Григорій Косинка

Ріс в житах, ходив на буряки. Яким був Григорій Косинка?

Біографія

Ранні роки

Григорій Косинка (справжнє ім'я — Григорій Михайлович Стрілець) народився 29 листопада 1899 року в селі Щербанівка, що на Київщині. У 1908 році сімʼя вирушила на Далекий Схід, однак згодом повернулася назад. 

Про якісь там університети годі було й мріяти, навчанням Косинки займався його дідусь. Саме він подарував онуку «Кобзаря» Шевченка, а ще кілька зошитів, щоб записувати народні пісні, які малий чув від матері та односельчан. Першим твором української літератури, який прочитав Григорій, була повість Григорія Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма».

Навчання

У 1914 році Григорій Косинка переїхав до Києва. Київ став для нього не тільки містом можливостей, а й початком великої літературної подорожі, що розпочалася з простих підробітків і вечірніх курсів. Але історія мала свої плани: війна, революція – тож довелося довчатися екстерном.

Точно невідомо, що він робив під час Української революції 1917–1921 років. Існують лише уривчасті згадки у листах Калістрата Анищенка до нього, які свідчать, що Григорій міг бути у повстанських загонах отамана Зеленого.

З 1920 по 1922 рік він навчався на історико-філологічному факультеті, проте завершити освіту йому не вдалося через фінансові труднощі.

Творча діяльність

У 1920 році він приєднався до літературного об’єднання «Гроно», до якого входили: Михайль Терещенко, Дмитро Загул, Гео Шкурупій, Павло Филипович, Георгій Нарбут та інші. «Гроно» розпалося, але Косинка не розгубився — у 1922-му він випускає свою першу збірку «На золотих богів», і понеслося! Вона принесла йому популярність, хоча й викликала суперечливі відгуки критиків.

Косинка керував радіокомітетами в Харкові та Києві, а також був учасником літературного об’єднання АСПИС (1923–1924). Часто переписувався з Володимиром Винниченком і Василем Стефаником.

У 1934 році Григорія Косинку заарештували за сфабрикованими звинуваченнями та незабаром розстріляли. Лише в 1957 році його було реабілітовано посмертно.

Творчість

Новели

Перша публікація — 11 лютого 1919 року в газеті «Боротьба», коротка стаття «З робітничого життя», підписана псевдонімом «Косинка». 

Протягом того ж року в цих газетах опублікували і його публіцистику, зокрема «Уривок з щоденника», «Лист з села», «Неньковці» та інші. У своїх статтях він звертався до актуальних проблем новоствореної радянської держави та активно поширював соціалістичні ідеї, які, найімовірніше, поділяв на той момент.

Перший художній твір Косинки «На буряки» вийшов 4 травня 1919 року в тій самій газеті «Боротьба». Саме тоді його літературний псевдонім став остаточно відомим. Його він узяв на честь простих, але впертих польових квітів — червоних косинців.

Переклади

Після ліквідації літературних об’єднань у 1932 році Косинка почав працювати над перекладами. Переклав українською «Мертві душі» Миколи Гоголя, а також писав сценарії для кіно, які так і не дійшли до екранів.

Переклад “Мертвих душ” був опублікований у 1934 році, вже після арешту Косинки, тому його ім'я на обкладинці не згадувалося. Анонімний статус цього перекладу був до 1968 року. Лише після офіційної реабілітації, документально підтвердили його авторство.

Творчий здобуток автора

Проза Григорія Косинки гостро правдива. Літературознавці наголошують, що, попри нав’язані радянською ідеологією стереотипи, Косинка зосередився насамперед на людині. 

За життя Григорія Косинки видали близько двадцяти збірок новел та оповідань. Серед них особливо виділяються перша збірка «На золотих богів» та наступні: «В житах», «Політика», «Серце». На жаль, деякі твори були втрачені. Наприклад, остання новела письменника «Перевесло», завершена напередодні його арешту.

Найкращі твори

• "Мати" — історія Андрія, який намагається врятувати свою хвору матір під час революції. 
• "Фавст" — новела про тюремні випробування Прокопа Конюшини, селянина з Поділля. Герой, ув'язнений більшовиками, відстоює ідеали національної свободи й гідності, терпить тортури, але не здається. 
• "На золотих богів" — новела про запеклий бій між силами, що символізують «золотих богів» (представників влади) та «червоною селянською волею» — бунтівними селянами.
• "Троєкутний бій" — про події вересня 1919 року, коли Київ став ареною жорстокої битви між українськими галицькими стрільцями, денікінцями і більшовиками. 
• "Заквітчаний сон" — новела про події Української революції в стилі імпресіонізму (уривчасті, фрагментарні діалоги та образи).