Кузьма Скрябін

Автобіографічна повість Андрія про службу в радянській армії. Книга поділена на розділи, кожен з них - окрема історія. Кузьма захоплює своєю розповіддю, гумором з перших рядків, не пригадую, коли востаннє так сміялася вголос і до сліз, читаючи книгу.

Позначка 18+ не даремна, тут купа ненормативної лексики, яка "може травмувати неадаптовану психіку"))

"Ця брошурка, бо книжкою назвати її не ризикну, не має жодної художньої цінності. Тому, якщо маєш кілька годин, щоб позубоскалити на тему примітиву армійських буднів, ти - наш клієнт. Не шукай в ній високих ідей, завуальованих в написаному між стрічками.

"Жити треба так, щоб було з чого поржати! Так і живу!" /К.Скрябін/

У "Місті, в якому не ходять гроші" новачкам важко. Тут за все розплачуються виконанням бажань: пробігти 10 разів навколо вокзалу, пострибати на одній нозі через калюжу... І було б весело, якби не було так сумно і страшно. Повість, якій можна було б назвати "Прип'ятський Тарантіно". Вона сповнена крові, абсурду і символізму, зате все це в наших реаліях.

"Я, "Побєда" і Берлін" слід читати обережно, особливо тонким натурам. Це історія подорожі молодого гіпстера з Новоєврейська до Берліна. Повні романтичних стосунків з автомобілем (якщо можна так назвати постійніремонти). А що робити, коли леді "Побєда" заводиться лише через кілька годин попередніх ласок з корбою? Тут такі описи, що за живіт від сміху хапаєшся.

Як же пощастило, що цей "патлатий чувак із тєліка" залишив нам не лише безсмертні пісні, парочку книжок з декількома чудовими історіями та десятками віршів, а головне - власний приклад позитивного погляду на життя і стійкості принципів.

Зауважу, що недавно вийшла екранізація, що викликала нову хвилю цікавості до творчості Кузьми, тож і видання тепер має нову кінообкладинку