Що ж, це був доволі цікавий експеримент. Через відчуття героя непогано передана атмосфера занюханих ірландських пабів та темних провулків, де свої не дуже законні справи провертають як злочинці, так і стражі порядку. Хороших тут немає, у багатьох є свої скелети в шафі. Головний герой алкаш та невдаха. Ще цікавіший його друг, і шкода, що про нього було мало — сподіваюсь, розкриють більше в наступних книгах.
Розслідування в стилі "прокинувся, пішов бухати, до мене підсіла жіночка і найняла, далі бухав, потім кудись поїхав, знов бухав, потім з Саттоном зустрівся, декуди з'їздили і знову бухав". І так всю книгу. Відчуття таке, що справа ледь не сама собою розкрилася, доки герой бухав😁
А ще Тейлор обожнює читати. Книга просто переповнена покликаннями на різних авторів (не кацапів).
Тож історія мене таки затягнула. Цікаво, що буде далі з персонажем і куди його заведе шлях невдахи-детектива.
Анонім
Не сподобалась. Про розслідування цього монастиря там заледве 4 розділи і декілька уривків з того що там відбувалось, а все інше ні про що.
Перші дві книги автора дійсно дуже класні, а ця ніби написана для того, щоб написати хоч щось.
Анонім
Хоч атмосфера роману доволі похмура, але книга доволі легко читається завдяки манері письма автора.
Детективом "Стражі порядку" важко назвати, адже тут немає традиційного розслідування. Книга більше схожа на нуарний роман.
Загалом 1 раз прочитати можна, але не більше.
Наразі думаю, чи варто читати й інші книги з серії.
Анонім
