Я вражена якістю книги, замовляла її на подарунок і була дуже задоволена! Друк чіткий, сторінки глянцеві, дуже приємні і розділена мить з книгою перетворюється на незабутній досвід. Давно собі хотіла цю книгу, вважаю, що вона просто має мати місце в домашній бібліотеці в кожного!
Анонім
Ми захоплюємося історією життя та творчості Вінсента ван Гога та Леонардо да Вінчі, часто вихваляємо полотна Рембрандта та Мунка можемо відрізнити творіння Далі від Пікассо, але ж так рідко згадуємо когось українського. Звісно, Білокур, Пимоненка й Пінзеля, може, ще кількох митців ми знаємо, проте багато хто так і лишається поза загальною увагою.
Книга «65 українських шедеврів» заповнює пробіли, створюючи більш повне та цілісне уявлення про українське мистецтво. Розгортаючи книгу, ми знайомимось із творами живопису та графіки, які певний час не вважалися правильними та канонічними через ряд ідеологічних причин. У своїх есеях авторка коротко аналізує використані на полотнах сюжети, порівнює їх із зарубіжними інтерпретаціями, показує місце картини в контексті епохи, фокусуючи увагу на найважливішому.
Тут немає сухої теорії, детальної історії створення чи кліше типу «усе українське — завжди чудове», і це радує, адже читач сам вирішує, зачіпає його картина та історія її створення чи ні.
Один мистецький твір займає один розділ, тож можна читати як вибірково, в залежності від інтересу до митця, епохи чи напряму, так і по порядку.
Ця книга — це концентрація естетичного задоволення: товстий напівглянцевий папір, якісні репродукції на сторінках, які хочеться розглядати, та чудовий дизайн — ідеальний варіант для подарунку чи щоб порадувати свого внутрішнього естета😍
Особисто я не можу себе назвати любителем живопису, але після знайомства із книгою у мене виникло бажання сходити до картинної галереї, щоб подивитися на деякі полотна наживо, що я й зробила.
Анонім
Ви коли небудь замислювались наскільки глибоко у нашому житті вкорінилося зросійщення. Думки, що все російське то більш гарне, культурне, багате, а українське - не варте уваги, непомітно нав'язувались людям поколіннями. І це дало невтішні плоди...⠀
Мені ця книга на деякі факти відкрила очі, бо іноді варто "вголос озвучити" якісь буденні речі, щоб зрозуміти, що звучать вони з певним підтекстом. І з такими непомітними підтексти ми стикаємося щодня.⠀
Есеї охоплюють різні сфери життя і тому мені одні були цікавіші за інші. А те, що автори збірки різні, зробило її дуже неоднорідною . Іноді здавалося, що читаєш допис у фейсбуці, а іноді, що реферат з культурології; іноді було цікаво від початку і до кінця, а іноді відгукнулися тільки окремі тези.⠀
Різноманітність книги не робить її гіршою і не зменшує актуальності, кожен читач знайде те, що тригерить саме його і як на мене це й робить її обов'язковою до читання.
Особливо зараз.⠀
Анонім
