Нові відгуки

Мені сподобалось ця книга, так як автор зрозуміло та доступно пояснює, як діє дезінформація і як працюють комунікації в поліції. Якщо ви смм-ник, то це взагалі маст рід

Ця книга буде цікавою не лише журналістам, міжнародникам, але й кожному, хто намагається вчитися медіаграмотності й збагнути силу пропаганди і фейків. Кулеба на прикладах розповідає про складні речі, а через власний досвід формує певні гіпотези. Хоча книга вийшла ще до повномасштабного вторгнення росіян, та читачам вдасться ловити флешбеки майже на кожній сторінці і тлумачити собі певні явища війни, яку переживають українці.

"Росія створює хаос, бо хаос-- це єдиний стан, в якому можливо переписати реальність" Дмитро Кулеба Мені пощастило бути на презентації книги в УКУ, бо коли ти чуєш з яким трепетом і наснагою розповідає про неї автора, то розумієш що читання точно вдасться. Це зібрання різних думок і сценаріїв. Через призму війни, що триває в Україні, автори (Кулеба упорядковував есе, а не писав) розглядають не лише наслідки конфлікту, але й можливості для відновлення та розвитку. Після прочитання ви не станете політологом, але стане трошки зрозуміліше що робити і як з цим жити. Змінити минуле нереально. Тому акцентуємось зараз на міжнародній підтримці та співпраці (волонтерстві, дипломатії..) у вирішенні українських питань. Треба визнати той факт, що успіх України залежить не лише від внутрішніх реформ, але й від здатності залучити світ до підтримки її прагнень.

Люди постійно воюють: у сім’ях, онлайн-спільнотах, суспільстві. Пригадайте хоча б останні «срачі» в букстаграмі - це теж своєрідна війна за реальність, коли одна спільнота хоче, аби інша вірила в її реальність - і навпаки. ⠀ Із розвитком технологій маніпуляції, фейки та пропаганда стали невід’ємною частиною життя. Люди у великій мірі залежні від соцмереж, від інтернету й часто, піддаючись емоціям, вірять у те, що там пишуть, не аналізуючи інформацію, не використовуючи критичне мислення, ставлячи емоції на перше місце. ⠀ Технології дозволяють слідкувати за людьми, аналізувати їхні дані та просувати своє бачення, адже за кожною платформ стоїть якась людина/бізнес/держава. Бувало ж у вас таке, що тільки ви про щось поговорили, як у Facebook вам уже пропонують цей товар? А якщо говорити про більш масштабні ситуації - вибори в країнах, війна в Україні? ⠀ Мені навіть страшно уявити все це. ⠀ У своїй книзі міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, спираючись на власний досвід, а також на праці науковців, розповідає про те, як перемагати в інформаційній війні. ⠀ У книзі дуже багато різних джерел, даних, історій із досвіду Дмитра Кулеби та інших відомих чи не дуже людей. При цьому сама книжка не перенасичена фактами й цифрами. Вона написана досить просто, але в той же час тут йдеться й складні речі, для розуміння яких треба час або перечитування інформації. ⠀ Загалом книжка дуже інформативна, в ній війна інформаційна аналізується на прикладі збройної війни, яку росія розв’язала проти України. Та часом у мене було таке враження, що всі маленькі частинки якось не пов’язані між собою, я губилась і не розуміла, до чого ця інформація і який стосунок вона має до війни за реальність? Але в кінці все стає більш-менш на свої місця, все логічно. ⠀ Книжка буде цікава широкому колу читачів, не тільки журналістам чи комунікаторам, адже в наш час із інформацією справу мають всі - завдяки соцмережам кожен - це джерело інформації.

Загалом, я не плекала великих надій щодо книги, тому оцінка можливо трішки вища, ніж того вартує. Відразу попереджаю, що не варто надіятися знайти в цій книзі відповіді на питання «коли/як/за яких умов закінчиться війна». Проте книгу однаково було цікаво читати, адже, з однієї сторони намагаєшся зрозуміти яке бачення щодо війну мають люди з різних країн (від Мексики до Казахстану і від Сполученого Королівства до Ліберії) та відмінними видами діяльності (мислителі, науковці, історики, державні діячі, військові), а з іншої як в їх очах (і відповідно в очах їхньої спільноти) постає сама Україна та що варто підкорегувати. Бал зняла за деякі статті, які можливо просто не зійшлися з моєю думкою. Іноді це те, що деякі з представників занадто зациклилися на розповіді про те, скільки всього вони (ЄС) роблять для України. Так, не буду сперечатися, що допомога від ЄС це дуже важливо, але аж ніяк не важливіші за те, що віддають наші люди, а саме — своє життя. Можливо це просто така дипломатія і я занадто критична, вважайте як вам те заманеться, але я просто хочу, щоб не перебільшували намагаючись виправити свої минулі помилки. А іноді, це і намагання толерувати російську «опозицію». Тут все просто, «хороший росіянин — мертвий росіянин» :) Не гарно закінчувати на поганому,тому нагадаю, що книга швидко читається і є цікаві думки, навіть деякі неочікувані факти (наприклад, чому путін вибрав саме 24 лютого (можливо це гіпотеза, але, мені здається, дуже високо ймовірна). Та й розбіжності можливо додають певної гостринки та знімають рожеві окуляри.

Кажуть, хто володіє інформацією, той володіє світом... І ця книга - беззаперечний доказ цьому. Чи вірите ви у правдивість фактів? Чи вмієте фільтрувати свій інфопростір? Чи дійсно про вас знають все і навіть більше, якщо ви просто ставите вподобайки під дописами чи фото в соцмережах, або дивитеся кумедні відео? Чи справді так легко створити хибну реальність за допомогою лише тв, онлайн-платформ чи спільнот? Наше сьогодення є яскравим доказом того, що це справді можливо. Це працює, на жаль. Поштовхом до написання цієї книги для автора, міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, стала анексія Криму та початок агресії сусіда-недоумка, позаяк постійні фейки і всілякі маніпуляції у стрічці новин були і є невід'ємною частиною цієї війни. Сам автор попереджає, що ця книжка "дуже суб'єктивна", оскільки ділиться власним, без перебільшення, унікальним досвідом, будучи на різних посадах і допомагаючи із комунікаціями різним політикам, бізнесменам, митцям і державі. Відомо, що правда у кожного своя, але аби хоч якось організувати свій "інфо" захист, автор пропонує 5 перевірених правил: 1. Спиратися на реальність 2. Критично мислити 3. Керувати емоціями 4. Відчувати спільноту 5. Взаємодіяти з державою Гадаєте, так просто? Навряд. Якщо готові отримати купу корисного, аби не з'їхати з глузду в епоху фейкньюз, ця книга вам у поміч.

Книжка для всіх, хто читає новини, пости в соцмережах і взагалі користується інтернетом. Особливо корисна й цікава буде комунікаційникам ✨