Нові відгуки

Оповіді про перші дні і місяці війни. Все оповите тривогою, страхом і смутком, але разом з тим — буденними дрібницями, які роблять нас людьми, підсвічують такі наші сторони, про які ми б ніколи не здогадалися. Це той наш досвід, який ми не обирали, але змушені проживати; той, якого б краще не було, та ось він тут. Не всі оповідки припали до смаку, але на то ми й різні люди, аби любити різне. Проте тут зібрані, мабуть, усі можливі стилі розповіді, і кожен зможе віднайти своє, побачити себе у чийсь історії, надихнутися, віднайти сили, побачити, що не самотні от з цією емоцією або думкою.

Неймовірно ніжні, чуттєві, палкі вірші у цій збірці! Як гарно писав Микола Вінграновський – не передати словами. Раджу до прочитання, якщо ви кохаєте або хочете відчути це почуття. Повага видавництву за якісний папір та наповнення. Я в захваті!

Чарівна різдвяна книга! Оповідання Олени Пчілки «Маскарад» – тепер моє улюблене! Я наче побувала в зимовому сніжному Києві 1900-х років. Звісно, в книзі є й інші атмосферні оповідання, які особливо приємно читати в різдвяний період. Таку книгу хочеться берегти і перечитувати улюблені твори перед святом Різдва.

Вже, можливо, не дуже актуальний цей відгук, адже зима добігає кінця, але от дочитала лише вчора. Бо знайомство з цією збіркою тривало понад 2 місяці. Я відкривала та читала 1-2 оповідання про Різдво. Звичайно, "Ніч перед Різдвом" Гоголя відома усім, а далі величезна кількість нових історій від відомих для мене та навіть не дуже авторів. Олена Пчілка, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Богдан Лепкий та багато інших писали про Різдво. Часто сумні, але зворушливі та щирі історії про очікування свята, про ялинки, гостини і голодні роки, традиції та 12 страв, про час іноді веселий для когось, а для інших трагічний. Кожне оповідання відгукнеться, знайдуться улюблені. Дуже приємно, що додали кілька творів від сучасних авторів — Юрія Андруховича та Тараса Прохаська. Любко Дереш, Лариса Денисенко, Марина Гримич, Надійка Гербіш та Галина Осадко написали спеціально для збірки. Сучасне Різдво багатьох українських родин — із сумом, болем, втратами та очікуванням перемоги над ворогом. "Різдво,1972" Дереша про свято у Калинців мене вразило до глибини душі. Ворог нищив українські сім'ї не з 2014 і 2022, а десятки років до цього. Та навіть століття. Неймовірне видання, яке варте бути в кожній домашній бібліотеці, доповнюють красиві атмосферні ілюстрації. Недарма наклад у 8100 примірників просто розлетівся. А як тільки побачите, що є новий, то купуйте, щоб потім не жалкувати.

“Московіада” - чудова й заразом дуже дивна книга. Побоююсь, вона може бути максимально незрозумілою колу трохи молодших читачів, тих, котрі не пізнали у свідомому віці радощів пізнього Сересеру. Автору вдалося дуже точно передати ДУХ (саме так, ДУХ - щось нематеріальне, але при цьому досить відчутне) епохи розпаду імперії. У романі яскраво описаний один день з життя студента-українця у Москві 1991-1992 років. Смердючі пивниці та забігайлівки, магазини з порожніми полицями, всюдисутні сексоти, всесильні спецслужби, горілка “з-під поли” у таксистів-кавказців… Дивно та дико згадувати. Сюжет? Є у “Московіаді” й сюжет ніби, але книга не про це. Вона для мене про розбишацький абсурдизм ситуацій та про віртуозну гру словами Майстра Андруховича; про атмосферу гниття старого та сповнене надій очікування нового; зрештою, про горілку, пиво, коньяк та все, що горить) І ще багато всього іншого, але то потрібно самому читати - не поспішаючи, не ковтаючи, насолоджуючись кожною сторінкою. Моя оцінка - 5 з 5. Це шедевр! Дуже сподіваюся, що буде перевидання першого роману Андруховича, “Рекреації”, дуже хотілось би мати.

Юрій Андрухович написав 30 років тому дуже сучасну книгу. Молодий письменник Отто фон Ф. поїхав вчитись в москву. А потрапив у справжнє пекло. Де люди живуть в пʼяному угарі, де не рахуються з мораллю та етикою, де головними цінностями є горілка та визнання від «вищого начальства». Фантасмагоричний твір, який розкриває весь сюр існування тодішнього срср. Це роман жахів, як зазначено на початку книги. Але при цьому це ще й роман надії. Що імперія впаде, зруйнується, а на місці маскви буде зеленіти ліс. Нехай збудеться🤞

Дуже психоделічно і не зовсім зрозуміло. Проте гарно передає реалії тогочасного життя і враження головного героя під впливом алкоголю. Читалось не важко, але дуже дивно.

«Різдвяна класика» від «Віват» — справжній різдвяний скарб, який одразу став хітом! 🎄 Мені вдалося придбати її ще на старті продажу, і всі зимові свята я провела за читанням чудових історій українських класиків і сучасних авторів. Збірка об'єднує близько 60 творів: ✨ добре відомих ще зі школи класиків: Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Богдан Лепкий, Панас Мирний; ✨ маловідомих авторів, таких як Михайло Косач, Осип Маковей; ✨ і сучасних письменників: Лариса Денисенко, Марина Гримич, Надійка Гербіш, Любко Дереш. Це видання вражає: великий формат, дивовижні ілюстрації й неймовірна обкладинка, яка одразу створює святковий настрій. Неможливо було відірватись від цієї магії на папері! Оповідання Олени Пчілки, особливо «Три ялинки», торкнули до глибини душі.