Книги Андрія Кузьменка - це завжди про щирість, простоту й справжінсть. Ця, як завжди, не виняток. Правдиві історії, часом смішні, часом сумні, але від них не зможеш відірватися. Читаєш сам, а у голові ніби його голос лунає. Це і є справжня майстерність, напевне. Однозначно варто читати!
Анонім
«Я, Паштєт і Армія» — це щира, кумедна, часом груба, але завжди життєва і справжня розповідь від Кузьми Скрябіна, яку не сплутаєш ні з чим. Ця невелика книжка, написана у формі гострої іронічної автобіографії, переносить нас у світ радянської армії з усіма її абсурдними правилами, смішними ситуаціями й парадоксами.
Кузьма, як завжди, не церемониться зі словами — він пише прямо, без прикрас, зате з величезною харизмою. Розповідь повна живих деталей, колоритних персонажів, зокрема вірного друга Паштєта, і тих ситуацій, які можна або згадувати зі сміхом, або з істерикою — вибір за читачем.
Та попри гумор і сарказм, книга про більше, ніж армію. Вона про молодість, про справжню дружбу, про те, як не втратити себе навіть у системі, яка намагається всіх зрівняти. Це про українського хлопця, який опинився в абсурдній радянській машині, але зумів не просто вижити — а ще й винести з того досвіду сміх і розуміння життя.
Це легке, чесне і дуже українське читання, яке дарує гарний настрій і залишає по собі відчуття, що навіть найважчі часи можна пережити — якщо маєш гумор і друга поруч.
Анонім
«Я, “Побєда" і Берлін» — весела, життєрадісна повість від того Кузьми, якого всі сприймали веселим, своїм чуваком. Від сміху можна надірвати живота.
На жаль, я її прочитала вже після перегляду однойменного фільму, то почала їх порівнювати, і моментами не вистачило того романтизму з фільму, але значно яскравіше описана сама "Побєда" і стосунки з нею.
«Місто, в якому не ходять гроші» — повний розрив шаблонів, важко повірити, що це написав той самий Кузьма. Це як сюжет оскароносного фільму для мене — тут тобі й драма, й фантастика, й трилер та навіть бойовик, а ще перекличка з «Алісою...» Керрола. І все це на фоні Чорнобиля...
Єдиний мінус для мене саме цього видання — постер фільму «Я, "Побєда" і Берлін» на обкладинці, а не сам Кузьма.
Анонім
