Генрік Ібсен

Навіть не пам’ятаю як «Ляльковий будиночок» затесався на мої полиці, де 9 з 10 книг – фантастика у всіх її проявах. П’єса ховалася там досить давно, тож вирішила її нарешті прочитати.

Я досить швидко звикла до жанрової своєрідності твору, а мінімально описовість компенсувалася емоційною забарвленістю діалогів.
Ця книга (третя поспіль з прочитаних мною за досить короткий час) торкається проблеми місця жінки у суспільстві.

Головна героїня Нора приймає рішення, яке рятує життя її чоловіку. Проте сам чоловік, вважає, що дружина таким чином зрадила його, виставила посміховиськом перед суспільством, засуджує.

Чи зможе Нора змиритися з цим? Певно що ні.
Якщо на початку п’єси головна героїня не викликала в мене жодної симпатії, то ближче до завершення я їй щиро співпереживала.