Ідеальна книга для тих, хто вже втомився від фейрі, вампірів та інших типових для фентезі істот, тому що тут ви їх аж ніяк не побачите. "Пісня вічних дощів" - це ковток свіжого повітря в фентезі, де зустрічається дещо справді незвичне і прекрасне, але краса ця буде захопливою і смертоносною водночас.
"Пісня вічних дощів" розповідає історію молодшої з сестер Басет - Ларкири, спів якої небезпечний, адже може звести з розуму, вкрасти волю і навіть вбити. Саме його дівчина має використати в завданні, що буде такою собі посвятою в доросле життя: розібратися з герцогом, що грається з забороненими чарами, і врятувати його підданих. І Ларкира радо приймає таку відповідальність, уявлення не маючи, що подорож в похмурий маєток кардинально змінить в першу чергу її життя.
Ця книга зачарувала мене буквально з першого речення - кривавого і моторошного, після якого просто неможливо було би відкласти цю історію. Далі була перша глава, настільки ж реалістична в своїй жорстокості і деталізована в почуттях, що я і не зчулася, як із захопленням перегортала сторінку за сторінкою. Тому що життя Ларкири і справді зачаровує, і справа не лише в її дарі чи цікавій місії. Разом з Ларкирою ми отримуємо шанс подорожувати Королівством Злодіїв, де найпотаємніші фантазії можуть стати реальністю за відповідну плату, побувати однією із чарівниць Мусаї, від чиїх вистав може назавжди перехопити подих, політати на гігантському соколі, пограти в загадки з таємничою істотою, що поєднує в собі дві особистості, поторгувати з піратами і навіть навідатися в гості до мертвих. Складно уявити, що все це (і набагато більше!) можна зустріти в одній-єдиній книзі, і комусь може здатися, що цього забагато, але завдяки майстерній оповіді авторки всі частини історії органічно сплелися в одне ціле, і в мене навіть на виникало питання, як це все взагалі можливо. Це ж світ магії Аадилор, тому звісно ж тут можливо все!
Особливу роль в представленні світу відіграла Ларкира, для якої все теж було в новинку. Дівчина виявилась жвавою і розумною, продемонструвала водночас і рішучість допомогти іншим і небажання їм же нашкодити своєю силою. А особливо мені сподобалась взаємодія Ларкири з її сестрами, що теж мають унікальні дари, та батьком, тому що це такі ніжні стосунки, сповненні любовью і підтримки, що їх і не часто побачиш у фентезі, і я зраділа, що хоча би Ларкира не стала одною з тих героїнь, у яких з рідними не склалося. А вже коли всі Мусаї збиралися і заводили спільну пісню, то виходив справжній казковий перформанс 😏
Для любителів романтики тут теж дещо знайдеться: справжнє полум'я розгоралося на сторінках, коли Ларкира обмінувалась репліками і жартами з Дарієм, що мимоволі став її помічником. Стосунки цих двох нагадували танок, в якому учасники спершу ступали з острахом, обережно оцінюючи партнера, але крок за кроком настороженість змінювалась на спільний ритм, коли двоє нарешті зрозуміли, що лише один одному і можуть довіритися. І хоч комусь може не сподобатися, що Дарій не є типовим бед боєм, але мені добрі і чуйні чоловічі персонажі завжди подобалися більше, тому за це книга отримала від мене ще один плюсик)
Загалом "Пісня вічних дощів" чудово підійде тим, хто спраглий до чогось нового і подекуди нереального, але водночас легкого і гарно написаного. А ще, звісно, тим, кому хотілось би поринути у моторошну атмосферу казок братів Грімм, і хто не боїться бути звабленим загадковими нотами 🖤