Кен Бруен

"Хрест", разом з "Мученицями монастиря Святої Магдалини" (книга 3), мої улюблені частини в серії. Подобається, коли автор додає ще одного оповідача в історію, тим паче що виходять вони у Бруена кардинально відмінними від голосу Джека Тейлора.

В цій частині ведеться розслідування відразу кількох справ, найяскравіша з яких - розп'яття на хресті юного хлопця. Загалом, автор дуже майстерно вплітає символ хреста в сюжет, як фігурального, так і метафоричного. Ну і тішить той факт, що в фіналі отримуємо відповіді на всі сюжетні запитання + затравочку на наступну частину серії.

Зважаючи на те, як закінчився попередній роман, у автора був реальний шанс знищити мене морально, але він цього не зробив. Натомість, він морально знищив свого персонажа. Знову повернувся в фазу "детектив без повноцінного розслідування" (хоча відповідь на головну загадку ми отримали), а ключовими темами роману стали:

- почуття провини
- життя з психологічними (дитячими) травмами
- нервові зриви
- депресія
- релігія

Плюс, це чи не перша книга серії, що закінчилась кліфгенгером, тож починаючи її читати, варто мати під рукою наступну книгу в серії.

"Стражі порядку" - перша книга в серії нуарних детективів про Джека Тейлора ірландського письменника Кена Бруена.

Щодо детективної складової роману можна сперечатися - тут є злочин, є розв'язка, але немає розслідування. Вона більше про атмосферу і людський фактор. Автор піднімає багато соціальних проблем - корупція, організована злочинність, алко- і наркотична залежність, неблагополучні сім'ї та багато іншого. Бруен згадує багато музичних творів, фільмів і... книжок.

Головний герой - справній книжковий черв'як, головна фраза якого: "Я завжди читав. Щоб я не втрачав, я тримався за книжку". Від нього можна отримати купу книжкових рекомендацій, хоч і доволі специфічних - багато з них нуарні детективи його ж співвітчизників, але декілька знайомих прізвищ також зустрічала.