Це ніжна й водночас пронизлива історія про страх бути не таким, про відсторонення, яке ховається за звичними посмішками, і про дивних істот - зовні й всередині нас.
Манґа несе глибоку думку про те, як ми, люди, живемо у світі порівнянь і суперництва, забуваючи про щось важливе:
«Люди - створіння, яких хлібом не годуй, тільки дай помірятися досягненнями».
Цей рядок болісно правдивий, бо показує, як часто наші вчинки керуються не добротою, а бажанням бути «кращими».
Але крізь цю зовнішню жорсткість історія промовляє про страх - той, що зупиняє нас перед невідомим:
«Нічого не поробиш з тим, що всі бояться незрозумілих їм речей».
Це просте речення пояснює, чому ми так часто відштовхуємо тих, хто не схожий на нас. Бо не розуміємо. А отже боїмося.
Та найголовніше, чому варто прочитати цю історію - вона закликає до сміливості. До спроби. До відкритого погляду:
«За дивними речами може приховуватися щось цікаве. Та навіть не спробувати про це дізнатися - страшенне марнотратство».
Ці слова залишають слід. Бо ми всі щось втрачаємо, коли не ризикуємо дізнатися більше.
Це історія про людяність. Про прийняття. І про маленькі кроки до великої доброти.
Анонім
Котолог
