Сортування:
1
Котолог
+38 066 888 18 01
графік роботи служби турботи:
понеділок-п`ятниця - 09:00-21:00
субота, неділя - 09:00-18:00
понеділок-п`ятниця - 09:00-21:00
субота, неділя - 09:00-18:00
Головна героїня, Марґо – журналістка. Вона повертається в своє рідне містечко, щоб доглядати хворого дядька й дізнається, що в сусідньому містечку зникає п’ятирічна дівчинка. Це нагадало Марґо про те, як 25 років тому загинула її найближча подруга. Деякі моменти у справах обох злочинів схожі, тому Марґо вирішує, що це справа рук однієї й тієї ж людини. А тут ще й з роботою проблеми. Щоб довести свій професіоналізм, Марґо вирішує знайти вбивцю подруги. Книга мені сподобалася. Читається легко. Сюжет динамічний, тримає в напрузі. Як це часто буває в книгах подібного жанру, авторка вдало маніпулює читачем, кидаючи підозри на різних персонажів. Фінал не очікуваний та ще й не стандартний, чимось схожий на відкритий (більше сказати не можу, щоб не спойлерити). Любителям трилерів та детективів однозначно рекомендую. Книга того варта.
Анонім
Як казали класики: якби мені давали цент за кожну книгу, де у книзі-трилері героїня-журналістка повертається у своє маленьке місто, у яке заріклася повертатися -- в мене було б 2 центи, що небагато, але дивно, що це трапилося двічі (Гострі Предмети, для тих, хто любить такий специфічний жанр). Меган повертається додому, щоб слідкувати за своїм хворим дядьком, і на неї починають накатувати спогади про подругу Дженьєрі, яка жила через дорогу, і яку знайшли у канаві, коли дівчинці було всього 6. А по приїзду містом розносяться чутки про ще одну зникшу — Наталі, та журналістська чуйка Марго підштовхує її розібратися у цій справі. А заодно і закрити гештальт своїх дитячих страхів: чи повезло їй тієї ночі, що вбивця обрав інші двері, чи Дженьєрі була завчасно обрана маньяком? Маленькі міста — наче ідеальне поле для таких детективів. Обмежене коло підозрюваних, усі всіх знають і певно щось бачили чи чули. Тому я була злегка розчарована, коли до справи почали долучати не місцевих. Мені подобається, коли я можу розгадати історію за підказками тексту, але тут було відчуття, наче мені не дали усіх карт, щоб з'єднати докази самостійно. За іншим все було на висоті: друзі, які стали ворогами; покинуті мрії, втрата дитини та різні механізми подолання горя, та глибоко (чи достатньо глибоко?) сховані тайни? Відкрита кінцівка — єдине, що вибивається з картини хорошого детективу. Не зрозуміло, що читач повинен винести з цієї кінцівки, але можливо це кивок у сторону справжнього нерозкритого вбивства, яким надихалася авторка. Хто хоче ближче ознайомитися з першоджерелом, пошукайте Джонбенет Ремсі. Дуже цікавий детектив, і аудіокнига теж добре озвучена, рекомендую.
Анонім
Вбивства дітей це завжди резонансно й болюче, але тут це лише фон для інших жахливих подій. Звичайна нещасливість ранніх шлюбів, перекладування відповідальності (а потім й провини) за будь-що в родині на жінку, тягар життя дружиною і мамою, коли насправді мріялося про зовсім інше. Теми цікаві, а от реалізація не дуже — стиль авторки мені не зайшов зовсім. Якось занадто аматорські, і місцями дуже примітивно. Герої прописані погано, вони не обʼємні, не живі. Детективна складова слабенька, і не тому, що вбивця зрозумілий (я вгадала, але це не підбадьорювало), а тому що гачків майже немає, й читати здебільшого нудно. На відміну від дещо схожого за фабулою роману Хантер, або за структурою романів Гуденкауф чи Волтер, цей не тримає увагу міцно, не має цікавостей. Назва й опис натякали на атмосферу маленького містечка із скелетами у шафі кожного з мешканців — забудьте, тут цього немає. І фінал не просто відкритий, а обірваний, суцільне розчарування.
Анонім
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях