Мітч Елбом

Ця книга, я переконана, задумувалася автором як мила та зворушлива. І я чудово бачу, які засоби для цього були використані, а акценти розставлені. Але зі мною магія не сталася. І це не провина автора, це все через нашу жорстоку дійсність. Хоча, поміркувати точно є про що Про що? Про усвідомлення себе та свого впливу на інших людей. Про прийняття дійсності, про те, що життя не буває марним. "Якби він знав про свою неминучу смерть, то подався би деінде. Натомість він зробив те, що й усі ми робимо. Пірнув у монотонну рутину, так наче все життя в нього ще попереду." І так, Едді про свою смерть не знав. А нас повідомили про неї відразу, то ж ми її очікували і думали, кого ж він зустріне на небесах? Хто такий Едді? Чоловік, що багато років щоліта працював ремонтником у парку розваг на пірсі Мужчина, що і досі кохав свою померлу дружину. А тепер хотів би знову возз'єднатися з нею. Але усе не так просто То ж кого він зустрів? А зустрів він людей, з якими контактував як близько, так і опосередковано. Людей, у чиєї смерті він був винен. Людей, що образили його. Душі, які його пробачили. А тепер сам Едді має пробачити і іншим, і собі. Добре, коли є кому пояснити, що ж то відбулося насправді, які першопричини того, що вже не можна змінити. Але своє ставлення до подій Едді змінити мусить. Для чого? Щоб віднайти спокій. І щоб стати одним з п'яти, який потім теж зустріне когось на небесах.

Анонім

Вівторки з Моррі — ця книга для мене 1000/10. Це дійсно щемка історія. І цю книгу буду рекомендувати кожному. Вона дає можливість переглянути своє життя (бо в мене є дещо, що пов’язано з героєм) Тим більше в нас час це допомагає переоцінити значення життя і смерті. Бо коли навчишся жити, то навчишся і помирати. Любіть одне одного або помріть

Анонім

Ця історія заснована на реальних подіях, розповідає про Моррі Шварца (професора соціології) і його відносини зі своїм студентом Мітчем... не знаю, що ще можна про цю книгу написати...🫤 Тут зібрана така собі хроніка уроків про життя, отриманих від вчителя, який помирає від бічного аміотрофічного склерозу, їх зустрічі відбуваються щовівторка (кожен вівторок це нова тема для розмови)🤔 Для мене ця книга була доволі посередня, тут не було гарного тексту чи якихось нових (унікальних) думок, загалом тут написано про ті речі про, які ми кожен час від часу думаємо, хоча чесно деякі їх розмови для мене були дивними... також я не дуже повірила в їх дружні відносини, сама історія написана доволі сухо, вона не зачепила в мене ні однієї емоції 🤔

Анонім