Моя улюблена тема в художній літературі, кінематографі - космос, позаземне життя, прибульці. Але художній вимисел - це чудово, а який насправді стан справ у цій галузі людських досліджень.
От саме про те, як ми шукаємо позаземне життя і чи можливе воно взагалі в межах сонячної системи і не лише в цих межах, книжка професіонала, який має кваліфікацію і талант простою доступною мовою з гарним гумором донести до нас інформацію про те, чого ж людство досягло в цій царині на 2016 рік, коли книжка була видана.
Головне, на що звертає увагу Джон, що не треба оцінювати можливості існування такого життя з земного людського погляду і тоді шанси дізнатися про існування життя на інших планетах чи супутниках планет, як от Титан, наприклад, зростають у кілька разів. Мені цікаво було почитати і про відкриття, які зроблені за допомогою телескопа «Кеплер», марсохода «К’юріосіті» чи зондом «Нові горизонти».
Марс, Європа, Енцелада, Титан, безліч екзопланет поза межами Сонячної системи - ті місця, які розглядає автор з метою пошуку на них умов для позаземного життя. Якраз тут і згодилися уроки хімії, біології, астрономії, фізики, дяка вчителям, які старанно вчили, але деколи приходилося гуглити, бо наука не стоїть на місці і багато чого нового було задіяно у дослідженнях.
Що ж, тепер я більш підготовлена до читання художніх романів чи перегляду улюблених фантастичних серіалів та фільмів, бо дивитимуся їх із розумінням процесів, які потрібні, щоб життя виникло і розвивалося в різних середовищах за різних умов. Книжка не складна, як може здатися, навпаки, призначена для найширшого кола читачів, пізнавальна та цікава.