Джек Торн

"Гаррі Поттер і прокляте дитя" – це історія, яка дає змогу знову повернутися до улюбленого світу магії, але під іншим кутом. Цього разу ми бачимо вже дорослого Гаррі, батька трьох дітей, і стикаємося з новими викликами, які він та його син Альбус переживають разом.

Головною несподіванкою для мене стала форма п’єси, що спочатку трохи насторожувала. Але щойно починаєш читати, діалоговий формат захоплює: події розгортаються швидко, а сцени сповнені динаміки й магії.

Сюжет побудований навколо теми батьків і дітей, прийняття себе та своїх рішень. Це глибокий і в певному сенсі навіть зворушливий погляд на знайомих героїв, які тепер не всесильні, а часто розгублені, як і всі ми в дорослому житті. Нові персонажі, зокрема Скорпіус Мелфой, приємно здивували: цей хлопець точно заслуговує на увагу і симпатію читачів.

Однак не все так безхмарно. Іноді відчувалося, що автори (п’єса написана Джеком Торном за участі Джоан Ролінг і Джона Тіффані) занадто грають на ностальгії, повертаючи в сюжет старі події та героїв. Це спрацювало, але здалося трохи надуманим.

Якщо ви фанат "Гаррі Поттера", ця книга подарує вам радість від повернення до Гоґвортсу. Але варто бути готовими до того, що це вже не той Гаррі, якого ви знали. І це нормально: усі ми дорослішаємо!

Як читачка, яка захоплювалася всесвітом Гаррі Поттера, «Гаррі Поттер і прокляте дитя» викликав у мене змішані почуття. З одного боку, я була рада знову поринути у магічний світ, зустріти знайомих персонажів і спостерігати, як вони розвиваються у дорослому житті. З іншого боку, сам формат сценарію і деякі сюжетні рішення залишили відчуття недовершеності.

Головною проблемою для мене стала неузгодженість з оригінальними книгами. Деякі події і характеристики персонажів не відповідають тому, що було описано Дж. К. Ролінг у попередніх частинах. Наприклад, поведінка Гаррі здається менш зрілою, ніж можна було б очікувати від героя, який пережив стільки випробувань.

Якщо розглядати «Гаррі Поттер і прокляте дитя» як окрему постановку, а не частину канону, то це захоплююча історія для театрального формату. Проте як продовження улюбленої серії вона викликає суперечливі враження.

Загалом, це книга для фанатів, які хочуть ще раз відвідати знайомий світ, але варто бути готовим до того, що вона може не відповідати вашим очікуванням.

Книга виключно для фанатів Гаррі Поттера. І навіть серед фанів зайде не всім. Це сценарій і до нього потрібний інший підхід в читанні. Дуже суперечливий розвиток подій. Це наче Гаррі Поттер з іншого світу, а не того що знайомий з дитинства. Я не змогла його сприйняти. для мене героїв наче підмінили.

Як фанатка всесвіту Гаррі Поттера, я просто не могла пропустити можливість зануритися в нову пригоду із знайомими і улюбленими персонажами. Книга "Гаррі Поттер і прокляте дитя" стала для мене справжнім дарунком. Вона повернула мене назад у світ магії, де я відчула ті ж самі емоції, що й під час першого знайомства з цією чудовою серією.

Сюжет книги відкриває нові горизонти, додаючи нові виклики та випробування для Гаррі, Герміони, Рона та їхніх дітей. Хоча історія дещо відрізняється від попередніх книг через формат п'єси, це надає їй особливого шарму. Динаміка між персонажами є однією з головних сильних сторін книги. Вона показує, як навіть найміцніші дружні та сімейні зв'язки можуть бути випробувані часом та обставинами.

Незважаючи на деякі суперечливі моменти сюжету, які можуть викликати різні емоції у читачів, я вважаю, що "Гаррі Поттер і прокляте дитя" чудово доповнює всесвіт Гаррі Поттера. Вона не лише відповідає на багато запитань, що залишилися після останньої книги серії, але й додає нові таємниці, які я з нетерпінням розгадувала.

Для всіх, хто виріс разом з Гаррі, ця книга є справжнім поверненням додому, до Хогвартсу і до чарівного світу, який ми так любимо. Вона нагадує нам, що магія існує всюди, де є дружба, любов та віра в диво.

"Гаррі Поттер і прокляте дитя" — це книга, яка викликає цілу бурю емоцій. Читання її стало для мене схожим на подорож назад у світ, який я так любила, але з новими, незвичними відчуттями. Це не просто ще одна частина історії про Гаррі Поттера; це — новий погляд на знайомих героїв, на їхні долі та стосунки через призму часу.

Мене вразило, як автори змогли поєднати магію і доросле життя. Відносини Гаррі, Герміони і Рона, їхні родини, відносини між батьками і дітьми — усе це виглядає так знайомо, але водночас усе змінене, перероджене. Діти героїв, зокрема Альбус, стали тими, хто не лише носить на собі тягар імен своїх батьків, але і шукає власний шлях. Я відчула, як важко це — бути частиною великої спадщини і в той же час намагатися знайти свою індивідуальність.

Особливо сильним і емоційно важким було спостерігати за боротьбою Альбуса з власною ідентичністю та його стосунками з батьком. Це так болісно і щиро — зрозуміти, що навіть у світі магії родинні зв’язки не завжди легкі, а ідеї про те, яким ти повинен бути, можуть руйнувати тебе зсередини.

Те, як розвивається історія і як все повертається до боротьби з темними силами, дає нові емоційні глибини всьому знайомому світу. Тут більше не лише магія, а й складні питання про відповідальність, вибір, і, звісно, про кохання. Мене не залишав відгук глибокий сумнів: чи може любов бути справжньою, коли її випробовують час і обставини?

"Гаррі Поттер і прокляте дитя" — це книга, яка не просто продовжує знайому історію, а змушує переглянути все, що ми думали про героїв. Вона залишає в душі змішані відчуття, адже після всіх випробувань, через які пройшли ці герої, їм все одно доводиться боротися з власними демонами. І хоча ця історія не була такою ж магічною і зворушливою, як попередні частини, вона все одно зачіпає за живе, змушує задуматися і залишає тебе знову з тим самим питанням: чи дійсно "Гаррі Поттер" — це лише історія про магію, чи це ще й про людей, про їхні труднощі, вибори і боротьбу за власне місце в світі?

Багатьом ця частина в якості продовження не зайшла. Та я не відношусь до цієї категорії людей)))
Мені було по кайфу і сценарний стиль тексту, і сюжет, і те, як прописані герої.

Дуже захоплююче! Прочитала за два дні. Мені, як фанатці усіх книг і фільмів про Гаррі Поттера, було дуже приємно знову побачити на сторінках знайомі імена😊.
Усім поттероманам рекомендую до прочитання!

Чи любите ви повертатись до історій, які нібито завершено і останнє слово сказане?

Я так. Звісно, іноді такі повернення невдалі, але Прокляте дитя мені подобається.

Улюблений всесвіт після стількох років зустрічає нас на вокзалі Кінгс-Крос, де Гаррі з Джинні проводжають молодшого сина до школи чарівників.
Альбус дуже хвилюється, він не знає до якого факультету потрапить, з ким потоваришує, як вчитиметься...
Але поїзд дає гудок і рушає, тож часу на вагання немає, стрибок до вагону і пошук вільного купе.

Тут починається історія дружби, взаєморозуміння, допомоги і віри одне в одного, бо купе, яке прмітить Альбус Северус Поттер зайняв Скорпіус Малфой. Попри непорозуміння батьків хлопці знайдуть спільну мову з перших слів.

А тим часом тривожні думки оселяються в голові Гаррі, шрам починає тривожити його стільки років опісля битви та ще й знаходиться часоворот, який мав би бути знищений...

Цілий ланцюжок подій і часоворот в руках двох школярів, які бажають зробити добру справу, але ефект від зміни минулого може бути непередбачуваним і зовсім протилежним.

В цій історії багато тем, які варто підіймати і обговорювати: спілкування батьків і дітей, довіра, булінг, наклеп, бажання перевершити досягнення батьків, вміння слухати і довіряти.

Я люблю цю книгу, хоча коли вона вийшла не всі сприйняли її, але це занурення в атмосферу улюбленого світу незрівнянне, тож тим, хто як і я #potterhead читати, якщо ще ні 😉

"Прокляте дитя" - це абсолютно дивна історія.

Це продовження поттеріани - з купою варіантів "а що, якщо?". Що якщо б в якийсь момент розвитку подій щось пішло інакше? Діти Гаррі і Драко мандрують в часі зі спробою це з'ясувати.

Химерно, дивно, іноді дуже суперечливо в порівнянні з каноном. З того, що було дуже сильно особисто для мене - це тема батьківських відносин, питання безумовної любові до дитини, важливість комунікації з дитино. Бо насправді майже все, що робив Албус (наймолодший син Гаррі) - він робив для того, аби заслужити батьківську любов і визнання.

Сприймається дуже своєрідно, але. Це не книжка як самостійний твір. Це - сценарій театральної п'єси, і орієнтована вона саме на сценічність, візуальність. Тож підозрюю, що саме у форматі постановки - це дуже сильно і магічно.

Дуже захоплююча історія! Прочитала на одному диханні!

"Гаррі Поттер і Прокляте Дитя" - захоплюючий повернення у світ чарівництва, хоча і не написаний самостійно Дж.К. Роулінг. Твір несе у собі нові загадки, драму та висуває на передній план питання важливості вибору та наслідків. Він може викликати різні реакції серед прихильників серії, проте надає можливість знову потрапити в магічний світ Гаррі Поттера.