"Ніколи" — це не просто роман, це детальний і захопливий аналіз того, як маленькі помилки та недоліки в міжнародній політиці можуть призвести до катастрофічних наслідків. Фокус сюжету зосереджений на гіпотетичному розвитку подій, що можуть спровокувати Третю світову війну, і це змушує задуматися над крихкістю сучасного світу.
Анонім
Це дуже амбітна, напружена і тривожна книга. Вона не про розвагу, а про занепокоєння майбутнім. Якщо вам цікаві політика, глобальні загрози, дипломатія, то «Ніколи» може справити сильне враження. Якщо ж ви очікуєте динамічний екшен або емоційне заглиблення, книга може здатися надто “сухою”.
Це глобальний трилер, але мені він здався затягнутим. Китайська лінія мені важко йшла. Хоч і цікаво було читати, але книжка не тримала мене в напрузі, а от останні 100 сторінок — це вже було інше кіно. Я не могла відірватися, там реально стає тривожно, і думаєш: “Та не вже все так погано буде?”
Книжка показує, як маленькі рішення та випадковості можуть призвести до глобальної катастрофи. Це дуже реалістичний сценарій, що особливо вражає в контексті сучасної політичної нестабільності
Анонім
Стовпи Землі - це епічна сага, дія якої відбувається у XII столітті в Англії, під час громадянської і охоплює приблизно 40 років.
У центрі історії - будівництво величного собору у вигаданому містечку Кінґсбридж. Але роман не тільки про архітектуру - це глибока, масштабна історія про кохання, зраду, владу, війну, жорстокість і силу людського духу.
Автор показує життя героїв упродовж кількох десятиліть: з юності до зрілого віку, включно з наступним поколінням. Це дозволяє побачити розвиток не лише персонажів, а й усього міста Кінґсбридж, побудову собору, зміну влади та церковних інтриг у довгостроковій перспективі.
Загалом я люблю історичні романи, але не можу сказати однозначно, що ця історія мені сподобалася. Вона глибока, детальна, атмосферна, але водночас дуже важка - і морально, і емоційно. Кен Фоллет створив цілий світ, у якому добро і зло живуть поруч, але, на жаль, зло дуже часто перемагає.
Мене вразила кількість жорстокості та несправедливості в книзі. Іноді здавалося, що гірше вже не може бути - але ні, щоразу ставалося ще щось. Особливо болісними для мене, як для жінки, були сцени сексуального насилля - їх багато, вони описані відверто й важко читаються. Це точно не легка книжка і не для всіх.
Читаючи, я не могла не проводити паралелі із сьогоденням. Деякі персонажі - зокрема Вільям Гамлейський - просто якесь уособлення зла, декого нагадують (читай русню): їхні вчинки жорстокі, огидні, всі бачать це, але вони залишаються безкарними. Особливо гірко було читати про безсилля перед системою, в яку начебто маєш вірити (церква, король), але вони нічим не допомагають, і врешті-решт ти залишаєшся сам на сам із жорстоким світом. Це боляче, але дуже правдиво.
Остання частина книги здалася мені трохи притягнутою. Після стрибка у 18 років, антагоністи знову починають плести інтриги. Тобто 18 років вони жили в мирі (автор пропускає цей період, отже можна припустити, що там було все тихо-спокійно), а тут раптом зло знову прокинулось. Це виглядало трохи штучно й знизило враження від фіналу.
Повертатися до цієї книги вдруге я не буду - одного разу цілком достатньо. Але загалом я рекомендую її тим, хто цінує глибокі історичні романи з масштабними сюжетами, складними персонажами і драмою. Проте важливо попередити: книга містить багато сцен насилля, війни й відвертої жорстокості - для чутливих читачів це може бути тригером.
Анонім
