"Так що ж таке людина - набір "людських" звичок, не більше? Щоб зробити з Маші "людину", досить її навчити "людським поняттям": справляти нужду у відведеному місці, вмиватися, робити зарядку?.. А без цього - вона "тварина"? І це все, що потрібно, щоб "стати людиною"?"
XXX ст, 3896 - 3899 рр. Планетарна держава Рейх. Постісторичні часи, коли цивілізація відмовилась від машин, каральної системи, в'язниць, примусів. І час, коли люди вирощують людей. Для поживи.
І все добре. Все всіх влаштовує - це ж природний відбір.
Але з'являється Партія консервативних гуманістів і намагається пробудити закостенілу свідомість мас, визнаючи загальноприйнятий світовий спосіб життя людиноїдством.
Що робити з інакомислячими? Чи зможе змінитися людство? Яких наслідків зазнає цивілізація, усвідомивши істину?
"Маша, або Постфашизм" - безпрецедентна антиутопія, яку читати гидко, важко, дивно, страшно і НЕОБХІДНО.
Це те читання, що стимулює думати, переміщуючи свідомість читача за рамки комфорту.
Хотіла б я сказати, що роман не для слабкодухих і вагітних. Але до останніх сама ж і відношусь. Осилила.
Найважче далась друга частина з двох, де часом і кишки вивертає. А також місце на 265 сторінці (90% тексту), де наостанок автор виламує усі можливі броньовані двері читацької витримки непередбачуваною, немислимою! деталлю оповіді - герої дізнаються про паралельний світ, що існує за межами єдиної держави Рейх, і який живе за часом нашого з вами сьогодення, у XXI ст.
Книга насичена рядом гострих проблем:
▪️Глобалізація
▪️Індустріалізація і машинізація
▪️Фашизм (поділ на "вищу/панівну" та "нижчу" раси)
▪️Свобода та її ілюзорність
▪️Централізація ідеї/істини
▪️Вплив оточення та середовища на становлення людського в людині
▪️Примітивна суть щастя
▪️І ключове - різниця між людиною і твариною
Ще й текст нестандартний. Складається з головної оповіді та суміжної, що подана газетними статтями з контраверсійними точками зору.
Словом, я в захваті, шоці і роздумах.
Хіба не це показник якісного читання?