Джеймс Комі

Комі розповідає, як формувалась його віра в те, що лідер має бути вірним не людині, не посаді, не абстрактному поняттю «влада», — а правді, інституціям, принципам, якими визначається справедливість. Його історія — робота прокурора, протистояння з корумпованими системами, участь у гучних справах, драма політичного тиску — усе сплітається у тканину, де особисте і публічне нероздільні. Є моменти яскравої образності — коли він порівнює президента, який вимагає особистої лояльності, із босом мафії; тоді риторика гостра, майже сатирична, — і це не просто політична критика, а спроба показати, який внутрішній конфлікт виникає, якщо норми права і чесності поступаються перед владою. Недоліки теж є: іноді стилістика трохи надто «проповідницька», іноді відчувається, що автор мусить захищати власний образ — виправдовуватись або зважати на те, як його сприйматимуть. Деколи рішення здаються неоднозначними, і Комі сам визнає, що «за тих обставин зробив би те ж саме» — але читач залишається з питанням: чи не можна було б вибрати інший шлях, навіть якщо складніший. У цілому — це читається як внутрішній щоденник людини, яка стояла на перехресті моралі й політики. Це книга не про перемоги чи поразки, це книга про те, що означає бути лідером у час, коли істина стає рідкісним ресурсом.

Анонім

Не дуже велика за обсягом, але доволі цікава книга спогадів колишнього директора Федерального бюро розслідувань США. Мабуть, якби Джеймс Комі побув на посаді трохи довше, а не чотири неповних роки у 2013-2017, то й книжка була б обʼємнішою. Однак, якщо хтось ще не читав про те, як функціонує американська політична система і державний апарат, що таке система стримувань і противаг, та й взагалі – на чому ґрунтується американська демократія, то книга однозначно варта уваги. З найвищих американських посадовців і політичних лідерів більш детально подані портрети трьох – президентів Барака Обами і Дональда Трампа та колишньої держсекретарки і кандидата на посаду президента Гіларі Клінтон. Барак Обама поданий як розумний, розсудливий і може не зовсім рішучий. Гіларі Клінтон виглядає не зовсім привабливою і десь навіть не зовсім відповідальною. Ну а Дональд Трамп, що й не дивно, сприймається самозакоханим, брехливим, самовпевненим мудаком… Якраз на прикладі негласного протистояння директора ФБР Комі і президента Трампа випробовується міцність американської системи. Що переважить: вірність конкретній особі, хай навіть президенту, чи вірність національним інтересам та основам демократії?

Анонім

«Сумнів - це прояв мудрості. І що старшим я стаю, то менше знаю напевне. Лідери, які ніколи не сумніваються у власній правоті, рішеннях і баченні, створюють загрозу для організацій і своїх підлеглих. А в деяких випадках вони загрожують нації та світу». Ця книжка - яскравий приклад того, як людина, про яку нічого не знаєш, може викликати повагу до себе і зміцнити віру в правду і чесність. Не потрібно цікавитись політичними іграми у США, розуміти правову систему, щоб прочитати книжку блискавично і почерпнути щось для себе. Комі - колишній прокурор, директор ФБР, працівник приватних компаній. Він коротко описує свій досвід, вибудовування цінностей і причини прийняття доленосних рішень як для себе, так і для держави. Факти і спостереження приправлені наукою етичного лідерства. На прикладах Комі пояснює, чому для лідера важливий баланс між добротою і непоступливістю, між упевненістю і скромнісю, смиренням. Чому сумнів - це не слабкість, а прояв мудрості. Чому чесність, порядність та відкритість незамінні. Чому потрібно заохочувати інших до висловлень своїх поглядів, слухати і чути співрозмовника. Чому здорове, не знущальницьке, почуття гумору важливе. А найважливіше - чому чесні дії кожного працівника є вкладом у «резервуар» довіри до організації, приватної чи державної. Вища вірність - це не вірність посаді чи керівництву, це вірність цінностям і правді. Комі повсякчас демонстрував незалежність, в тому числі ФБР, як частини системи правосуддя, від політичних впливів. Книжка читається швидко і легко, прості істини отримують підтвердження у складних обставинах, а людська спроможність до справедливості долає схильність до несправедливості. Звісно, не кожне рішення, прийняте в умовах дотримання вищих цінностей, призводить до найкращого очікуваного результату. Проте будь-які наслідки чесних і порядних дій терпимі. Книжка чудова. Після прочитання пройшла авторський курс Комі з етичного лідерства. А там він, зокрема, рекомендував книжку «Драйв», яка теж вийшла у Лабораторії. Загалом стався такий триваючий поштовх до розвитку в особистісному плані у цій сфері.

Анонім