Лорен Робертс

«Безсила» занурює у постапокаліптичне суспільство, де після чуми деякі люди набувають суперсил, а інші — ні. Ця несправедливість проявляється навіть у найжорстокіших формах: тих, хто позбавлений надздібностей, безжально переслідують і вбивають. Головна героїня змушена боротися за виживання у світі, де кожен день — справжнє випробування.

Особливо запам’яталися так звані «голодні» ігри – такі напружені моменти, що дихання замирає, а кожна сторінка пульсує адреналіном. Я відчувала кожну емоцію героїв, їх страхи та надії, ніби сама була поруч.

Проте, мушу зізнатися, мені трохи не вистачило романтичної нотки. Хотілося б глибшої любовної лінії, щоб відчути не лише боротьбу за життя, а й тепло людських почуттів. Між Пейден і Каєм відчувалася дуже сильна хімія і було смішно і цікаво спостерігати за їхньою взаємодією, але мені хотілося побачити щось трошки глибше. Саме тому з нетерпінням чекаю другої частини – впевнена, авторка здивує ще більше.

Стиль написання вражає своєю легкістю. Всі деталі продумані до дрібниць і це дозволяє абсолютно зануритися в атмосферу твору. Кожне речення дихає життям, а сюжет тримає в напрузі від першої до останньої сторінки.

«Безсила» – це книга, що залишає слід у душі: вона змушує замислитись над тим, як нерівність може впливати на суспільство і як у найважчих умовах можна боротися за свою гідність.

Перша частина дуже вау! Справді, хімія між головними героями є, і дуже-дуже є. Діалоги круто прописані. Мені сподобалося, що її ще ми будемо розкручувати у другій частині, і що перша це тільки початок. І читати глави від "Пей" і "Кая" це прям круть, мені сподобалося. Головна героїня не тупа, гарно прописана, так в деяких моментах є питання, але загалом дуже добре.
Так, сюжет — майже копія "Голодних ігор", але яке закінчення. Мій мозок не міг уявляти завдання в Лабіринті ніяк інакше, як це було у Гаррі Поттері😁 Дуже чекаю переклад другої частини, що ж там таке буде далі, мені цікаво як автор поверне історію, і сподіваюся його брат не стане аля Темлін №2🤯

Книга мені сподобалося, цікава, сюжет нагадує "голодні ігри", чекаю другу частину.

⭐️⭐️⭐️⭐️/5

Я очікувала щось інше, але очікування не стали гіршими від цього.Книга доволі цікава. Сюжет йде повільно, плавно занурює в історію. Через це ти більш занурюєшся в події які там розгортаються.

Сюжет :
Після Чуми, яка знищила тисячі життів в королівстві Ілія, ті хто вижив змінились. Кращі — стали кращими, а слабкі — залишились Звичайними. Отож, королівство поділяється на : Елітних — тих хто має здатність до магії, живуть з привілеями та Звичайних — тих хто не має магічних здібностей, тих хто живе у нетрях, тих на кого полюють та заганяють у Розпечену пустелю.

Пейден Ґрей- Звичайна. Але щоб вижити у цьому світі батько з дитинства навчав її бойового мистецтва та спостережливості аби вона вдала Провидицю (як ніяк маленька здібність).
Після вбивства батька, мала Пейден мала дбати про себе сама. На вулиці вона знайомиться з Аденою, яка стає їй подругою і вони намагаються виживати на вулицях разом.
Одного дня Пей помічає чоловіка з солідним мішечком грошей, та вирішує його пограбувати, а потім врятувати йому життя, не здогадуючись чим їй це обернеться. По всьому місту розвішані полотна про" Шості ігри Очищення" і Пейдж бачить там своє ім'я серед Елітних. Вона — Звичайна і всі Елітні. Її доставляють в замок для проходження ігор. Тепер її завдання — вижити в цих іграх. Чи зможе вона протистояти коханню ? Що обере довіру і дружбу майбутнього короля чи помсту та спасіння таких як вона ? Чи зможе взагалі вижити ?

Персонажі :
° Пейдж Ґрей- срібноволоса крадійка, вольова та сильна духом, кмітлива та Звичайна ;
° Кай(повне ім'я таке цікаве дізнаєтесь коли прочитаєте Азер- чорноволосий сіроокий принц, Елітний з вмінням переймати сили інших, брат майбутнього короля, Виконавець — права рука короля, його виховували бути вбивцею Звичайних і не тільки, безжальний не дуже монстр, Носій смерті і дуууууже харизматичний ;
° Кіт — золотоволосий майбутній король, зведений брат Кая, має здібності до вогню, улюбленець батька, мав стати добрим королем ;
° Адена- подруга Пей, швачка

Сам відгук :
Це не те чого я очікувала, проте книга цікава, сподобалась. Якщо відкинути всі порівняння (про це згодом) з іншими книжками, стає захоплюючою.
На початку мені хотілось більше динаміки, екшену, але з часом я втягнулась і це навіть краще, що все не швидко. Бо це стає більш реалістичним (якщо можна так назвати) ти не втомлюєшся від перенасичення подій. Повільно занурюєшся у світ героїні і проживаєш все те, що проживає вона.
Дуже класно прописані діалоги, де флірт і дражнилки. Гарно передані емоції, переживання, вагання, усвідомлення, почуття які виникають у героїв. Бо в кожного свої цілі — і кохання не було пріоритетом. Іскри між ворогами гг були всю книжку. Тут навіть поцілунків не було, але електричний розряд відчуваєш між ними. Якби тут ще були спайсі сцени, то не думаю що ми би відчули всю ту напругу і жадання.
Троп : від ворогів до коханців

Обговорення стосовно порівнянь :
Безсилу порівнюють з Голодними іграми, Дивиргентом і подібними (вважаючи їх антиутопіями, а вони не є ними). Їх порівнюють через те що : є влада, яка керує всім, і знищує слабих і не потрібних. Завжди влаштовуються якісь ігри для шоу, аби розважити себе. Це завжди було і є. Це не щось оригінальне. На початку я також порівнювала, але потім перестала, відкинула все, і історія стала цікавішою.

Кінець книжки заінтригував, я не здогадалась і не вгадала хто дійсно вбив батька Пей (я здогадувалась що то не "він"), що ж хоче зробити з Пей новий король, і що обере Кай. Тому чекатиму продовження 💋
"Біль минає, але шрами залишаються — як нагадування, що треба намагатися робити все краще"

Одне з найкращих фентезі випущених в останній час. Вайб голодних іронії поміщається тільки спочатку, а потім події розгортаються дуже напружено і динамічно. Хімія між головними героями ще декілька днів після прочитання не відпускала. Дуже рекомендую 🖤

“Безсила” – це справжній вибух емоцій! Книга захопила з перших сторінок і не відпускала до самого кінця. Атмосфера напруги, небезпеки та інтриг тримала в захваті, а динаміка сюжету не давала розслабитися ні на хвилину.

Кай Азер – це просто щось нереальне! Його харизма, складний характер і ця шалена хімія з головною героїнею зробили історію ще більш захопливою. Його вчинки, його холодність, що ховає глибші почуття – це був суцільний кайф! Відносини між героями наповнені пристрастю, боротьбою та емоціями, які відчуваються на кожній сторінці.

Фінал був потужним, залишивши після себе шквал емоцій. Це одна з тих книг, які хочеться перечитувати, щоб знову пережити цей вибух почуттів. Абсолютний 10/10!

"Безсила" - це типове роментезі з притаманними йому рисами: суцільні кліше, моменти передерті з інших книг, меріс'юшна, але при цьому дещо тупенька головна героїня, місцями відсутня логіка і навпаки присутня суперечливість подій і вчинків персонажів.
А ще тут, як завжди, всі дуже красіві😁

Стиль написання дуже простий. Я б сказала, примітивний. Усі оці мої улюблені "я ледь не давлюся", "він ледь не задихається". Абсолютна нездатність авторки нормально описати емоції персонажів. Та й не тільки їх.

Сюжет сам по собі теж місцями дуже кульгає.
То головна героїня супер-уважна і помічає все до найменших дрібниць (бо так її навчали змалку, щоб вона без сили могла вижити), то не помічає елементарних речей: як хтось до неї підходить, як вони з тіні виходять на сонце, від того, що квітка з дерева падає їй на голову, вона "страшенно лякається".
Також деякі персонажі часом дуже по-дурному забувають, що у них є якісь сили. До телепатки повзуть змії, а вона верещить: о боже, що ж робити?)))
Або їй дуже кортить убити гг, тож вона починає душити її своєю силою, піднімає над землею... Нащо? Якщо ти можеш за 1 секунду звернути їй в'язи🤷‍♀
Причому головна героїня десь по тексту про це думає, що суперниця може це зробити.

За сюжетом "Безсила" - це така собі суміш "Голодних ігор" і "Багряної королеви".

У світі, де всі мають якусь силу, Пейден її не має. Таких в цьому королівстві зазвичай вбивають, бо вони, нібито, "хворі" і можуть ослаблювати силу Елітних.
Так стається, що вона рятує одного з принців, тим самим привертаючи до себе увагу, і, як наслідок, потрапляє на Шості Ігри Очищення. В яких, до речі, також бере участь і той принц.

У цій книзі намішано дуже багато всього. І воно купи не тримається, бо логіка тут відсутня.
Пейден постійно порушує якісь правила і традиції, що склалися в королівстві. Ну, очевидно, що це прояв бунтарства. Але є хоч якась реакція від короля? Ні. Все ок. Тоді навіщо писати про ці правила? Наголошувати на них?🤷‍♀

Я ще можу дуже довго розповідати про недоліки цієї книги.
Одним словом, вона мені виглядає, як чудовисько Франкенштайна, де авторка взяла якісь свої (а часом і не свої) ідеї, позшивала білими нитками, і так вийшло щось цілісне, але зовсім не гармонійне.

Але я розумію, за що "Безсилу" можуть любити. Чи не єдиний плюс, це хімія між головними героями. Особливо сподобається тим, хто любить slowburn.

Шалено гарно оформлене фентезі з приємною на дотик обкладинкою яке точно впаде в око кожному, привернуло і мою увагу одразу після виходу новиночки.

Оскільки це «янґ едалт» я багато не очікувала, тому що останнім часом для мене цей жанр став дуже передбачуваним.

Так склалося і з сюжетом цієї пригоди, для мене він був дуже схожий на ідею «Голодних ігор», тільки атмосфера антиутопії змінилася на казкове королівство. А також, книга віддалено нагадала мені історію людей «Х», бо майже всі герої мають різні прикольні здібності. Як ви могли здогадатись з назви, усі мають супер-сили, окрім головної героїні і, звичайно, саме вона потрапляє в центр уваги всіх.

Це напевно перше фентезі яке мені сподобалася не своїми пригодами, а своєю романтичною історією, що доволі яскраво виражена і займає велику частку в тексті, якщо не більшу його частину.
Було дуже смішно, цікаво та інтригуюче спостерігати за сварками, жартами та напругою у стосунках між героями.

Не можу не відзначити яскравий образ головного героя, такого собі «хлопця-поганця», що точно не залишить вас байдужим. Головна героїня також з перчинкою, хоча зізнаюсь, часом її вагання мене дратували.

Закінчення книги доволі насичене, натякає на щось епічне у продовженні, загалом такого рівня драми я і очікувала і за це плюс. Впевнена, якби я читала цю історію будучи в старших класах школи чи студенткою, то просто фанатіла б від неї.

Раджу фанатам жанру, особливо тим хто шукає сюжету «ігор на виживання», поділу суспільства на класи і напружених романтичних стосунків.

Дуже цікава книжка, так схожа на голодні ігри, але любовна гілка дуже цікава.

Це просто неймовірно! Захоплива історія, сильна головна героїня, яка просто вкрала моє сердечко. Героїня, якій на своєму життєвому шляху зустрілося скільки всього, не дивлячись ні на що не зламалася. Обожнюю! І з нетерпінням чекаю продовження!

Навіть розгубилася, яку оцінку ставити книзі…
Затамувавши подих читала в очікуванні щасливого кінця…якого так і не сталося.
Книга сповнена почуттів Кая і Пей, їхнього шляху одне до одного і до зізнань собі і одне одному в коханні. Але…
Як змусити автора дописати ще одну частину? 😂 бо змиритися з таким фіналом просто неможливо…😭😭😭

"Безсила"
Робертс Лорен
Видавництво READBERRY, 2024
⠀
Мені б можливо сподобалась ця історія, якби вона була не дуже явною копією/міксом "Голодних ігор", "Трону зі скла", "Безночі" та "Лайтларку"...
⠀
Якщо ви читали всі ці книжки, то читаючи "Безсилу", ви постійно будете бачити ці паралелі та дуже сильно відволікатись від історії...
⠀
Так, тут є деяка автентична ідея - хвороба Чума та відповідно "над люди" - еліта, з особливими здібностями, але на цьому вся унікальність, на мою думку, закінчується. Далі пішов калейдоскоп вдалих сюжетних копій.
⠀
Іноді мене чіпляла сама наївність історії, або надмірність почуттів героїв.

"Виконавець/вбивця/монстр, гроза всієї еліти починає казати дівчині з нетрів, яка в неї прекрасна душа, а при цьому вище її плечей не дивиться...
⠀
Або, коли наш супергерой, який може використовувати сили всіх "над людей" постійно отримує на горіхи фактично від всіх учасників ігор...
⠀
Все не зовсім погано, ні.
Часом навіть захопливо читалося, особливо діалоги Малакая і Пейден, але продовжувати серію не планую.
⠀
Якщо ви не читали всіх інших книжок, як варіант, вам може бути цікаво.
⠀
Цитати:
⠀
"- Зроби мені послугу, люба, - раптом кричить він через плече.
- Яку?
- Пообіцяй, що проживеш достатньо довго, аби встромити мені у спину ножа.
- Я тільки цього і прагну, принце, - сміюся я."
⠀
"- Я рятуватиму твоє життя знову і знову, марно сподіваючись, що
ти дозволиш мені залишитися в ньому."
⠀
"Натовпом глядачів на арені пробігає хвилька: присутні притискають один до одного вказівний і середній пальці і прикладають цей символ до своїх сердець. Діамант. Ілійський символ сили, влади та честі.
Вони віддають шану загиблим."
⠀
""Моя прекрасна Пей, що ж ти зі мною зробила?»
Як одна мить може бути таким хворим віддзеркаленням миті
іншої? Невже лише вчора його вуста промовили ці слова з бажанням, а сьогодні — вже з ненавистю?"
⠀
#примхливачитака