Ієн Ґіттінс

На цю книгу мені, мабуть, важко буде написати об’єктивний відгук. Річ у тім, що все, що стосується гурту Depeche Mode, для мене дуже інтимна тема. Палким прихильником “депешів” я став майже півстоліття тому. Але так трапилося, що це перша про них книга, котру прочитав. Адже в ті роки, коли я був на піку захоплення їхньою творчістю, не було жодної змоги знайти хоч якісь адекватні матеріали про гурт — дрімучі часи, ніякого інтернету та сотень каналів ТБ, лише газета “Труд” (невеличке перебільшення, але приблизно так), у котрій про DM чомусь не писали) А з віком захоплення помалу притуплювалося — музика “депешів” залишалася завжди зі мною, але юнацької гостроти відчуттів вже не було, тому інформацію не дуже й шукав.
Аж ось у видавництві “Наш Формат” виходить чудове ілюстроване видання за авторством відомого музичного журналіста Ієна Гіттінса. По суті, це фотоальбом-біографія. Автор виконав величезний обсяг роботи, зібравши масу матеріалу (витяги з інтерв’ю, цитати про творчість DM з періодики за різний час, особисті зустрічі) та безліч шикарних світлин. Інформація дуже зручно структурована — коротко про дитинство та юність учасників гурту, а далі в хронологічному порядку кваліфіковано розбирається альбом за альбомом, зі списком композицій та поіменним переліком тих, хто брав участь у запису та студійному зведенню, рік за роком зображаються події в особистому житті музикантів та їхні взаємини. Та так смачно розписано, що захотілося переслухати все з самого початку) Впевнений, що деякі пісні сприймуться вже трохи по-іншому, адже про контекст їхнього створення та запису я навіть не здогадувався. Та й історія кожного альбому, включно зі сприйняттям публікою та критиками - цього всього я також не знав. Як не знав і багатьох фактів із життя Дейва, Мартіна та інших. Тобто, знав, що все було складно, але не знав, що аж настільки) Тепер маю бажання прочитати й інші біографічні книги про улюблений гурт, адже їх вже вийшло декілька (щоправда, поки не українською).
Мушу зізнатися, що в юнацькі часи мав певний містичний зв’язок з “депешами”, як би це химерно не звучало) Але це правда — деякі речі не можна пояснити простими збігами. Й коли бувало дуже тяжко (а підліткам насправді буває дуже тяжко), холодні електронні акорди та глибокий живий вокал Девіда Гаана неодноразово підтримували та допомагали не сповзти у безодню відчаю. Досі безмежно їм вдячний. Для мене це значно більше ніж гурт та значно більше ніж музика. Може, комусь це здасться трохи пафосним та недоречним у відгуку про книгу, проте це спогади та відчуття, котрі пробудила у мені “Depeche Mode. Faith and Devotion”.
Depeche Mode - це епоха (одну зі своїх книг Жадан не просто ж так назвав)). Епоха, котра, на жаль, уже минає. Золоті роки групи далеко позаду. Але якщо вас цікавить її творчість, але ви не знайомі з історією DM - праця Ієна Гіттінса є чудовим (та дуже-дуже гарним) ознайомчим матеріалом, котрий допоможе зрозуміти завжди оригінальну та непересічну музику простих хлопців з провінційного Базілдона.
Моя оцінка - 20 Personal Jesus з 10.

Крутий подарунок не лише для фанів гурта, а і для всіх, хто цікавиться музикою, бо Depeche Mode - це той гурт, який дуже повпливав на світову музику в цілому.