Ґреґ МакКеон

Книга допомагає впорядкувати хаос в голові й швидко та без вагань відмовлятися від багатьох речей. Після читання почала звертати увагу й виділяти, що насправді важливо у роботі та особистому житті

Книга ніби й корисна — прості ідеї про те, як фокусуватися на головному, а не розпорошувати увагу. Але чомусь не чіпляє до кінця — читається уривками, і постійно щось відволікає. Можливо, стиль надто розтягнутий або прикладів забагато. Але все одно варто дочитати — хоча б заради фрази “менше, але краще”.

Ця книга не містить секретів, а дає прості поради і можливо для когось змінить кут зору та навчить підходам до роботи.

На жаль, ця книга не вразила мене.
Або можливо не мій жанр. Важка і не зрозуміло далась книга. Залишилось ще більше питань ніж відповідей.

Хороша цікава книга, яка потрапила в потрібний час і заставила задуматися та переосмислити життя.

Ця книга допомагає зупинитися, видихнути і подумати: а що насправді важливо? І вже з цією думкою — почати жити інакше.
Грег МакКеон дуже зрозуміло пояснює: не треба тягнути на собі все. Потрібно вміти відмовлятися від зайвого і зосереджуватись лише на справді важливому. Такий підхід допомагає зменшити стрес і приймати рішення спокійніше та впевненіше.
9/10, тому що можна було скоротити і прибрати повторення одного і того ж

Після “Есенціалізму” мій список справ схуднув, зате життя набрало ваги. Грег МакКеон навчив мене не просто обирати важливе — а відпускати зайве з вдячністю, як непотрібну вкладку в браузері життя.
⠀
Ця книга — не просто текст, це ментальний детокс, виданий з любов’ю й турботою “Нашого формату”. Вони не просто друкують книги — вони запускають нові звички.
⠀
Тепер кожне “ні” — моє “так” до себе.

Ця книга – справжній порятунок для тих, хто відчуває, що життя розтікається між безліччю справ, не залишаючи місця для справжнього "я". Вона вчить не просто "робити більше", а "робити те, що має значення". Це не про жорстку дисципліну чи безжальну організацію, а про вміння фокусуватися на головному, відсіюючи все зайве, що краде наш час та енергію.

Автор не обіцяє миттєвого перетворення на супергероя, який встигає все. Натомість він пропонує простий, але дієвий підхід до визначення пріоритетів та відмови від того, що не приносить користі. Це особливо цінно в сучасному світі, де нас постійно бомбардують інформацією та вимогами.

Для тих, хто вже має високий рівень самоорганізації, книга може здатися повторенням очевидних істин. Але для більшості з нас, хто час від часу втрачає фокус і відчуває вигорання, вона стане ковтком свіжого повітря.

Особисто для мене ця книга стала не просто читанням, а справжнім перезавантаженням. Вона допомогла мені зупинитися, поглянути на своє життя з боку та розставити все по поличках. І хоча попереду ще багато роботи, я відчуваю, що знайшла правильний напрямок.

Я щиро рекомендую цю книгу всім, хто прагне знайти баланс у житті та навчитися витрачати свій час на те, що справді важливо. А також, я впевнений, що наступна книга автора «без зусиль» також варта уваги.

Така коротка книжка, але скільки у ній глибини й змісту. Вона готова дійсно змінити мислення, якщо ти будеш відкритий до цього. Іноді, це не просто важливо, а необхідно.

Есенціалізм дає відповіді на питання, які ти боїшся ставити сам собі. Такий підхід дозволяє очистити думки, відкинути усе зайве і сконцентруватися на цінностях, що є першочерговими для тебе. «Якщо ти не визначаєш пріоритети — це зроблять за тебе» – це дійсно надихає і змушує замислитися про кардинальні зміни, або хоча б зробити для цього перший крок.

Звісно ж, після її прочитання я винесла для себе пару інсайтів, якими залюбки поділюсь:
• розрізняй життя і життєві ситуації, а цим усвідомленням – штучно зменшуй кількість стресу навколо себе;
• перестань думати 24/7 і нагромаджувати на себе відповідальність, просто відчепись від себе хоча б на деякий час, дозволь собі відпочити;
• навколо нас стільки неважливого – намагайся абстрагуватися від всього, що не несе цінності;
• знайди в собі внутрішню опору, коли маєш сумніви, будь впевненим – все вийде;
• цінуй кожен маленький, найдрібніший крок, адже саме він веде тебе до великого успіху.

Грег МакКеон у “Есенціалізмі” розкриває просту, але потужну ідею: менше означає більше. Він пояснює, чому надмірна зайнятість – це пастка, і як навчитися концентруватися лише на тому, що справді має значення. Особливо корисними стали техніки відмови, наприклад: “Одну хвилинку, я зазирну в календар і відповім”. Книга дає не просто концепцію, а конкретні кроки для її впровадження в життя.

Раніше я часто бралася за вирішення чужих проблем, ставлячи власні потреби на другий план. Тепер розумію, що сказати “ні” – це не грубість, а спосіб захистити свій час та енергію. Ця книга не про продуктивність, а про вміння обирати, що справді важливо.

Мої ТОП цитат з книги:

❝ Якщо ми не будемо неквапливо й обдумано обирати, на чому зосередити свою енергію і чому віддати свій час, інші люди — наші боси, колеги, клієнти, навіть родини - оберуть за нас, і ми незчуємося, як усе значне и важливе зникне з поля зору. Ми можемо або самі уважно вибирати — або дозволити іншим вибирати за нас.❞

❝ Не беріть на себе чужих проблем. Щойно ми забираємо у них проблему — ми забираємо у них здатність її вирішувати.❞

❝ Якщо ви самі не визначите пріоритетів — це зроблять за вас.❞

❝ Для того, аби справді доводити до кінця суттєво важливі справи, не потрібно починати з великого — щоб потім перегоріти і даремно витратити час та енергію; потрібно починати з малого і поступово формувати інерцію.❞

Книга «Есенціалізм: мистецтво визначати пріоритети» — нагадування про свободу вибору й відповідальність за своє життя. У світі, де шуму більше, ніж сенсу, Грег допомагає поставити просте, але сильне запитання: «Що справді має значення для мене?»

Я перечитував цю книгу в моменти найбільшої турбулентності — під час роботи над реформами, в управлінні кризовими проєктами, а згодом і під час написання власної книги «Менеджмент у часи війни».
Символічно, що Грег підтримав мою книгу, написавши для неї endorsement. Він відзначив, що українські лідери під час війни змогли застосувати есенціалістичне мислення, щоб пройти крізь хаос і невизначеність.

Ця книга — дороговказ для всіх, хто хоче перестати витрачати життя на несуттєве і почати вкладати себе в те, що справді важливо. Не для галочки, а для себе, своєї родини, своєї справи, своєї країни.

Рекомендую кожному, хто хоче жити не за чужим списком справ, а за власним покликанням.

Книга про мистецтво зосереджуватися на головному та відкидати другорядне. Ідея дійсно цінна та актуальна в сучасному світі, де всі прагнуть встигнути все й одразу. Проте, попри загальну корисність, книга залишила змішані враження.

З позитивного боку, автор пропонує дієві стратегії зменшення зайвого навантаження та концентрації на справді важливих речах. Деякі ідеї справді надихають на переосмислення власного підходу до роботи та життя. Перенесення фокусу на пріоритети дозволяє звільнити час і енергію для того, що дійсно має значення.

Однак є кілька моментів, які дещо зіпсували враження від книги:

- Розтягнутість тексту. Деякі розділи здаються штучно затягнутими. Складається враження, що автор намагався "дотягнути" до потрібного обсягу, повторюючи вже озвучені думки різними словами. Книга цілком могла би бути коротшою на 50 сторінок — і нічого б не втратила.

- Невдалі приклади. Частина історій із життя, які мали б підкріплювати думку автора, виглядають натягнутими або штучними. Вони часто здаються доданими "для галочки" і як на мене не завжди логічно підкріплюють основну ідею.

- Дещо нав'язлива подача. З плином читання виникає відчуття, що книга перетворюється на маніфест єдино правильної життєвої філософії. Спочатку це не так помітно, але ближче до кінця з’являється своєрідна агресивність у проповідуванні "єдино істинного шляху". Це викликає асоціації з промовою глави секти, що трохи напружує.

Підсумовуючи, можу сказати, що "Есенціалізм" — це книга з цікавими думками та корисними порадами, але вона потребує критичного підходу. Ідеї варто перейняти, але робити це вибірково, адаптуючи їх до свого життя.