій.

«Загублений принц» – це книга про боротьбу, інтриги, виживання і пошуки свого місця в жорстокому світі. Але водночас це історія про надію, мрії та мужність.

Рекомендасьйон ♥️

Знімаю капелюха перед "Віхолою" та пані Наталією Кош.
Українське фентезі донедавна для мене залишалось "темним лісом" (я й гадки не мав, що на нашому книжковому ринку є книжки такого жанру), але зараз я відкриваю для себе все більше українських книг і вже майже не читаю 💩🇷🇺 книг.
Твір сподобався мені найбільше за легкість читання, політичні інтнрги і, власне, фентезійність. Загалом, ктута книжка.

Це була справді гарна книга, головна її перевага в тому що це single історія і нам не треба чекати роками коли вона нарешті завершиться, щоб дізнатися чим все закінчиться. При тому я із задоволенням прочитаю ще щось із цього світу. Мене дуже зачепила зав'язка сюжету, бо історії де людина отримує владу і їй доводиться розбиратися з проблемами у королівстві/на планеті/та взагалі будь-де - це моя велика слабкість. З одного боку зазвичай зрозуміло, що всі проблема вирішаться(ну хіба що хтось загине), з іншого боку завжди цікаво спостерігати за шляхом. Сам світ виявився доволі цікавим, особливо пантеон богів, легенди світу та дари. Деякі моменти, які мені на початку здавались сумнівними, як на диво, отримали далі цілком логічне пояснення, завдяки магії, але все ж таки. Ідея з іменами персонажів реально прикольна. І авторці великий плюс за відсутність романтичної лінії, зараз чогось її пхають у кожне фентезі, тут вона б була недоречна і я щиро радію що її не було.

З претензій в мене хіба що вік героя, я розумію що це все ж таки young adult, але все ж таки якщо звернути уваги на вік - то нашому принцу деякі речі, особливо пов'язані з політикою та спілкуванням, ну дуже легко даються, при тому його освіта останніми роками була дуже неповною. Я б накинула б йому хоча б пару років.
Але загалом це дійсно прикольна історія, з якою я із задоволенням провела декілька годин і можу сміливо радити тим хто любить young adult фентезі і при цьому хоче не епіку, а просто приємну історію. Мені такого не вистачає на нашому ринку. Із задоволенням прочитаю наступну книгу авторки.