logo
Котолог
Кабінет
logo
cart
backgroundavatar

Григорій Косинка

Країна: Україна
9.3/10
Роки життя 29 листопада 1899 – 15 грудня 1934
Місце народження с. Щербанівка, Київський повіт, Київська губернія
Діяльність прозаїк
Мова текстів українська
Жанр оповідання, імпресіоністична новела

Ріс в житах, ходив на буряки. Яким був Григорій Косинка?

Біографія

Ранні роки

Григорій Косинка (справжнє ім'я — Григорій Михайлович Стрілець) народився 29 листопада 1899 року в селі Щербанівка, що на Київщині. У 1908 році сімʼя вирушила на Далекий Схід, однак згодом повернулася назад. 

Про якісь там університети годі було й мріяти, навчанням Косинки займався його дідусь. Саме він подарував онуку «Кобзаря» Шевченка, а ще кілька зошитів, щоб записувати народні пісні, які малий чув від матері та односельчан. Першим твором української літератури, який прочитав Григорій, була повість Григорія Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма».

Навчання

У 1914 році Григорій Косинка переїхав до Києва. Київ став для нього не тільки містом можливостей, а й початком великої літературної подорожі, що розпочалася з простих підробітків і вечірніх курсів. Але історія мала свої плани: війна, революція – тож довелося довчатися екстерном.

Точно невідомо, що він робив під час Української революції 1917–1921 років. Існують лише уривчасті згадки у листах Калістрата Анищенка до нього, які свідчать, що Григорій міг бути у повстанських загонах отамана Зеленого.

З 1920 по 1922 рік він навчався на історико-філологічному факультеті, проте завершити освіту йому не вдалося через фінансові труднощі.

Творча діяльність

У 1920 році він приєднався до літературного об’єднання «Гроно», до якого входили: Михайль Терещенко, Дмитро Загул, Гео Шкурупій, Павло Филипович, Георгій Нарбут та інші. «Гроно» розпалося, але Косинка не розгубився — у 1922-му він випускає свою першу збірку «На золотих богів», і понеслося! Вона принесла йому популярність, хоча й викликала суперечливі відгуки критиків.

Косинка керував радіокомітетами в Харкові та Києві, а також був учасником літературного об’єднання АСПИС (1923–1924). Часто переписувався з Володимиром Винниченком і Василем Стефаником.

У 1934 році Григорія Косинку заарештували за сфабрикованими звинуваченнями та незабаром розстріляли. Лише в 1957 році його було реабілітовано посмертно.

Творчість

Новели

Перша публікація — 11 лютого 1919 року в газеті «Боротьба», коротка стаття «З робітничого життя», підписана псевдонімом «Косинка». 

Протягом того ж року в цих газетах опублікували і його публіцистику, зокрема «Уривок з щоденника», «Лист з села», «Неньковці» та інші. У своїх статтях він звертався до актуальних проблем новоствореної радянської держави та активно поширював соціалістичні ідеї, які, найімовірніше, поділяв на той момент.

Перший художній твір Косинки «На буряки» вийшов 4 травня 1919 року в тій самій газеті «Боротьба». Саме тоді його літературний псевдонім став остаточно відомим. Його він узяв на честь простих, але впертих польових квітів — червоних косинців.

Переклади

Після ліквідації літературних об’єднань у 1932 році Косинка почав працювати над перекладами. Переклав українською «Мертві душі» Миколи Гоголя, а також писав сценарії для кіно, які так і не дійшли до екранів.

Переклад “Мертвих душ” був опублікований у 1934 році, вже після арешту Косинки, тому його ім'я на обкладинці не згадувалося. Анонімний статус цього перекладу був до 1968 року. Лише після офіційної реабілітації, документально підтвердили його авторство.

Творчий здобуток автора

Проза Григорія Косинки гостро правдива. Літературознавці наголошують, що, попри нав’язані радянською ідеологією стереотипи, Косинка зосередився насамперед на людині. 

За життя Григорія Косинки видали близько двадцяти збірок новел та оповідань. Серед них особливо виділяються перша збірка «На золотих богів» та наступні: «В житах», «Політика», «Серце». На жаль, деякі твори були втрачені. Наприклад, остання новела письменника «Перевесло», завершена напередодні його арешту.

Найкращі твори

  • "Мати" — історія Андрія, який намагається врятувати свою хвору матір під час революції. 
  • "Фавст" — новела про тюремні випробування Прокопа Конюшини, селянина з Поділля. Герой, ув'язнений більшовиками, відстоює ідеали національної свободи й гідності, терпить тортури, але не здається. 
  • "На золотих богів" — новела про запеклий бій між силами, що символізують «золотих богів» (представників влади) та «червоною селянською волею» — бунтівними селянами.
  • "Троєкутний бій" — про події вересня 1919 року, коли Київ став ареною жорстокої битви між українськими галицькими стрільцями, денікінцями і більшовиками. 
  • "Заквітчаний сон" — новела про події Української революції в стилі імпресіонізму (уривчасті, фрагментарні діалоги та образи).
Підписатись

Нові відгуки

Ця антологія є унікальною збіркою творів, що відображають драматичні події та випробування, які переживали українці під час війн ХХ століття. Вона охоплює різноманітні аспекти життя на фронті і в тилу, показуючи, як люди намагалися зберегти людяність і культурну спадщину навіть у найтяжчі часи. Упорядницею книги виступила Віра Агеєва — літературознавиця та лауреатка Шевченківської премії. Вона зібрала найяскравіші твори про війну від українських письменників ХХ століття. Тут є тексти Валер'яна Підмогильного, Григорія Косинки, Миколи Хвильового, Олекси Слісаренка, Юрія Яновського, Івана Сенченка, Леоніда Первомайського, Григора Тютюнника. У передмові вона глибоко аналізує історичний і культурний контекст творів, що увійшли до антології. Віра Агеєва пише про те, як географічне розташування України зумовлює її постійні воєнні виклики. Агеєва акцентує увагу на тому, як дві світові війни пройшли через Україну вогняним смерчем, і цей досвід відображено у вітчизняній літературі. Вона підкреслює, що саме у воєнній українській прозі вдалося проговорити глибокі травми, заподіяні війною, і спробувати шукати відповіді на питання про причини терору і масштаби втрат. Передмова Агеєвої не тільки підготовлює читача до сприйняття складних тем, але й додає глибину розуміння контексту, в якому створювались ці твори. Вона допомагає побачити, як історичні події впливали на літературний процес і як письменники осмислювали воєнний досвід у своїх текстах. Чому варто читати цю книгу? Антологія передає атмосферу громадянської війни, червоного терору, гітлерівської навали та фашистської політики в Європі, демонструючи, як ці події позначилися на життях людей, зокрема на долях дітей війни. Ці твори сповнені глибоким болем травмами, які й досі резонують в українському суспільстві. Не можу мовчати, яка естетична це серія! Я маю всі три книги, вони схожі в оформленні: тканинна обкладинка, ляссе, якісний друк, але кожна й особлива дизайном, що вдало підкреслює тему збірок! Ця антологія – не просто збірка текстів про війну, це можливість зануритися у складну історію нашого народу, відчути весь спектр емоцій, які переживали наші предки, і зрозуміти, як війна вплинула на їхні життя. Читати такі книги зараз ще важче, але саме через жахіття, які відбуваються на території України сьогодні, ця антологія заслуговує на вашу увагу. Вона допоможе глибше зрозуміти, як війна впливає на людину та суспільство, і чому важливо пам’ятати про ці події.

Анонім

Перш за все, хочу сказати, як мені подобається ця серія книг! Оформлення самих сторінок та авторів, ця неймовірна й дуже приємна на дотик обкладинка – просто величезна любов! Ще до того, як я прочитала «Коли говорять гармати. Антологія української воєнної прози ХХ століття», я вже встигла придбати три книги з серії💭 Для даної антології Віра Агеєва підібрала найяскравіші твори про війну від українських письменників ХХ століття. Тут у нас Микола Хвильовий, Юрій Яновський, Валер'яна Підмогильний, Григір Тютюнник, Григорій Косинка та інші. Кожен з їхніх текстів наповнений смутком, болем та глибокими травмами, які супроводжують українське суспільство й до сьогодні. Звісно ж, зараз читати такі книги складніше для нас, але саме через весь той жах, який відбувається на території України, ця антологія заслуговує на вашу увагу. Також поділюся декількома думками з різних творів: • Усе тут підлягало виміну, тільки не книжки. Ніякий штукар не виносив сюди цих рушіїв культури, бо й за цілий університет не дістав би картоплини. На базарному полі людський розум зазнав смертельної поразки від вікового свого перебійника — людського шлунка. («Третя революція», Валерʼян Підмогильний) • Хто не їв крадених кавунів, той пропаща людина навік; нема кращого кавуна, як той, що ви викотили з дідової Гусакової бакші, як нема кращого торгу, ніж торг із дідом Гусаком. («Кінчався вересень 1941 року», Іван Сенченко) • Війна. Вона йде по нашій землі, по нашій ниві. Як тяжко думати про це. А втім, шлях наш ніколи не був устелений квітами. Що ж, сподіватимемося, що й у цьому бою ми зуміємо вистояти. («Кінчався вересень 1941 року», Іван Сенченко) • Ви кажете, що все вже минуло. Але скажіть, чому мертві не хочуть умирати в нашій памʼяті? Чому вони хочуть жити в наших спогадах, у нашій душі? Навіщо це їм? Яким насінням засівають вони ту пустелю, що лишається по них в нашому серці? Я стомився від безплідної любові… («Шенбрунн», Леонід Первомайський)

Анонім

Сортування:
product
Додати до кошика
0 / 10
Григорій Косинка
259 грн
Кешбек 5%
Залишилось 2 шт
product
Додати до кошика
0 / 10
Григорій Косинка
209 грн
Кешбек 5%
В наявності 100 шт
product
Додати до кошика
0 / 10
Майк Йогансен, Микола Зеров, Г...
370 грн
Кешбек 5%
Немає в наявності
product
Додати до кошика
0 / 10
Валер'ян Підмогильний, Микола ...
480 грн
Кешбек 5%
Немає в наявності
product
Додати до кошика
0 / 10
Григорій Косинка
230 грн
Кешбек 5%
Немає в наявності
product
Додати до кошика
0 / 10
Григорій Косинка
350 грн
Кешбек 5%
Немає в наявності
1