Щира й іронічна сповідь юного Бьолля, який дорослішає серед руїн Ваймарської Німеччини. Книга сповнена теплих спогадів, гіркої ясності та впертої гідності людини, що вчиться залишатися собою в часи, коли світ втрачає розум.
Анонім
Автобіографія, де автор описує своє юнацьке життя в міжвоєнній Німеччині періоду становлення диктатури.
Легка, безтурботна і навіть місцями оптимістична манера розповіді про жахливі часи. Дуже цікаво було дізнатися про цей період від очевидця
Анонім
Трохи більше 100 сторінок, але яка сила письменника, ні одного діалогу, але це тільки плюс, всю книгу можна розібрати на цитати, читати її можна місяцями. Нобеля аби кому не дають. Цитата яка сподобалася на зараз: "Я рішуче налаштувався вчитися не для смерті, яку багатьом — якщо не всім — німецьким абітурієнтам проголошували найвищою метою життя".
Анонім