Делія Овенс

Історія зачіпляє неймовірно важливу тему але те як її вирішують і взагалі кінцівка історії жахлива(на мою думку). Взагалі взяти таку важливу тему у свій роман, а присвятити добру більшу половину на створення книги, розглядання природи і розгадування смерті(як на мене, це найгірший момент у книзі, в більшості із-за фіналу, виглядало так ніби авторка втомилася писати книгу і вирішила під кінець розв'язати все найбанальнішим і тупішим способом) дуже невдало. Варто додати, що я не проти коли важливим темам дають невиправдано мало часу і уваги в історіях, але мене тіпає від того, що тільки із-за цього моменту всі готові поставити найвищі оцінки.

У авторки вдалося те що вона уміє, а саме розповідати про природу і біологію, можливо також гарно було прописано любовні інтереси головної героїні.
Висновок такий, історія не про боротьбу покинутої дівчини проти упередженого суспільства до неї. Все що змінюється у головної героїні це її знання і гроші. Вона залишається такою ж самою упередженою до суспільства, яке її не приймає і це вічний уроборос.
Ця історія могла б отримати високу оцінку як би не останні 5 сторінок, все було зруйновано.

Життя дівчини, на прізвисько Кая, сповнене турбот і неприємностей з самого дитинства. Через попійки батька вся сім‘я Каї розвалюється,першою з сім‘ї йде мама і мала залишається з татом жити сама. Досить довгий час батько не п‘є і вчить дівчинку життю на болотах Марші. Та згодом і тато залишає її і Кая веде абсолютно відлюдницьке життя.

Паралельно ми читаємо історію яка відбувається в іншому часовому проміжку,в майбутньому,де на болотах знаходять труп.

Мені книга сподобалась. Я чогось до останнього думала що мені не зайде,і очікувала більш романтичної історії,але була зовсім неправа. Та все ж вона на один раз.

Мені дуже імпонує тема про людську психологію, поведінку,психічні розлади,відносини батьків і дітей,тому ця книга доволі близька до моїх вподобань,та все ж трохи напору мені не вистачило. Хоч і зазначається що це трилер,та можу уточнити що досить лайтовий,все ж історія більш драматична.Напруга була ,безумовно,але мені не вистачило загадки,якщо не рахувати фінал-надмірно місцями було тягуче,багато інформації яка не впливає особливо на сюжет.

Абсолютно зрозуміла чому книга є бестселером,адже написана вона прекрасно,теми підіймає важливі і персонажі дуже живі. Я більш ніж впевнена що схожі історії,як би це не було сумно, є в нашій реальності,в звичайних містах а не на болотах,можливо,але проблеми ці живі,і говорити про них важливо.

Вцілому враження залишилися хороші,та при цьому осад якоїсь недосказаності присутній. Розв’язка є,досить логічна,та деталі котрі привели до неї недоговорені,чисто на мою думку.

Рекомендую для досить лайтового читання історії на вечір,може два.

Історія про дівчинку Каю, яку в шість років покинули мати, брати, а згодом і пияка батько.. І вона лишилась виживати сама на маршах в дикій природі..

Мене поглинула ця історія на сто відсотків 💔 Це водночас така болюча і настільки красива історія, що я була в шоці від своїх вражень 🫣 Не знаю як так вдалося авторці це сумістити..

Справа навіть не в описах природи, як мені здається, а в героїні, яку створила авторка. Зв'язок Каї з природою просто неймовірний. Її любов до маршів, особливе ставлення до місця, де вона виросла, любов до чайок і усього живого, що її оточувало, її колекції пір'їн, малюнки які вона робила.. Така особлива натхненна складова цієї історії ❤️ Це було так прекрасно .. Але.. Самотня, серед безкраїх луків, кожного дня дівчинка ловила і продавала мідії, щоб вижити 🥺 Самотність, яку Кая носила з собою протягом багатьох років, страх довіряти людям, її віра кожного дня, надія, що повернеться мама.. Кожного дня вона її чекала 💔💔💔🥹 Це просто.. 💔

Кохання Каї і Тейта це ще одна красива складова цієї історії, але не проста, болюча, зі своїми випробуваннями через роки розлуки і зневіру 🥹

І звісно, детективна лінія, вбивство, з якого і починається історія, як наслідок обвинувачення. Місцеві, які були здатні повісити усі злочини на молоду дівчину "болотяне дівчисько", я до останнього переживала за долю Каї. Важко описувати без спойлерів. Не очікувала такий фінал.. І не хотілось прийняти його таким 💔 Хотілось дещо іншого 🥺🫣 Але це все одно одна з найкращих історій, прочитаних мною за останній час 🫶

Почала читати нещодавно. Але з перших сторінок вже зрозуміло, що це цікава і важлива історія. І ця книга точно варта вашої уваги, тому що не у всіх є стільки сміливості і сили духу, як у цієї маленької дівчинки

Здається, цю книгу не прочитав лише лінивий. Я не лінива і теж прочитала.
Але не розділили всеохоплюючого захвату.
Мені сподобалася біологічна складова цієї історії. Цікаво було читати про природу затоки і про різних "мешканців". Але це ж не підручник біології і тому ця складова не є для мене головною.
Головні люди. Гісторія Каї, дівчинки яку всі покинули, не може залишити байдужим. Читати було складно, іноді від несправедливості та самотності набігали сльози. Але потім наступив фінал і стало розуміло, що які б емоції не супроводжували моє читання, в цілому я не вірю в історію Болотяної дівчинки.
Я не можу розказати без спойлерів, що саме мене влаштовує. Скажу тільки, що я не вірю в те, що болото може виховати таку різнобічно розвинену людину. Ото і всі враження, які склалися в одну фразу "не вірю".

Кая, вона ж - болотне дівчисько, виросла тільки завдяки собі. Коли їй було шість, її покинули усі родичі, і дівчинка сама виживала на болоті. Гадаю, що саме тому автором обрано 1960 роки, бо уявити таке у нашому сторіччі неможливо.

Дівчина невміла читати, не ходила у школу, а пияка батько мало цікавився донькою.
Усе, що трапилося із Каєю, дуже страшно, боляче, моторошно🫣 Та ще більше моє серденько тішилось коли дівчинка робила кроки до життя.
Текст настільки живий, що просто неможливо не зануритися у книгу. Кожна сторінка як лезом по плоті💔
Ця книга не просто роман, це романтичний детектив. Із кожною сторінкою я гадала, що вже ну точно знаю що мене чекає наприкінці. І звісно ж ні.

Тейт хлопчик, що розбив мені сердце 💔 Я плакала, чесно😭 Тут така гарна любовна лінія😍

Кінець залишив за собою дивування. Мені все сподобалося. А особливо атмосфера🥰
Книжка потрапляє в улюблені🥰 Буду перечитувати та занурятися у марші та усі ці неймовірні краєвиди🥰

Неможливо відірватися, обожнюю саме такі книги. Історія дівчинки, яка нікого не залишить байдужим. А як авторка казково побудувала розповідь. Дуже і дуже сподобалось, хоч місцями було надзвичайно боляче.

Сподобався прийом з двома сюжетними лініями в різному часі, бо ж розумієш, що щось їх пов'язує і мозок намагається зрозуміти що саме. А в момент, коли стає зрозумілим, що помер саме Чейз і хто він такий, то звісно, стає цікаво, яке відношення він має до Каї, а потім - чим закінчилась їхня історія.

Взагалі, всю інформацію що отримували під час читання дуже класно і влучно нам підсовували. Так, що ще не дуже зрозуміло що до чого, але вже до біса цікаво. Саме тому я читала і не могла спинитися, за 1 вечір - 160 сторінок🙈

Це прямо моя книга на всі 100%, люблю, раджу і всім рекомендую!

Це книга, беручи до рук яку, я не мала особливих очікувань, бо вирішила прочитати без перевірки її рейтингу чи відгуків на різних книжкових платформах, просто за порадою своєї близької людини. Чому? Бо на питання, яка книга з її колекції вразила чи сподобалася найбільше, вона відповіла, що саме ця — "Там, де співають раки".

Ця книга, яка розповідає історію життя, дорослішання та становлення як повноцінної особистості головної героїні, її тернистий шлях до самоусвідомлення, щастя та успіху. Тут і напрочуд цікава детективна лінія, і неабиякий фінал. Багато що тут про боротьбу за виживання, неймовірний розум та унікальність (часто незрозумілу іншим), корисність різноманітних знань, упередження людей того часу (та й що лукавити, все ще сьогодення, на жаль), людяність та, звісно, любов.

Можна багато писати, але уникаючи розкриття важливих перепетій сюжету (в народі — спойлерів), просто щиро раджу цю книгу до прочитання.

"Там де співають раки" Делії Оуенс - це не просто роман, це захоплююча подорож болотами Північної Кароліни, де розгортається історія Кайї Кларк, юної дівчини, яку покинула родина.

Овенс майстерно описує красу й жорстокість дикої природи, яка стає домом і водночас в'язницею для Кайї. Болота, що оточують її, живлять і навчають, але й ізолюють від людського світу. Її зв'язок з природою глибокий і особистий, роблячи її невід'ємною частиною екосистеми.

Історія Кайї переплітається з розслідуванням смерті молодого чоловіка, в якому її звинувачують. Цей детективний сюжет тримає читача в напрузі до самого кінця, змушуючи гадати, хто ж винен. Разом з тим, роман досліджує тему виживання, як фізичного, так і емоційного. Кайя бореться за своє місце у світі, долаючи злидні, упередження і самотність.

10/10

Книга збурює масу почуттів: від співчуття до ненависті і не розуміння. Анотація говорить ,що ця історія про самотню Каю, що зростала на болотах. Цей роман про велику любов і великі втрати. Він про маленьку дівчинку ,яка навчилась виживати, і природу вважала матір'ю, бо справжня її покинула . Хоч Кая пробачила і зрозуміла, я її мами не можу і не хочу розуміти. Так не може бути! І не повинно! Але це вже і спойлер , і окрема тема для розмови.

Скажу ще так: ми всі дуже вразливі насправді і, на жаль, думка оточення і ставлення оточення може багатьох зламати. І це біда. Вистояти можуть не всі, а лише сильні духом.

Останні розділи тримали в напрузі , там детективна лінія розгорталася вже конкретно в залі суду. І тут я зрозуміла, що такого плану детективи і розслідування мені подобаються)

Моментами цей роман мені чимось нагадав "Вбити пересмішника". Зовсім не сюжетом,ні. Чимось глибшим.

Чи справедливий фінал? Тут , впевнена, думки розділяться...або ні)

📚Читала з @iryna_and_books та класною компанією читачок)Тепер чекатиму всіх, щоб нарешті обговорити)

Роман рекомендую однозначно! Тим більше Різ Візерспун знімає кіно😊

Книгу прочитала за три дні. Важко було відірватись від цієї історії.

Маленька дівчинка Кайя залишається зовсім сама в будинку серед болотяних лісів. Спочатку її залишає мама, потім брати та сестри і в кінці зникає батько. Єдиним її постійним другом є природа і всі її мешканці.

Декілька разів Кайя намагається знайти друзів і навіть один раз відвідає школу. Та люди не готові прийняти в своє життя Болотяну Дівчинку. Так Кайя звикає до своєї самотності і непомітності.

Кохання буде поруч з Кайєю все її життя. Та буде багато перешкод, людей і ситуацій, які будуть всіляко збивати Каю з вірного шляху. А ще постійне відчуття, що її кинуть...

Вчинок мами, братів, сестер мені не зрозумілий. Вони полишили дівчинку з батьком, який їх бив! Вони від нього тікали, а її залишили в нього! І лише один з них повернувся... Не розумію цього...

Тейт... Перше і єдине кохання. Так обіцяв... Так беріг її... І теж вирішив, що краще не повертатися до неї!

Позитивними персонажами для мене були Джампінг та Мейбл. Люди, які відразу зрозуміли її, допомогли їй і рятували її завжди. Вони справді стали її батьками.

Дуже багато цікавого про марші, птахів, мушлі. Книга повна інформації і при цьому не є нудною і затягнутою. Єдине, що хотілося б більш розгорнутого і точного кінця. Щоб детальніше описали всю ніч вбивства. Але загалом книга неперевершена!

Одна з найулюбленіших книг!!
Мені так сподобалося ця історія. У мене були неймовірні емоції. Враження, шок, майже сльози, але стрималася. Раджу усім, бо це чудово. У цій книзі неймовірно описано все навкруги, хотілося б також жити у такому домі. Цю книгу я не можу відпустити морально досі.
Усім раджу.