Дуже атмосферна й затишна історія, у якій головний акцент зроблено не на подіях, а на настрої. Книга повільна, спокійна, майже без сюжетних поворотів, зате з хорошим гумором і головною героїнею, яка гостра на язик і приємно вирізняється серед інших персонажів. Романтика тут розвивається дуже неквапливо, інколи навіть надто, але загалом пасує до загального настрою історії. У нашому книжковому клубі думки розділилися: комусь сподобалася ця атмосферність і легкість, іншим бракувало динаміки й емоційної глибини. Наш середній бал - 3,5/5. Книга підійде тим, хто хоче спокійного, "теплого" читання без драм і різких поворотів.

«Книжкові хроніки Анмант Крамб» Лінь Ріни – нереально комфортна, тепла і весела історія для осінніх читань 🍁 Уявіть: Англія, XIX століття, величезна студентська бібліотека, тиша читацького залу, запахи старих фоліантів, м’яке світло ламп, моторошне підземелля😅 Хіба не ідеально? Описи круто занурюють у світ з головою, але при цьому не дають занудьгувати. Це як якісний, стильний костюмований серіал, де кожен кадр гарний, але не відволікає від подій. І звісно ж кохання ❤️ Slow Burn прописаний настільки круто, що я верещала від радості на кожній взаємодії героїв. Це коли ти сидиш, гризеш нігті і волаєш про себе: «Ну скажи вже щось! Ну доторкнись! Ну хоч погляд протримай на секунду довше!» А вони тримають тебе на голодному пайку 😂 Про осінь, про кохання, про пишні сукні, прийоми, бали та про дівчат, які не хочуть сидіти вдома і чекати принца. Вони хочуть навчатися, працювати, реалізовуватися, бути собою і жити це життя на своїх умовах. У XIX столітті! Це вам не жарти. Висновок: Якщо ви шукаєте щось легке, смішне, тепле, але з внутрішнім стрижнем і приємною лінією кохання в стилі містера Дарсі — беріть «Книжкові хроніки Анмант Крамб» 🍂📚🫖

Ця книга є доповненням до основної історії Анімант Крамб. У цьому довідничку ви дізнаєтеся історію написання книги та створення її персонажів, а також: - розділ від обличчя Містера-сварливого-бібліотекаря; - розділи про життя Елізи; - розділи про знайомство та історію кохання Рейчел й Генрі; - інформацію про те, що ж відбувалося далі, після фіналу основної книги; - деякі факти про вікторіанську Англію; - й багато інших цікавинок, як от календар листопаду, що відповідає хронології подій у книзі, згідно з яким можна читати її цілий місяць. Тож якщо вам припали до душі Книжкові Хроніки, то рекомендую до читання))

Ця книга стала для мене справжнім відкриттям. Вона не просто захоплює сюжетом, а й дуже майстерно переносить читача у Вікторіанську епоху, з її суворими суспільними нормами, ґречними балами, вишуканими манерами та чітко розмежованими гендерними ролями. Усе — від описів інтер’єрів до манери мовлення персонажів — точно передає атмосферу 1890 року. У той час, коли більшість жінок прагнули лише вигідного шлюбу, вчилися граціозно тримати чашку і готувались до балів, головна героїня — Анімант Крамб — вирізняється своєю внутрішньою силою, прагненням до освіти, знань та свободи. Вона — справжня бунтарка у світі, де від жінок очікують покірності й мовчазної згоди. Мені дуже імпонувала її незалежність, пристрасть до читання, її гострий розум і сміливість йти проти системи. Особливу увагу привертають взаємини між Анімант та містером Рідом. Їхнє спілкування побудоване на інтелектуальній напрузі, глибоких діалогах і поступовому розвитку довіри. Це не типове романтичне захоплення — це емоційно складна і тонка історія, яка розгортається повільно, але дуже щиро. Не менш цікавим був і Бойл — герой, який наче уособлює традиційне уявлення про те, що чекає на "ідеальну" жінку в той час, і слугує чудовим контрастом для розкриття характеру Анімант. Окремо хочеться відзначити мову авторки — вишукану, атмосферну, з нотками класичного англійського стилю, яка ніби оживляє сторінки роману й переносить тебе безпосередньо в ті часи. Це більше, ніж романтична історія. Це маніфест жінки, яка не хоче миритися з роллю, яку їй нав'язує суспільство, і вибирає знання, гідність та самоповагу. Книга змушує замислитися над тим, скільки ще "невидимих меж" ми приймаємо без боротьби, і наскільки важливо залишатися вірним собі

Ця книга є ідеальним поєднанням детективу і тонкої психології. Еліза Геммільтон це персонаж з характером: рішуча, розумна і водночас дуже людяна. Її розслідування захоплює з першої сторінки і тримає напругу до останньої. Сюжет сповнений несподіванок, але водночас логічний і продуманий. Атмосфера трохи ретро, але дуже жива, що додає особливого шарму. «Кримінальна справа з валізою» — книга для тих, хто любить класичні детективи з сучасним дотиком і персонажів, за якими хочеться спостерігати ще довго.

Це не продовження, і не передісторія - це подарунок для всіх, хто полюбив Анімант, бібліотеку, старі книги і, звісно, пана Ріда. «Світ Анімант» - затишна, атмосферна книга, яка відкриває завісу за лаштунки улюбленої історії. Авторка ділиться натхненням, подробицями створення героїв, сцен, епохи і робить це з таким теплом, що здається: читаєш листа від подруги, яка теж закохана у світ книжок. Тут є і фрагменти з життя героїв, і нотатки, і деталі, які тільки поглиблюють емоційний зв’язок із оригінальною історією. Книга для тих, хто скучив за Анімант Крамб і хоче ще трохи пожити в її світі, без поспіху, з горнятком чаю й усмішкою.

Це справжнє задоволення для тих, хто обожнює книги про книги. «Книжкові хроніки Анімант Крамб» - це не просто романтична історія, а тепла, дотепна й інтелігентна подорож у світ бібліотек, старовинних книжок і внутрішнього зростання. Анімант - головна героїня, яка дратує й захоплює водночас: вперта, незалежна, трохи різка, але дуже щира. Її діалоги з похмурим бібліотекарем окрема насолода. І так, між ними є хімія - повільна, негучна, але справжня. Ця книга наче чашка чаю в старовинній бібліотеці: спокійна, затишна, розумна й трохи іронічна.

Мені ця книга менше сподобалась, ніж «Книжкові хроніки Анімант Крамб». Якби це була самостійна книга , без попередньої, то я б нею не зацікавилась, бо мені вже не подобаються такі легкі класичні детективи. Мені такі сюжети занадто прості і не викликають інтриги. Але ця книга сподобається фанатам «Книжкових хронік», бо ми в цій книзі познайомились ближче з іншими героями. В цій книзі Анімант згадувалась, але не часто фігурувала в сюжеті. Події в цій книзі відбуваються паралельно з подіями книжкових хронік. Еліза мені подобається навіть більше , ніж Анімант. Я її примітила ще в попередній книзі . Дівчина з бідного району , яка отримує освіту , незважаючи на соціальний статус та гендер. Вона розумна, кмітлива, весела, її гумор мене підкорив. Мене захоплює, як вона ставиться до інших, за маскою іронії ховається чуйне серце. Також я рада, що в цій книзі теж було важливим коханням. Еліза знайшла своє кохання, це було дуже зворушливо. А також буде дуже цікавий поворот в житті Джеймі, який створив пошукову машину в бібліотеку, а також який розслідував справу разом з Елізою. Чудова книга, хоч і не найсильніша. Я б із задоволенням прочитала ще щось про цих героїв .