Нові відгуки

Дуже радію, що живу в наш час, де жінка належить сама собі Звичайно, в цій книжці є свої недоліки. І мені не вистачило такого ж дослідження та порівняння звичаїв українців в містах, але все одно знайшла для себе багато цікавого 🔥

я довго чекала на цю книжку. Стосунки чоловіка та жінки описуються в романах українських письменниць та письменників, але саме ця авторка дослідила цю важливу сферу життя, і місцями мені було морально боляче та образливо читати деякі сторінки та я все ж раділа, що зараз жінкою бути, хоч трошки, але все ж таки легше в порівнянні з попередніми століттями. В книзі описуються періоди жіночого життя з точки зору її користі для громади, покарання для відступниць від звичного ладу та заохочення для тих, хто корився усталеним правилам. Це книга для вдумливого жіночого читання, це ніби зв'язок з попередніми поколіннями жінок, яких треба пам'ятати, та можливість задуматись, що ми передами в спадок своїм донькам

Книга читається легко, багато посилань на дослідження. Серйозною мовою розказано про такі речі, від яких іноді хихотіти хочеться, іноді мурахи по шкірі бо аж дивно що так українці жили. Це можливо, не найлегший наукпоп, трохи більше схоже на наукову працю. Тому 8 а не 10 зірочок

Як добре, що ми, жінки, живемо у ХХІ столітті, - подумала я, читаючи цю книгу! Але й у цей час є свої нюанси... А що, як комора, окрема будівля для зберігалося зерна і всіляких кухонних речей, - це не тільки будівля А розповсюджене українське прізвище Притула - не лише прізвище І виявляється, що були "жіночі" і "чоловічі" дні тижня, коли українцям була заборона на інтим А в сороміцьких піснях наші предки хвацько завуальовували пікантні подробиці свого життя До слова, подібна тематика пісень могла використовуватися й при похованні небіжчика у вигляді голосінь Окрім того, в книзі етнологиня, яка зробила колосальну роботу, опрацювавши понад 300 джерел, описує цікаві подробиці й повсякдення українців: яке було ставлення до краси і якими способами доглядали за тілом чому так важливо було якнайшвидше одружитися що насправді відбувалося на вечорницях і які були "ритуали" зваблювання як ставилося тогочасне суспільство до вдіця/вдови "цікавенькі" весільні обряди, використання тогочасної контрацепції, пологи і всілякі релігійні та календарні заборони, пов'язані з ними, що повністю унеможливлювали існування прав жінки Окрема дяка авторці за використання у своїй роботі картин та листівок ХІХ-поч.ХХ ст, на яких зображено національний колорит, та уривки з різноманітних пісень Книга чітко структурована по розділах, в кінці кожного є певний підсумок Особливо сподобалася чіткість викладу матеріалу, без певних "ліричних відступів" На власному досвіді знаю, яка це нелегка праця - збирати фольклорний матеріал, і настільки це безцінний матеріал для наступних поколінь Величезна дяка видавництву і авторці Ірині Ігнатенко 🫶 Такі книги мають бути!

Книга структурована та поділена на 14 розділів, із вступом та післямовою. Деякі історично зафіксовані факти викликали у мене неоднозначні емоції, бо вони зумовлені часовою прірвою між нашими епохами. Деякі звичаї та погляди наших предків мені, як сучасній людині, здаються дикими й неприйнятними, але це все ж важлива частина нашої історії. На щастя, більшість із цих «божевільних», на мою думку, речей залишилися в минулому. У книзі розкривається безліч цікавих тем: стандарти краси, тілесність, методи зваблення, сороміцькі пісні, обмеження інтимних стосунків у шлюбі, контрацепція, вагітність і пологи, зради та відносини поза обітницями. Читача чекає цілий спектр емоцій під час читання, повірте. Цю книгу я рекомендую. Вона читається легко, на одному диханні. Найближчим та єдиним мені відомим аналогом можна назвати документальний фільм «Весільний спадок».

Українська етнологиня Ірина Ігнатенко опрацювала багато джерел, рукописів і старих записів про життя українців 19 століття і зібрала максимум стислої інформації про стосунки між чоловіком і жінкою в давнину. Читаючи цю книгу, можна дізнатись багато нового про життя наших предків: 🌻Весільний обряд "комора", привселюдна перевірка на цноту. 🌻Гра в "притулу". 🌻Сороміцькі пісні. 🌻Календарні і релігійні обмеження щодо сексу, чому у вівторок і четвер можна, а у середу і п'ятницю ні. 🌻До яких хитрощів вдавались, щоб виглядати привабливо. Краса по-українськи. 🌻Контрацепція і лікування інтимних хвороб, традиційні і магічні способи. І ще багато цікавого. Є речі які шокують, які смішать, і від яких, насправді, сумно. Пізнавальна, цікава, інформаційна розповідь. Подібну інформацію точно не знайдеш в звичайних книгах.

Хороший, цікавий, пізнавальний нон-фікшн. Для читання поволі і в декілька заходів підходить чудово. Думка не губиться, не забувається, що було перед цим. Тож, якщо читаєте декілька книг водночас або як я маєте періодичний нечитун - взагалі хороший варіант. Стилістика: трохи таки нагадує по викладці матеріалу класичну наукову роботу (нон-фік все ж), але читається і сприймається легко. Так, а що ж по наповненню? Ця книга розкриває шлюбні та інтимні традиції українців. Я зроблю міні-спойлер: гра Притула - це не мила юнацька гра, а фактично імітація сексуальних стосунків. І таких відкриттів у книзі буде чимало, принаймні я багато про що не знала. Мені ця книга, до речі, пояснила деяку і нашу сучасну поведінку, бо як сказав один мій родич "ДНК пальцем не виколупуєш". Власне це добре прослідковується в тексті.

Дівоча честь і розпусні вечорниці. Весілля й обряд «комори». Повсюдні заборони та сороміцькі пісні... ⠀ Ця книжка розкриває тему, якщо не табуйовану у суспільстві та наукових колах, то замовчувану. Авторка Ірина Ігнатенко на основі фольклору та інформації, зібраної нею в етнографічних експедиціях створила дуже цікаву та повну картину того, як на середину ХІХ — початок XX століть жило сільське населення, з його стандартами, забобонами, побутовою магією та уявленнями про тілесність. ⠀ Чи знали ви, наприклад, що раніше використання парфумів викликало сміх та презирство серед селян? Або можливо щось чули про обряд «комора», спільні ночівлі на вечорницях, гру в «притулу» чи привселюдне підтвердження цнотливості нареченої? Так все це було звичайною справою ще якихось 200 років тому. ⠀ В дуже легкій формі подано інформацію про дошлюбні та післяшлюбні стосунки, вагітність та пологи, контрацепцію, «любовну» магію, догляд за тілом та тогочасні уявлення про красу, та навіть статеві та венеричні хвороби. ⠀ Структура книжки дещо нагадує наукову роботу, та має подекуди часті повторення та висновки, будьте готовими. Я вагалася чи читати, адже за спеціальністю мала курс етнології. Але дещо нове все ж почерпнула) Текст приправлений уривками із народних пісень, свідченнями очевидців, як на мене, вони найкраще показують тогочасне суспільство. А ще там багато кумедних матюків та приказок) ⠀ Отож, якщо підсумувати думки після прочитання, то можна чітко стверджувати, що тодішнє суспільство було забобонне, патріархальне, залежне від суспільних норм та стереотипів. Становище жінки було хитким у всіх сенсах і можливих проявах. Однак секс існував, шлюб теж, ну і на додачу зради також. ⠀ Ірина Ігнатенко авторка та ведуча подкасту «Як ми кохалися», рекомендую, якщо немає змоги читати) ⠀