Делія Овенс

Люблю цю книгу. Той випадок, коли я вже дивилась колись фільм, який мені теж сподобався, але пам’ятаючи сюжет приблизно і не пам’ятаючи повністю кінцівки я закохалась знову. Дуже сильна головна героїня, яка надихає на людяність і показує, що можна досягти багато, якщо бути собою. Кінцівка принесла окреме задоволення, тому це того варте.

Анонім

Книга, яку я раджу вcім своїм друзям, після прочитання якої тільки захоплені відгуки! Історія щемка, у кожній ситуації думаєш, як на місці героїв вчинила б я. Описи природи одні з найцікавіших, що я читала. ТОП!

Анонім

Незважаючи на серйозну тему, що порушується у книжці, роман вийшов слабкуватим. Авторка просто не розкрила її. Кая протягом всього роману тільки те й робила, що прибирала, готувала їсти, їла та переодягалася. Вона наче і не помітила, що всі покинули її – на початку про це згадується і потім забувається. Ніякої рефлексії. Дівчина не стала «мауглі»: вона спілкується з батьком, сусідами, ходить до магазину. Але навіть не хоче навчитися рахувати ті ж монети. Їй на все байдуже. Авторка описує її такою гарною, що всі хлопці у неї закохуються. Це теж неправдоподібно і бісить. За ті двадцять років, що ми за нею спостерігаємо, вона ніяк не змінюється - яка була на початку роману, такою і залишилась в кінці. Однак, природа описується гарно. Роман насичений описами природи. Цим він нагадує українську класику. Кая майже весь час проводить в болотяній місцевості та знає там чи не кожну тварину. Видно, що авторка на цьому розуміється. Взагалі, книжка написана непогано – читається легко. Радує і детективна лінія, часом, її цікавіше читати ніж основну. Там несподівана розв’язка. Окремо, хочу похвалити дизайнера обкладинки. Малюнок на обкладинці намальований гуашшю. Мама Каї любила малювати картини саме таким видом фарби. Деталь цікава. Мені роман не дуже сподобався. Я чекала на реалізм, а виявилось, що це якась казка. Книжка більше підійде масовому читачу, який ввечері хоче відпочити за книжкою, не вдумуючись в прочитане.

Анонім