Неспішність, розміреність, увага до деталей, дуже смачний вояж до Києва сторічної давнини.
На Подолі в оточені прекрасного саду спочиває собі на пенсії відставний слідчий Тарас Адамович Галушко. В його життя все прекрасно: яблуневий сад, партнер по шахам по переписці, друзі, що інколи заглядають в тихий мирок.
Аж поки сестра балерини, яку ніхто не хоче шукати, не приходить до нього у відчаї допомогти знайти пропажу. Адже вона не вірить в розповсюджену думку, що, мовляв, загуляла та й повернеться.
Найголовніше, чим приваблює цей детектив – це історичними деталями. Так, сама подія – зникнення балерини київського театру – вигадана. Але не вигадані легендарний поліцейський Репорто-Дуб’яго, майстриня -балетмейстерка Броніслава Ніжинська, не вигадані також й методи та технічні засоби, якими в той час, в 1916 році, велися розслідування.
І це просто прекрасно! Можна, звісно, шукати історичні книги і в сухій методичній подачі щось там цікаве для себе знайти. А можна узяти цей історичний детектив і, насолоджуючись описами та атмосферою, легкою інтригою та не пласкими героями, буквально відчуваючи на смак ту осінь, із її кавою в «Семадені», цибулевим конфітюром та джемом, провести чудовий вечір і пізнати не менше.
Обожнюю всю цю серію, наполегливо #Дафа_радить