Ви коли небудь замислювались наскільки глибоко у нашому житті вкорінилося зросійщення. Думки, що все російське то більш гарне, культурне, багате, а українське - не варте уваги, непомітно нав'язувались людям поколіннями. І це дало невтішні плоди...⠀
Мені ця книга на деякі факти відкрила очі, бо іноді варто "вголос озвучити" якісь буденні речі, щоб зрозуміти, що звучать вони з певним підтекстом. І з такими непомітними підтексти ми стикаємося щодня.⠀
Есеї охоплюють різні сфери життя і тому мені одні були цікавіші за інші. А те, що автори збірки різні, зробило її дуже неоднорідною . Іноді здавалося, що читаєш допис у фейсбуці, а іноді, що реферат з культурології; іноді було цікаво від початку і до кінця, а іноді відгукнулися тільки окремі тези.⠀
Різноманітність книги не робить її гіршою і не зменшує актуальності, кожен читач знайде те, що тригерить саме його і як на мене це й робить її обов'язковою до читання.
Особливо зараз.⠀
Анонім
Який насправді світ в якому ми живемо? Які сили керують нами? Хто той бог якому ми поклоняємося?
Все так просто, коли з дитинства тобі дають чіткі відповіді на ці та інші питання. Ти не заморочуєшся. Усе паранормальне вважаєш за дешеві фокуси. Але що як це не жарти?
⠀
Чотирнадцятирічний Сергій знайомиться з відлюдником, який знайшов свій прихисток в українських степах. Чоловік розповідає юнакові дивні речі, які не вкладаються в голові: давні легенди, прокляття, місця сили, хассари...
⠀
Невідоме починає вабити Сергія, химерне світло кличе його. Але чи стане хлопцю сили та розуму встояти перед небезпекою???
⠀
Мене завжди вабили подібні книги, містичні легенди. Згадую себе у віці Сергія і розумію, що сама б кинулася з голою в такий круговерть подій. Але на щастя, нам з друзями залишався лише рок.
Ціную книги, які не лише розповідають історію, а й дозволяють глянути на грані своєї душі.
⠀
Стиль написання це просто💣. Коментарі автора не залишили мене байдужою. Взагалі, для мене, це доволі нетиповий горор, де межа між реальним та вигаданим дуже нечітка.
Анонім
Котолог