Концепція цієї серії книг дуже оригінальна – вони розповідають історії мешканців одного і того самого будинку, Челсі-Вок, 6, у різні епохи. Це дає можливість побачити, як змінюються суспільні норми та життя людей протягом століть.
Трохи дивно, бо друга частина переносить далі в минуле, порівняно з першою, а саме у 1764 рік, коли в будинку на Челсі-Вок знаходилася приватна школа-пансіонат для дівчаток. Тут навчають читанню, письму, хорошим манерам, танцям, співу та гри на клавесині.
Головна героїня, Мері-Енн, щаслива бути в цій школі, адже її найбільша мрія — стати оперною співачкою. Однак у ті часи це вважається недостойним заняттям для дівчини з поважної родини. Батьки та вчителі радять їй відмовитися від цієї мрії, хоча й визнають, що розвиток музичних талантів може допомогти їй знайти вигідного чоловіка.
Переломним моментом у житті Мері-Енн стає концерт у Садах Ренела, де виступають маленькі Моцарти - Вольфґанґ та його сестра Марія-Анна. Цей виступ надихає її зрозуміти, ким вона хоче стати. Героїня вирішує боротися за свою мрію, попри перешкоди.
Я була в захваті від тексту, хоч він більше орієнтований на підлітків, але не могла відірватися, бо історія затягує і не відпускає. Текст дуже витончений і прекрасно передає атмосферу того часу, коли жила Мері-Енн.
Дуже сподіваюся, що видавництво «Жорж» продовжить випускати цю чудову серію, бо дуже хочеться дізнатися історії інших дівчат!