Нові відгуки

Збірка 12 фантастичних оповідань наших українських авторок. Збірка про війну, силу роду, жіночу силу, кохання, втрату, віру, надію, вибір та магію з елементами фентезі. Тамара Горіха Зерня "Потяг." "Я все ще бачила сни про потяг, але жодного разу він не зніс мене..... Я знаю, що колись це зіткнення відбудеться. Я навіть хочу подивитися, чи зможе він зрушити мене з місця." Ірина Грабовська "Вогненні серця." "Усі хочуть жити. Просто є люди, у серці яких - вогонь." Наталія Довгопол "Левке." "Мало ж бути хоч щось незмінне, неопалиме в цьому світі. Бо інакше за що нам, людям, триматися, коли вночі, у темряві порожньої кімнати, серце калатає, а душа провалюється в прірву." Олена Захарченко "Воїн і річка." "Але річка бігла за своїми вічними природними законами, і війна наша в її тисячолітньому житті була тільки дрібним епізодом." Дара Корній "Морельковий чай." "Війну легко розпочати... Війну з собою, війну проти себе, війну проти всіх... А закінчити?" "Вони лишень чоловіки. Вони не воїни. Жінка ти чи чоловік - для війни й на війні це байдуже. На війні ви в рівних умовах: ти або воїн, або йди додому." Олена Кузьміна "Тримай землю!" "Вибору жодна з них не мала. Вони не вибирали цієї клятої війни, не вибирали скажених сусідів, які в один день зруйнували все, що люди будували роками." Наталія Матолінець "Дальні покої." "Усе, хай би що діялося, колись мало ся скінчити. Навіть війна." Анастасія Нікуліна "Трійка. Четвірка. Нуль." "Перетворила власне світло на темряву. Знищила всіх, хто напав на її дім. Ба більше, знищила пам'ять про них." Ореста Осійчук "Насіння в моїй кишені." "Війна відібрала в мене дім...Не війна...Твій дім знищили конкретні люди. У них є ім'я, прізвище, скоріше за все, є сім'я, діти, батьки, куми, друзі, з якими вони збираються на свята, п'ють горілку, жартують." Дарія Піскозуб "Смертеікло." "То не страх, а оберіг! Кого дух смерті пильнує, той спатиме міцного!" "Любов - до землі, до родини, до життя. Лють - до смерті та болю..." Юліта Ран "Позивний “Мавка”." "Твоя земля. Ти коріння від її коріння. Нікуди не їдь звідси. Чуєш?" Світлана Тараторіна "Житія Марії та Ольги. Апокриф нового світу." "Страх каже: зупинися, не роби нічого. Натомість Любов вимагає дій." Мені сподобалися не все, але "Позивний Мавка" та "Морельковий чай" я плакала вони в саме серце, ще мене тронули "Насіння в моїй кишені", "Смертеікло!" та "Потяг". Прочитавши збірку віриш в краще, маєш надію на нашу перемогу, на силу нашого роду, яка обов'язково нас захистить та допоможе. Наш народ не побороти!

Цікава збірка, в якій представлені 12 оповідань українських авторок, основною темою яких, так чи інакше, є війна. Тут і любовні історії, відьомство, містика, але все через призму війни. Ну а як інакше? Які часи, такі і голоси. Деякі оповідання не зачепили зовсім, деякі сподобались, деякі запам'ятались. Ну на те це й збірка оповідань) Читається, не дивлячись ні на що, досить легко. Все наче зрозуміло, все знайомо. Для мене оповідання (так, я вже сто разів казала) - найулюбленіша форма, а ще чудовий привід познайомитись з автором. Тож деяких взяла до уваги і тепер буду читати їх об'ємніші твори. Окреме задоволення — оформлення книги та ілюстрації.

Дуже хороша книга з 30 короткими історіями (казками) на ніч! Деякі з них так подобаються доньці що вона вже знає їх напамʼять😁Ілюстрації супер красиві👌

🌳Коли в Моховий ліс прилітають на триголовних зміях 🐲 песиголовці, щоб випалити все дощенту та забрати чарівний латир-камінь 🪨, мешканці лісу поводять себе по-різному: одні якомога швидше втікають, інші намагаються протистояти ворогам. Є ті, які ладні піти на зраду, лиш би залишитися живим . І тоді, коли вже майже не залишається надії, маленька Мавка Вербичка та її вірний друг вовкулака 🐺 Люпко вирішують самотужки протистояти агресорам. Чи вдасться друзям врятувати Моховий ліс та його мешканців? 🌳Ця чарівна історія дає можливість дітям поринути у світ, 🔅 де триває запекла боротьба добра і зла, 🔅де оживають істоти української міфології, 🔅де на допомогу приходить прадавня магія ✨землі, 🔅де справжня дружба, взаємовиручка та єдність сердець 💞 виявляються найкращою зброєю проти лютого ворога, який прагне зруйнувати світ, перетворивши його на руїну. 📖Ми читали цю книгу з 8-річною Євою, яка вперше і з величезним задоволенням знайомилася зі світом української міфології. На початку книги є невеличкі зображення з поясненням, які дають дитині можливість уявити всіх героїв книги. В процесі читання Єва ще не раз поверталася до цих малюнків. Донька відзначила, що їй навіть трохи лячно зустрічатися з не надто приємними представниками чарівних істот на сторінках книги, але, прикривши одне око 🫣, постійно намагалася зазирнути наперед)😅 Нашим улюбленим героєм стала відважна хуха, в маленькому сердечку якої знайшлося місце для неабиякої сміливості. Ми обоє отримували величезне задоволення від читання, а неймовірні ілюстрації Іви Михайлян зробили нашу подорож Моховим лісом справді незабутньою. І хоч перша частина виглядає логічно завершеною, але обов'язково будуть наступні книжечки цієї прекрасної серії, а ми з донькою вже з нетерпінням чекаємо на продовження пригод мавки Вербички та її вірного друга Люпка!

Дуже сподобалась ідея об'єднати під однією обкладинкою різноманітні твори сучасної української фантастики, сподобалась тематична різноманітність та жіночий погляд на світ. У збірці представлені різні жанри фантастики: від постапокаліптики до фентезі. І безумовно мені "зайшли" не всі оповідання, але такий формат дозволяє кожному знайти щось цікаве для себе, а крім того ближче познайомитись з сучасною жіночою українською прозою. Збірка демонструє, що українські письменниці мають величезний потенціал і створюють цікаві та актуальні твори вплітаючи в них важливі соціальні теми, такі як гендерна нерівність, війна, екологічні проблеми. Проте, як на мене, не всі історії мають однаковий рівень пропрацювання - деякі здаються занадто короткими або не до кінця розкривають свої ідеї. Але незважаючи на певні недоліки, книга заслуговує на увагу.

Мабуть, зовсім скоро я зможу переказувати цю історію в ролях дослівно та виразно, адже ми з донею читаємо її мало не щодня, так вона полюбилася дитині. І це не дивно. Хіба барвистий мальопис про пригоди сміливого песика може не привернути увагу? Цього разу Патрон та його пухнасті друзі протистоятимуть загадковому Великому Т, який намагається захопити владу в місті, зводячи побутову техніку з глузду. Книга чудова! Яскрава, захоплива, повчальна. А ще тут робопес Григорій співає пісень Жадана. Тож, якщо шукаєте подарунок дитині, «Пес Патрон і Великий Т» - чудовий варіант.

Про Пса Патрона чув кожен. Час від часу він стає героєм новин, про сміливого песика-сапера написано пісню, знято мультсеріал. А от тепер є ще й яскравий мальопис про боротьбу Патрона з галактичними монстрами. Щойно моя донечка побачила цю книгу у магазині, я зрозуміла, без покупок ми не вийдемо.) Мальопис дуже гарний. Історія боротьби зі Шкарпетковим монстром захоплива, ми перечитували її вже разів зі сто. А завдяки якості паперу навіть після сто першого прочитання книга як нова. Разом з тим, у мене, як у мами, історія викликає змішані почуття. Я не можу не відчувати суму від того, що нашим дітям як ніколи актуально знати правила поводження з вибуховими предметами, не можу не відчувати гніву на людей (якщо їх можна так назвати), з вини яких діти змушені ховатися в бомбосховищах. Переконана, багато хто мене зрозуміє…

Це не просто збірка оповідань сучасних українських авторок, яка залучає читачів у експерименти зі стилем та жанром, а й занурення у світ української мітології та фольклору, переплетене з болем і надіями сьогодення. Через історії червоною ниткою проходить тема вiйнu, яка додає збірці особливого емоційного звучання. Мотанка тут — не просто оберіг чи зв'язок із предками, але й метафора сили, стійкості та захисту, якими наповнені наші дні. Кожна історія торкається цих тем по-різному, показуючи, як минуле й сучасне перегукуються у складний час 💔 Мої улюблені історії – "Тримай землю!" та "Дальні покої". Вони відгукнулись мені по-різному, але найбільше. 🫶"Тримай землю!" написана надзвичайно живо, відчувається, що авторка пропустила історію крізь себе й додала дещо з власного досвіду. Цей твір справді захоплює емоційною щирістю да дрібкою абсурду. 🫶"Дальні покої" зайшли моторошною ідеєю та дбайливо продуманою атмосферою, що підкреслює майстерність авторки як у короткій, так і великій прозі. Водночас були деякі історії, які хоч і не залишили глибоких вражень, та все ж мають свої цікаві моменти та оригінальні деталі. Кожен твір у збірці несе щось особливе, що може відгукнутися різним читачам. Адже кожна учасниця цієї літературної лялечки вклала душу в роботу і це відчутно. Варто нагадати як важливо читати й підтримувати українських авторів та авторок, адже такі книги як "Мотанка" зберігають та переосмислюють наше культурне надбання, приносячи в літературу щось свіже. А ще це можливість "спробувати" стиль різних авторок і можливо продовжити вже з романом, детективом або фентезі історією 😉