Лінь Ріна

🕯️«Книжки, їхні сторінки, слова, запах паперу старих фоліантів — я зрозуміла, що моє серце належить цьому місцю» 📚
⠀
«Книжкові хроніки Анімант Крамб» Лінь Ріна 📖
⠀
Жанр: роман
Вид-во: Фабула young
⭐️5/5
⠀
Герої: Анімант, Чарлз, Шарлотта (батьки), дядько Альфред, тітка Ліліан, Вінстон Бойл, містер Рід (Томас), Оскар, Коді, Еліза, Філіп, міс Брендон-Велдерсон, Тобіас, Джиммі, Єн, Джонатан, та ін.
⠀
Найзатишніша книжка про любов до книжок та читання. Сюжет такий же прекрасний, як і оформлення😻
⠀
Лондон, 1890 рік. Головна героїня — Анімант Крамб, розумна, кмітлива, самокритична, прагне стати незалежною, любить читати та смачну їжу😋
⠀
Основне завдання дівчини шляхетного походження того часу — вдало вийти заміж. Чого понад усе хоче матуся, воліючи якнайшвидше знайти дочці пару (постійно підшукує недолугих наречених)
⠀
Дядько пропонує Ані на місяць переїхати до Лондона, стати помічницею бібліотекаря {вимогливого, суворого, на якого всі скаржились} в університетській бібліотеці і вона погоджується 🧳
⠀
«Один місяць, сказала я сама собі. Один місяць поруч із цим чоловіком. Потрібно його якось витримати»
⠀
Ще нікому не вдавалося затриматись на цій посаді. Чи зможе дівчина розтопити крижане серце загадкового Томаса❓
⠀
Персонажі гострі на язик, чудово взаємодіють. Тут присутній гумор, сарказм. Цікаво було спостерігати за внутрішнім зростанням особистості Анімант.
⠀
Любовна лінія дивовижна 💕(як герої випадково зіштовхувалися між стелажами, їхні погляди). Навіть є щось схоже на любовний трикутник і троп «буркотун і сонечко»😇
⠀
Детально та цікаво описана атмосфера епохи, тогочасного суспільства, життя в Англії 🇬🇧
⠀
Брат головної героїні, закоханий у дівчину єврейку, але батько — категорично проти цих стосунків.
⠀
Подруга Еліза навчається в одному з перших університетів, куди допускають жінок, планує зайнятися політикою, щоб захищати права жінок у Британії.
⠀
💬Проблеми, що порушено: становище жінки в суспільстві, права жінок; упередження; класова нерівність, відносини між батьками та дітьми; роль книжок, освіти у формуванні особистості, пошук себе.
⠀
Від книжки лине тепло, комфорт і особливий шарм✨Однозначно — топ прочитаного за весь час!

«Але ж я досі була у цій бібліотеці. Працювала і відчувала шалене задоволення від своїх досягнень. Могла пишатися собою. І, як не дивно, дякувати за це мала містеру Ріду. Він підганяв мене, змушував усього досягати самотужки. Спочатку я це ненавиділа, але тепер відчувала гордість»
⠀
💫 «Світ Анімант. Розповідь про „Книжкові хроніки“» Лінь Ріна

Вид-во: Фабула young
⭐️5/5
⠀
Це той випадок, коли сподобалось все: оформлення, сюжет, персонажі, атмосфера, перебіг подій, гумор, характери і погляди на життя. Тому ось ця додаткова мандрівка була просто необхідною ✨
⠀
Ця книжка - своєрідна енциклопедія роману
«Книжкові хроніки», що містить:
⠀
💌 листи (матері Анімант - Шарлотти до тітки Ліліан; Вінстона Бойла до Анімант; дядька Альфреда до Томаса Ріда)
⠀
📖 оповідання, що краще розкривають колоритних персонажів книжки (наприклад ми більше дізнаємося про кмітливу та прямолінійну Елізу Геммільтон та те, як вони познайомилися з міс Брендон-Велдерсон; соромʼязливу Рейчел та її родину, момент знайомства з Генрі)
⠀
✏️ілюстрації, замальовки, авторські нотатки, думки та відношення авторки до героїв роману, історії появи персонажів
⠀
📝тут навіть є план читання «Книжкові хроніки» на місяць
⠀
💡 звідки зʼявилася назва книжки
⠀
💬 факти й вигадки (реальні та придумані авторкою місця, локації, транспорт)
⠀
💕 те, що відбувалося в думках містера Ріда, про його почуття до Анімант, що сталося в останньому розділі книжки, як він переживав
⠀
🏡 неймовірно цікаве, тепле та насичене пригодами оповідання, про те, як Анімант познайомилася з великою родиною Томаса
⠀
☕️ навіть рецепт печива та сорти чаю (+екскурс у чайну крамничку)
⠀
Шикарне та не менш цікаве доповнення до основної історії 📚, а оформлення та кольоровий зріз — насолода для кожного читача 😌 затишно, тепло та комфортно
⠀
Тож, моя щира рекомендація ✅ для того, щоб ще раз зануритись у світ Анімант. Обовʼязково прочитайте після основної книжки ☺️

Якщо крінж і книги об'єдналися б, то свій союз вони назвали б "Книжкові хроніки Анімант Крамб".
Вона настільки жахлива, наскільки прекрасна. Чекаєш, що ще утнуть герої цього роману, керуючись якимись "своїми" принципами, окрім логіки, здорового глузду та емпатії. Тому це єдина причина, чому я дочитав це до кінця — інтерес до того, як НЕ ПОТРІБНО. Гілті плежа, так би мовити.
Авторці НЕ ВІРИШ. ЖОДНОМУ СЛОВУ. Люди так себе не ведуть, тому ти і не бачиш цей світ, ти його не можеш уявити. Ти не проникаєш туди. Це серія "счастливьі вместе" на лажовому російському каналі.
Але видання круте, без сумнівів. І це в котрий раз доводить те, що обкладинка і зміст — дві великі різниці зазвичай.

Як би я хотіла, аби до всіх історій, які мені сподобались, були такі книжки-енциклопедії. Це ж просто неймовірно! А ще як би мені хотілось, щоб тут було не сторінок 200, а набагато-набагато більше, але це вже таке 😅
⠀
«Світ Анімант» — це щось типу доповнення, енциклопедія до роману «Книжкові хроніки Анімант Крамб». Я спочатку думала, що тут буде більше нотаток авторки про те, як вона створювала свою книгу, але тут є ще й замальовки і навіть повноцінні оповідання, які детальніше розкривають характери деяких персонажів, їхнє минуле і долю. Наприклад, завдяки цій книзі дізналась, як Еліза знайшла свою покровительку і стала вчитися в університеті, а ще — чи зможе Томас Рід знову помиритися зі своїм батьком і як брат Анімант Генрі познайомився зі своєю нареченою Рейчел.
⠀
Крім того, у цій книзі також є:
▪️листи Анімант, Томаса, Елізи та інших, які так чи так теж відкривають деякі сюжетні повороти або долі героїв після основних подій;
▪️гарно оформлені цитати з книги «Книжкові хроніки Анімант Крамб»;
▪️все ж таки й щоденник авторки є про те, як виникла ідея створити саме таку книгу, як вона досліджувала інформацію, створювала своїх героїв.
▪️портрети основних персонажів книжки і ще багато інших ілюстрацій.
⠀
Мені сильно сподобалось це доповнення! А коли я читала оповідання про героїв, то відчула те саме тепло і затишок, що і від основного роману. Я знову не могла стримати посмішки і сміху, читаючи деякі сторінки. Від цієї книжечки у мене тільки позитивні емоції.
⠀
Це схоже на те відчуття, коли по твоїй улюбленій історії написали класний фанфік і ти занурюєшся в його читання і продовжуєш можливість побути з героями ще трохи. Захотілось перечитати і «Книжкові хроніки».
⠀
Ну і варто відзначити оформлення книги — воно неймовірне! 😍
⠀
У «Фабули» вийшла нова книга Лінь Ріни, події якої відбуваються в цьому самому світі — «Еліза Геммільтон. Кримінальна справа з валізою».

Справді цікава книга для фанатів😊
Цікаво було прочитати думки авторки про персонажів, історію створення деталей книги, дослідження часу і так далі.
Я була в шоці, що спочатку це мало бути фентезі, не можу тепер собі цього уявити😅
Цікаво було прочитати різні історії персонажів, що пояснює багато що в сюжеті «Книжкових хронік», робить персонажів обʼємнішими.
Окреме задоволення було читати, що відбувалось із Томасом після того, як Анімант поїхала і як він прийшов до рішення її повернути. І дуже класний фінал, після якого ця історія набула цілковитої приємної завершеності для мене.

Одна з найкращих книг, які траплялись мені останнім часом!
Хто пише негативні відгуки на неї — думаю, просто не потрапили у «свій» жанр.

Для мене — це «апгрейднута», більш сучасна версія «Гордості та упередження» (принаймні, по емоційному відгуку, який виник на «Хроніки…»)😍

Авторка підіймає багато соціальних проблем: і стан жінки в суспільстві, і антисемітизм, і класова нерівність, що є великим плюсом. Але, особисто для мене, цінність цієї історії полягає у її легкості, романтичності, приємних емоціях, які вона викликає. Адже коли я її читала, посмішка майже не сходила в мене з губ.

Люблю такі легкі історичні романи за невинну взаємодію персонажів. На фоні інколи занадто інтенсивної😅взаємодії героїв багатьох сучасних романів, це як свіжий ковток повітря. Тут більше прописані почуття, їх повільна трансформація і від найменшої дрібниці у зміні відносин героїв хочеться пищати😁 Також дуже сподобалось як прописані всі персонажі роману, тому що цікаво було спостерігати не лише за головними героями. Чого лише варта подруга Анімант — Еліза😂

Цю історію треба сприймати просто як вона є, а не гнатись за правдоподібністю кожного факту і кожного речення — тоді вона принесе справжню насолоду.

Потрапляє в мій список «буду ще 35 разів перечитувати»😂

Перед тим як нахвалити цю книгу, хочу сказати, що вона дійсно не для всіх. Якщо тобі подобаються дорами і вид книг, коли ти пищиш від того, що вони нарешті доторкнулись один до одного, то вона точно для вас.
Історія дуже легенька, але ж яка красива. Цей Лондон в тумані і дощ, 1890 роки і все це авторка так гарно описала, що я насолоджувалась коооожним описом бібліотеки, крамниць, хатинки, вулички і всееее буквально настільки гарно і атмосферно, що я читала майже до ночі, не могла заснути, поки не дочитаю ще одну главу, а поки намагалась заснути в голові було тільки "а шо ж дальшеееее".
Звісно, для тих хто дуже любить ромфентезі і велику кількість сцен 18+ це книга — червоний прапорець, тут нічогісінько такого нема і навіть зблизька. Тут ти насолоджуєшся кожним разом, коли вони просто дивляться один на одного, а коли торкаються хочеться просто кричати.

Легка, чуттєва історія, часів пишних суконь, гарних капелюшків та балів.
Захоплива історія головної героїні — дівчини Ані, яка обожнює читати, має заможну родину і ніколи не задумувались працювати. Але щось йде не за планом - і от вона в центрі Лондону, працює помічницею бібліотекаря.

Хочу відзначити, як подобались підняття питань нерівності між жінками і чоловіками, наскільки їх права в той час були порушені.

Це історія кохання, яку краще описати, як свічка, що повільно запалюється і розгорається все більше і більше.
Це історія, де ти з тривогою і напругою чекаєш, як їхні пальці доторкнуться!

Раджу читати усім, кому подобається ось цей вайб минулих часів, де всі події розвертаються поступово, без зайвої спішки. Гарна історія кохання!

Зізнаюся, що книги про книголюбів завжди викликають у мене особливу цікавість. Тому ця книга була для мене своєрідним викликом: чи вдасться авторці створити переконливу історію про дівчину, яка любить книги так само, як і я?

Головна героїня, Анімант, — не зовсім типова представниця вікторіанської Англії. Вона незалежна, має гострий розум і не прагне вийти заміж, як того очікує від неї мати. Відправившись на стажування до похмурого й вимогливого бібліотекаря Ріда, вона опиняється у світі, де книги — не лише втеча від реальності, а й складна система, що потребує дисципліни, логіки та витримки.

Чим мене зачепила ця книга? Насамперед тим, що тут є чудово передана атмосфера вікторіанського Лондона, ретельний опис побуту та суспільних норм тієї епохи. Водночас авторка вдало балансує між історичною достовірністю та живим характером Анімант, яка часом здається надто сучасною, але від цього лише більше привертає увагу.

Особливо сподобалася динаміка між Анімант і містером Рідом. Він не той герой, у якого закохуєшся з першої сторінки, проте його складний характер і поступові зміни роблять сюжет набагато цікавішим.
Чи є у книги недоліки? Можливо, місцями сюжет розвивається повільно, а іноді мені здавалося, що авторка занадто довго розтягує певні сцени. Але загалом це історія, яка залишає по собі приємний післясмак і змушує замислитися про роль книг у житті кожного з нас.

Ще хочу сказати про неймовірно красиве оформлення книги і зріз - це просто естетичний кайф🥰

А книгу ж рекомендую тим, хто любить неквапливі історії з добре виписаними персонажами та книжковою атмосферою.

▫️«Книжки, їхні сторінки, слова, запах паперу старих фоліантів — я зрозуміла, що моє серце належить цьому місцю»

Це доповнення до «Книжкових хронік Анімант Крамб», де авторка пояснює, як створювала персонажів і чому вони вийшли саме такими 🥹

Книга розкриває більше деталей про головних та другорядних героїв, їхні характери та мотивації. Також у виданні представлені авторські нотатки про процес написання та чудові ілюстрації, що передають атмосферу вікторіанської епохи 😍

▫️«Мені більше подобається писати про емоції, гарячі суперечки та дискусії. І я мала неабияке задоволення, даючи змогу впертим Анімант і бібліотекарю допікати одне одному»

Якщо ви сумніваєтесь, чи варто читати цю книгу після основної, запевняю вас — обов’язково зробіть це! Без неї сюжет залишиться неповним. Тут відкриваються важливі деталі, а роздуми авторки додають глибини та емоцій. Ілюстрації, листи героїв — це просто насолода 🎨

Я також з нетерпінням чекаю на історію про подругу Анімант, Елізу. Вже в цій крихітці було розкрито кілька цікавих моментів про неї, і я з нетерпінням чекаю на більше 🌟

Це не просто доповнення, а справжнє повернення в світ Анімант, де ви знову переживаєте емоції разом з героями. Мені дуже сподобався розділ зі сторони Томаса — це дало нове бачення цього персонажа. Читання цієї книги — це ще одне занурення в атмосферу Лондона та вікторіанської епохи, що вже так полюбилась 📚

Романтична історія про Анімант Краб, яка просто обожнює читати і зовсім не хоче виходити заміж, як заведено в той час. Усі події розпочинаються в Лондоні, в студентській бібліотеці - книжковим раєм для дівчини та з неприємним, грубим бібліотекарем.

"-Будьмо чесні. Жінок можна назвати слабка стать, але насправді вони є слабким місцем кожного чоловіка. Незалежно від того, хоче він цього чи ні"
Анімант відрізняється від жінок того періоду. Вона відкрито показує свої знання, висловлює думку й відстоює свої позиції. Але дівчата мають властивість закохуватись, фліртувати й помилятись. Особливо, коли про справжнє кохання, ти знаєш лише з книжок.

Мені сподобалось читати за взаємодією головних героїв, як змінюється їх ставлення один до одного. Приємні відчуття й легка посмішка з'являється під час прочитання. Згадується період своєї першої закоханості і ті бентежні миті.

Або може я... "Закохавшись, я почала уявляти те, чого ніколи не було, і тепер мусила за це розплачуватись".

#адмінчитає
🖌Ліна Рінь
📖 Книжкові хроніки Анімант Крамб
⭐️100/10

Вам колись було сумно, бо цеглинка в майже 500 сторінок закінчувалась? Бо мені зараз сумно і так не хотілося перегортати останню сторінку.

Атмосфера Англії 1890 року повністю мене полонила. Здається, я чула як шелестять вишукані сукні, стукотять екіпажі по бруківці і у вікно стукає лондонський дощ. А ще бібліотека! Вона описана так майстерно, наче ти стоїш біля її стелажів, проводячи пальцями по шкіряних палітурках...

І головна героїня теж цікава особистість. Матінка всіма силами хоче видати її заміж, а їй хочеться тільки читати книги на горищі в їх невеличкому містечку. Аж тут в гості приїжджає дядько з Лондона і пропонує їй спробувати місяць попрацювати помічницею бібліотекаря у великій університетській бібліотеці. Насправді, дядько хоче насолити містеру Ріду, якого недолюблює, бо знає впертий характер Анімант. Але саме цей характер і допомагає юній дівчині справитися з роботою і нерозуміючими поглядами, адже в той час дівчата із забезпечених родин не працювали, тай навчальні заклади для них тільки починали з'являтися.

А ще тут є бібліотекар, загадковий, похмурий, красивий, який вигнав уже зо два десятки помічників. Всі вважають його дивним, зарозумілим, невихованим. Але чи справді він такий?

Хімія між героями просто нереальна. Тут не буде сцен 18+, все таки 1890 рік, але коли вони просто доторкаються пальцями, передаючи книгу, мурашки біжать по спині.

Книга дуже затишна, атмосферна, спокійна, часто викликає усмішку. Тому якщо вам подобаються круті сюжетні повороти, може бути нудно. Це історія для релаксу і розслаблення. Щиро рекомендую , це було прекрасно.😍