Джесса Гастінгс

Не знаю в який момент я знайшов себе, зачитуючись романтичною прозою, але це в мене вперше такий досвід — вже три книги прочитані зі швидкістю світла і готується четверта)
Не знаю дійсно чому так сталося, але ця серія для мене якась найбільш лампова за своєю атмосферою і легкістю.

Якщо порівнювати між першою частиною і цією, то тут більш прописані персонажі та їх історії, не такі тупі вчинки героїв (хоча до головного героя є питання🫠) Люблю цю серію тим, що вона робить мені неймовірно боляче. Я думаю через те, що якісь моменти були в моєму житті.

Дейзі Гейтс, як персонаж, мені сподобалась більше, ніж Магнолія. Тут ще в сюжет додали мафію, прикольно, але в кінці я вже не хотіла ніяких екшенів, а хотіла «довго і щасливо», наївна. Тут знову ж таки - відкритий кінець.

Не памʼятаю чи було в першій частині внизу сторінок пояснення та думки героїв, але це мені сподобалося. Нарешті ці бренди були написані людською мовою.

Стосунки між героями суцільні гойдалки. Мене це вбивало кожний розділ. Я так нервувала. Крістіан цей - 🤬. Але все одно хотіла, щоб вони були разом. (І що ви мені зробите? Нічого 😂)

Також сподобалася історія з братом та його відношення до Дейзі, мені здається, тут розкрили все і навіть трішки більше, все зрозуміло чому так.

Серію дочитувати буду однозначно. Ще попереду 3 частини ( останню ще не видали)

в цій книзі ми дізнаємось чому звʼязок Магнолії і Бі Джея такий міцний, які таємниці ховалися в минулому і чи матимуть вони шанс на майбутнє. дуже емоційна книга, кінцівка просто шокуюча...

Я думала, що фінал першої книги був шокуючим, але цей… ЩО ЦЕ БУЛО?! Я відмовляюся в це вірити! Ця книга — справжнє випробування для нервової системи. Я очікувала драми, але аж настільки?! Це був емоційний ураган, що не давав спокою ні героям, ні мені. Кожна сторінка розбивала серце, а коли здавалося, що все нарешті налагоджується, новий поворот руйнував усе знову. Я і люблю, і ненавиджу кожного персонажа водночас. Бі Джей і Магнолія доводили мене до сказу, але я не могла не співпереживати їм.

якщо ви дочитали до цієї книги, то ви точно в захваті від Всесвіту Магнолії Паркс, а я в захваті особливо від цієї книги, бо тут одна з оповідей іде від мого улюбленого Джуліана😝❤️‍🔥

Магнолія паркс
Було відчуття, що я дивлюсь дуже простий і клішований серіал від якого врешті решт не можеш відірватись і вже цікаво чим це все закінчиться. Таких дурнуватих героїв я давно не бачила, що друзі в них далеко не пішли, що родина. Останніх 10 сторінок було всьо добре і я вже така коли ви встигнете щось ще витворити, є ж ще наступні частини. Вони встигли😂 дуже комфортний шрифт, правда є інші питання до ксд😅читати їх смс було жахливо, бо хтось дуже сильно промахався і не відреагував від кого ті повідомлення. Загалом читати продовження буду

крихітка Дейзі живе в світі просоченому криміналом, розкішшю, небезпекою, але їй так хочеться нормального життя. але чи це можливо? ця книга відрізняється від першої, але полюбилась так само сильно!

ніби дивишся серіал, не помічаєш ту велику кількість сторінок і бах! ти на фіналі і потребуєш наступної частини!

Ця книга виявилася справжнім 💔драматичним та 🚩токсичним хаосом. Стосунки між Бі Джеєм і Маґнолією не можна назвати зразковими чи здоровими. Хоча це кохання не варто романтизувати, якась частина мене все ж сподівалася на їхній хепі-енд, щоб побачити, до чого все це призведе. Обидва персонажі робили настільки сумнівні вибори, що я залишалася враженою та спантеличеною. Їхнє кохання, хоча і болюче, було глибоким і складним. Нездатність спілкуватися лише погіршувала ситуацію, а драма між ними відчувалася неймовірно сильною.

Співзалежність між Бі Джеєм і Маґнолією заходила так далеко, що я щиро сподівалася, що вони зможуть вирости з цього. Важко звинувачувати тільки одного з них, оскільки вони обидва завдавали один одному болю. Спостерігати за цим було нестерпно, і я мріяла про нескінченні сеанси терапії для них.

Незважаючи на все це, книга мені сподобалася, хоча розумію, що вона не для кожного читача. Весь цей хаос був захопливим, і я з нетерпінням чекаю на наступну книгу.

Дейзі мала безліч любовних захоплень, що робило її почуття несерйозними. Вона стверджувала, що закохана в Крістіана, але водночас кохала Ромео та відчувала потяг до інших. Це виглядало поверхневим і лицемірним, особливо з огляду на її осуд Магнолії за схожі вчинки. Крістіан, навпаки, поступово розвинув почуття до Дейзі, тоді як вона гралася емоціями інших. Її егоїзм, драматизм і байдужість до чужих почуттів зробили її нестерпною. Водночас Джуліан виявився єдиним справді цікавим персонажем, чия любов до Дейзі була найзворушливішим моментом.

Хоча роман розчарував парою, драма тримала в напрузі, викликаючи водночас обурення та захоплення.