Ярослав Трінчук

Ярослав Іванович Трінчук ( нар.17 березня 1940 р., с. Старі Богородчани Богородчанського р-ну Івано-Франківської обл.) - письменник, син повстанця. З великими труднощами здобув атестат про середню освіту. Починаючи з восьмого класу навчався у вечірніх школах Богородчан, Одеси, десятий клас закінчив у 1965 р. у Дніпропетровську. У 1961 р. працював в Одесі. Будував залізницю. 

Кілька разів намагався вступити до університету, але не міг пройти конкурс. У 31 рік з допомогою професора Олександра Шиловського, Ярославу вдалося вступити на заочний відділ філологічного факультету Дніпропетровського держуніверситету. Працював у вечірній школі, був об’єктом пильного нагляду. 

Вкінці 1985 року його беруть на роботу вихователем гуртожитку річкового порту. У 1994 р. його призначили директором Дніпропетровської обласної філармонії.

Автор книг «Україна. Війни, битви, персони», «Заручники містерії та абсурду», «Соната для вітру та ночі», «Кожному своє», «Рапсодія у Ре мінорі» та інших.