Майкл Каннінґем

Книга про пошук себе, свого місця у світі, пошук відповідей на запитання. Глави ведуться від чотирьох персонажів Джонатана, Боббі, Еліс та Клер. Від кожного з них ми дізнаємося більше про їх внутрішній світ. Їх думки стосовно життя, стосунків, роботи. Їхні сумніви та страхи. Кожен з них шукає відчуття дому, хоча дехто його має.. Справжнього дому. Саме прийняття, любові. Місця, де ти будеш собою. Місця, де тебе вислухають. Місця, де ти ніколи не будеш почуватися самотнім, де ти потрібен. Де ти важливий.

Спочатку ми бачимо більш детально життя хлопців Джонатана та Боббі. Їх дорослішання. Клер — з'являється пізніше, вона трохи старша за них. Еліс — мати Джонатана, і стає майже матір'ю і для Боббі. Тобто з трьох вікових категорій ми бачимо цю історію, від проблем молодості до проблем зрілості, від чотирьох персонажів — жіночі і чоловічі, три частини — три періоди життя кожного з них. Також в  книзі присутні нетрадиційні стосунки, своє визначення сім'ї, важкі хвороби, втрати. Книга для мене була нелегкою у читанні. Перша частина прочиталася швидко, дві останні повільніше. Після прочитання книги залишився меланхолійний післясмак. Стиль автора мені сподобався, простий і витончений водночас. Книга підійде більш для повільного розміреного читання, для того хто не шукає динаміки, для тих хто готовий вирушити на пошук безлічі відповідей разом з головними героями.

Роман, який не залишає тебе після прочитання. Дуже гарно стилістично написаний текст, ти просто отримуєш насолоду від речень, від порівнянь, тонко переданих відчуттів. Це меланхолійна історія, яка має відкритий фінал.

Тут можна знайти багато тем для обговорення: соціальних, конфлікт поколінь, сприйняття і пошук себе, але для мене - це питання кохання та дружби. Що є справжнє кохання, які його рамки? Ця історія не дасть відповідей, але підкине тем для роздумів.

Головні персонажі незвичні, бо тут немає однозначно позитивних та негативних героїв, вони всі мають свої таємниці, вади, відштовхують, але в той же час притягують, мають свої сильні сторони та почуття.

Це нелегке чтиво на вечір, тут не буде щасливого фіналу, та і взагалі якогось кінця. Але варто спробувати, можливо, сподобається.

Роман досліджує життя трьох друзів протягом тридцяти років, показуючи, як їхні долі переплітаються, розходяться і знову зближуються.
Ми спостерігаємо, як герої змінюються, досягають своїх мрій і стикаються з наслідками власних вчинків.

Історія насичена і багатошарова, з живими персонажами, які роблять помилки, роздумують про життя та стосунки, зазнають невдач і знову починають усе з чистого аркуша а
Каннінґем володіє витонченою мовою, його описи сповнені поетичності, деталізованості, створюючи атмосферу, що повністю захопила мене у розповідь
У книзі делікатно порушується тема одностатевих стосунків, зображаючи, що любов може бути різною і не завжди відповідає суспільним нормам.

• «Хай би чого ти бажав, бажай цього завзятіше. Будь складнішим, вимагай більше. Інакше ти ніколи не створиш собі такого життя, де зможеш використовувати себе на повну».

«Дім на краю світу» - це книга, яка викликає співчуття до героїв, дозволяє відчути їхній біль і радість, залишаючи тривалий післясмак і спонукаючи задуматися про власне життя та стосунки з іншими людьми

Читала книгу до книжкового клубу і, мабуть, сама ніколи б не звернула не неї увагу. Дуже захоплюючий сюжет, гарно розписані головні герої, часом неочікувані повроти подій, і дуже щемливий фінал. Буду рекомендувати друзям 100%

На жаль, не справила книга на мене враження. Можливо, вона просто не знайшла мене в потрібний момент, не потрапила у відповідний настрій, але я читала аби дочитати. Історія здалась плоскою, герої далекими, ніхто не припав до душі (хіба що мати Джонатана). Сюжету як такого немає, фрагменти з життя, які, на жаль, не зачепили. Можливо, свого часу книга звучала сильніше, але сьогодні ця історія не буде здаватись якоюсь новаторською.

Чуттєва й відверта історія про пошуки любові, ідентичності та дому

Роман зачепив красою письма, чесністю та глибокими, вразливими персонажами.

Думки:

Каннінґем майстерно вплітає голоси різних персонажів, що дозволяє побачити світ їхніми очима;

Автор досліджує нетипові форми стосунків і родини, показуючи, що справжня близькість виходить за рамки звичних уявлень;

Щирість героїв робить їх водночас сильними й крихкими;

Книга залишила після себе відчуття несправедливості, але нагадала наскільки важливо бути відкритими та не боятися говорити про свої почуття і бажання;

Це історія про те, як легко опинитися на узбіччі власного життя, якщо не бути сміливими бути справжніми собою.

Для тих, хто цінує красиву прозу та прагне побачити любов у всіх її проявах

Читала книгу для читацького клубу. І після прочитання залишився дивний післясмак. Але вже під час обговорення і розбирання героїв зрозуміла більш глибше кожного героя. Сама книга написана неймовірно. Мова автора така багата, красива, неймовірні порівняння та звороти.
Книга однозначна варта прочитання. Хоч сам сюжет і задумка дивна, герої травмовані чим і зумовлені їхні трешові інколи вчинки.

Я взяла в руки «Дім на краю світу», не маючи жодних очікувань, і, мабуть, саме тому ця книга так глибоко зачепила мене. Вона про життя у всій його складності, про любов, втрати, пошук себе та свого місця в світі. Тут немає ідеальних героїв, лише справжні люди зі своїми страхами, помилками і надіями...💔

Автор майстерно передає атмосферу – ніби проживаєш кожен момент разом із персонажами: відчуваєш холод ранків, гіркоту розставань, щастя від простих речей. Це історія про будні, які можуть здаватися сірими, але насправді сповнені сенсу... але сенс у кожного свій.

Книга змушує сповільнитися, вдивитися в деталі, оцінити швидкоплинність життя. Вона не дає прямих відповідей, але підштовхує до пошуку власних. Деякі сцени настільки правдиві й емоційні, що залишають по собі довгий післясмак. Емоції накрили мене вже під кінець💔

Цей роман не варто читати поспіхом – він для тих, хто любить вдумливі історії, хто готовий відчути всю глибину людських переживань. Він меланхолійний, чесний і дуже справжній. І навіть якщо спочатку ви не очікуєте від нього багато, він залишиться у вашій душі надовго.

Моя рекомендація❤️

«Дім на краю світу» Майкла Каннінґема — це чуттєвий роман про любов, самопізнання та пошук свого місця у світі. Історія розгортається навколо кількох персонажів, кожен із яких має власне бачення стосунків і сім’ї. Автор майстерно передає емоції та внутрішні переживання героїв, створюючи атмосферу меланхолії та ніжності.

Книга вирізняється витонченим стилем і плавною, неспішною розповіддю. Це не динамічний сюжет із несподіваними поворотами, а радше глибоке занурення у психологію персонажів. Деяким читачам може бути складно емпатувати героям, але саме це робить роман таким реалістичним і багатошаровим.

Рекомендується тим, хто цінує емоційну літературу та складні теми стосунків, ідентичності й самовизначення.

Дуже сподобалось, однозначно раджу.

Книга, яка не схожа на інші книги, які я колись читала. Мені хотілось важкого чтива, я його отримала.

Ось є книги, в яких кожна дрібниця буде описуватись: вітерець, колір хмар, інтонація персонажа, почуття і тд. Коли ніби кожне речення має свій глибокий сенс, і якщо перечитувати через деякий час, то ти зрозумієш щось зовсім по іншому.
Ця книга саме така.

Сюжет розповідає нам про двох друзів, які познайомилися в підлітковому віці. Разом курили травку, слухали платівки та досліджували свою сексуальність.
А коли подорослішали, то глобальними питаннями для них були «хто я?», «який я справжній?», «що зробити, щоб стати щасливими?». Одним словом, самоідентифікація особистості.

З часом з’явилась ще одна жінка і вони почали жити втрьох. Така собі «сімʼя» поліаморів. Їм наче б то добре разом, хоча це ніби дивно і потрібно закінчити це, але краще плисти за течією.

І це той випадок, коли я не буду радити книгу. Її ніби потрібно обрати за «покликом душі», а не за відгуком

Вайб у книжки такий, наче доєднався до компанії знайомих між собою людей і кожен розповідає свою історію. Десь смішну, десь сумну, а десь страшну та тривожну. Я не плакала, але кінцівка розбила серце. Я не знаю, що сказати про цю книгу, крім того, що вона добре написана. Якщо любите драми, то вона точно сподобається.