Делія Овенс

Моє прочитання цієї книги було, як дурненький анекдот про їжака, котрий плакав, коловся, але продовжував гризти кактус. Делія Овенс із перших розділів не шкодує ні своїх персонажів, ні читача: на першій сторінці ми бачимо мертве тіло молодого чоловіка, на третій — як мама йде з родини. Оповідь ведеться у двох часових проміжках: в одному — розслідується смерть Чейза Ендрюса, в іншому — йдеться про дорослішання міс Каї Кларк.
Чейз — один із найпопулярніших і заможніших жителів містечка Барклі-Коув, Кая — болотниця, дівчина, що виросла серед маршів — солоних боліт, не ходила в школу та не мала черевиків. Що може бути спільного у таких різних людей? Кохання? Самотність? Зрада? Намагання втекти від світу?
«Там, де співають раки» така насичена подіями — встигай отямитись; та події ці переважно гіркі та болючі. Авторка щедро насипала в свій текст різноманітних тем, щоб вразити читача, зробити йому боляче — кожному своїм: тут усе від домашнього насилля до недосконалості судової системи. Як то кажуть: «choose your fighter».
Деякі сюжетні повороти в тексті були доволі передбачуваними, але заворожуючі пейзажі маршів згладжували гострі кути; деякі персонажі викликати фізичну нудоту, але поетичність в тексті додавали надії на щасливий фінал. І уся ця книга така — ніби й жахлива, сумна і моторошна, в той же час заколихуюча, романтична, ніжна.
Думаю, що це гарний текст для спільних читань або обговорення на книжковому клубі. Мені дуже не вистачало когось, щоб розділи ту силу-силенну вражень від тексту.

Після прочитання я подивилась екранізацію книги і трохи засмутилася, бо у фільмі було втрачено дві важливі віхи: перша — про роль поезії в житті Каї, друга — про глибинність їх звʼязку із коханим. Саме ці дві теми роблять книгу глибшою і цікавішою.
#марафонкнигомам

Спочатку книга давалася мені нелегко. Діалоги звучали неприродно, а описи почуттів героїв здавалися надто сухими й штучними. Було враження, що авторка не змогла передати індивідуальність персонажів – усі вони говорили однаково, незалежно від віку, соціального статусу чи життєвого досвіду. Це трохи знижувало правдоподібність історії й ускладнювало занурення в сюжет🥲

Проте чим далі, тим більше мене затягувала сама історія. Незважаючи на стиль письма, життя головної героїні, Каї, виявилося цікавим і змусило співпереживати їй. Її самотність, боротьба за виживання, постійне відчуження від суспільства – усе це робило її незвичайною і водночас дуже живою.

Фінал мені сподобався, але, зрештою, саме загальна історія зробила книгу вартою прочитання. Ідея зрозуміла, а розвиток сюжету змушує залишатися з книгою до кінця. Бачила екранізацію, вона сподобалася мені ще більше, однозначно варта вашої уваги: дуже гарна картинка

"Там, де співають раки" Делія Оуенс❤️‍🩹
⠀
із перших сторінок стало зрозуміло, що ця історія оселиться у моєму серці✨
⠀
однозначно рекомендую до прочитання, бо так детально описати природу та її мешканців треба вміти. я вже мовчу про опис почуттів головних героїв ❤️‍🩹
⠀
а тепер про те, як я бачу головну героїню — Каю🕊️
⠀
вона уособлює собою айсберг — велику товщу холодних почуттів, холодних вод.
⠀
але то дрейфуючий айсберг зі своїм світом. ось він мчить на великій швидкості і розлітається в друзки під тяжінням великої швидкої хвилі. залишки айсбергу пливуть течією, у надії зібратися докупи, але це стається не одразу.
⠀
льодова хмара проходить тяжкі випробовування часом та сумлінням. всередині неї вирує нерозуміння того, що віна більше не цілісна.
⠀
але із часом все лікується. у цієї глиби льоду з'являється нове життя, ще один шанс на щасливе майбутнє у великому океані. аж раптом, на шляху знову з'являється хвиля. ще вища за оту, попередню.
⠀
у айсберга є вибір: розбитися знову і намагатися зібратися, або ж перечекати. чекати, доки хвиля омине той шмат льоду.
⠀
і що ж робить цей винахідник — айсберг?🤔
⠀
всі відповіді ви обов'язково знайдете у книгі🌿
⠀
я "проковтнула" її за три дні. це була фантастична історія, яка обов'язково залишиться у мене на полиці і буде перечитана ще не раз ❤️‍🩹
⠀
🕊️чи читали ви цю книгу? як ви почуваєтеся після її прочитання? 🕊️

Не змогла читати цю всіма рекомендовану книгу, бо головну героїню покинула мати!
Мене це сильно тригернуло, бо себе картаю за те, що залишаюся в Україні під час війни із дітьми, наражаю їх на небезпеку, а там мами просто кинула дітей і пішла від чоловіка, який таким був завжди, бачили очі, що купували, як то кажуть..
Я силилася читати далі, дізналася, що дівчину взагалі всі покинули і вона виживала сама, було дуже шкода Каю, тому кинула книгу, не можу стільки страждань виносити, бо це вигадана історія, а є реально купу реальних!
Але мені було дуже цікаво, за що так хвалять цю книгу і я подивилася фільм, який мене дуже зворушив.
Якби ж я цю книгу прочитала до війни, я, мабуть, була в захваті від цієї історії.
Зараз не змогла, але все одно раджу))

Рідко трапляються такі історії, коли можна насолодитися процесом читання, коли не хочеться нікуди спішити, а просто проживати поряд з героїнею і повільно слідкувати за її життям. Саме таке враження як від книги, так і від екранізації. Хоча, зауважу, що спочатку варто читати, адже в книзі багато деталей, які не варто пропускати)

На долю Каї випало багато важких моментів: дитинство і юність були в неї складними. Я глибоко співчувала дівчині в усі ці моменти. Було те, що давало їй сили жити, залишатися такою ж допитливою та природолюбною до кінця своїх днів.
Багато приводів для роздумів, для порівняння життів, осмислення нашого сьогодення і тих часів. Єдиним нематеріальним, що може надихати нас і тримати на плаву, це природа. Дуже важливо помічати щастя в дрібницях, які у нас під боком. Кая, з бідної сім’ї, сирота, на мою думку, була щаслива, коли була в гармонії з природою. Вони все життя були єдиним цілим, наповнювали одне одного. Навряд чи, якби дівчина переїхала в інше місце, була б щасливою.

Мене здивувала кінцівка. Я здогадувалась, що таке може бути, але коли це сталося, все одно була трохи в шоці. Тому додам, що це не просто роман, а в якомусь плані й трилер, у якому тримається напруга та є неочікувана розвʼязка.

Це та історія, яку хочеться читати в осінні дощові вечори. В ній своя атмосфера, яка дуже виділяється з-поміж різних книг. Її ви точно не забудете)

Я довго йшла до цієї книги - в бажанках вона була давно, але от мені її подарували і вона пролежала лише 2 тижні на полицях. Для мене це дуже недовго, бо деякі книги лежать роками)

Я хотіла відволіктися від новин і зануритися у світ маршів, та історія головної героїні мене збила з ніг з найперших сторінок. Мала дівчинка лишається сам на сам із пиятикою батьком, який пізніше десь згинув. З 6 років дівчинка вчиться виживати, і з самого дитинства вона лишається самотньою. Першим часом вона ще чекає повернення родини, однак потім приймає факт своєї самотності і живе з ним. Надалі вона навпаки буде виживати саме в самотності та бути осторонь людей, адже кожен раз, коли вона підпускала когось зі сторони ближче, вона страждала. Коли я читала опис судового процесу, який перемежовувався описом життя героїні, то я не могла не плакати від жорстокості оточуючих. Хоча героїня і змогла впустити пізніше у свій світ і чоловіка та брата, вона померла саме в самоті на природі, якою так жила і яку так любила. Хоча кінець книги роз'яснює багато чого, я згодна із діями чоловіка героїні.

Це не лише роман про становлення дівчинки та її боротьбу із соціумом, а це ще й ода природі, її красі, силі та натхненню. Природа тут виступає повноцінним актором, а не якимсь фоном, вона вчить героїню, дає їй наснаги жити далі і боротися. Навіть вчинок героїні був продиктований їй природою комах.

І ще, хоча книга серйозна, тут і гумор знайшов своє місце - і він теж пов'язаний із природою та тваринами. Я обов'язково якось перечитаю цю книгу, аби ще глибше зануритися саме в красу природи!

від цієї книжки я не очікувала абсолютно нічого, але отримала скарб. захоплива, атмосферна, місцями трагічна історія з краплею кохання, одним вбивством і спостеріганням за всім життям каї.

сюжет розповідає про життя 6-ти річної дівчинки каї, яку залишила мати. вона живе на болоті у маршах разом з батьком, який має алкогольну залежність, і через якого пішла мати і всі брати та сестри каї. впродовж всієї книги ми спостерігаємо як росте кая, бачимо як тяжко їй дається навчання, як вона замість школи вчиться виживати на болоті, риболовити, як дістає їжу, новий одяг, бензин для човну і таке інше. чесно кажучи, я не знала що болото можна описати НАСТІЛЬКИ красиво і захопливо, з кожною наступною главою було все складніше відірватися від цієї історії. паралельно з дорослішанням каї нам вкидують главу через 9 років, коли якісь хлопці знайшли труп і шериф починає розслідування.

персонажі тут чудові, кожен на своєму місці і кожен розкритий саме настільки, наскільки потрібно. не скажу, що тут ви знайдете багато подій, екшену і подібного, але книга гарна не цим. вона прекрасна своєю неспішною розповіддю, баченням всього життя від самого дитинства і до дорослого віку, багатьма роздумами про природу, життя, любов і сім'ю. місцями я була дуже зла на батьків каї, місцями на неї саму, але те, як авторка вивела історію і як продумала всі дрібнички описів маршів це просто неймовірно.

я щиро вірю, що ця книга заслуговує на більшу увагу, її має прочитати кожен. без жартів. можливо перші кілька глав здадуться вам нудними, та завіряю — це хибне враження, бо історія захоплива і затягує у себе з головою. вчора коли відкрила її, думала, що прочитаю 2-3 глави і все, а у підсумку проковтнула її всю, і це було неймовірно.

кінець трошки розбив, але й змусив задуматися над багатьма речами. повний fall in love

Історія не лише занурює в атмосферу природи, але й змушує задуматися над питаннями людської природи, відносин, надії і виживання

Неймовірна історія, яка інтригувала до останньої сторінки. На фоні описів природи, настільки детальних та чітких, що ти ніби поринаєш у ті місця, паралельно зображується життя та дорослішання головної героїні, її, сповнений випробуваннями, негативним досвідом, болючими та найсвітлішими спогадами життєвий шлях. Особисто мене до кінця книги не відпускала прописана детективна лінія : дуже загадково, заплутано, цікаво та динамічно. Шкодую, що не прочитала цей шедевр раніше. Однозначно рекомендую!)

Сказати, що вона мені «зайшла» і дуже сподобалася - це нічого не сказати. Книга повернула мене із «не читунів». Цікавий та продуманий сюжет, що тримає до останніх сторінок. Навіть коли здається, що ти вже розгадав задум автора - тебе заплутають знову і кінцівка буде феєричною. Не хочу переказувати сюжету, просто - раджу почитати.

Історія зачіпляє неймовірно важливу тему але те як її вирішують і взагалі кінцівка історії жахлива(на мою думку). Взагалі взяти таку важливу тему у свій роман, а присвятити добру більшу половину на створення книги, розглядання природи і розгадування смерті(як на мене, це найгірший момент у книзі, в більшості із-за фіналу, виглядало так ніби авторка втомилася писати книгу і вирішила під кінець розв'язати все найбанальнішим і тупішим способом) дуже невдало. Варто додати, що я не проти коли важливим темам дають невиправдано мало часу і уваги в історіях, але мене тіпає від того, що тільки із-за цього моменту всі готові поставити найвищі оцінки.

У авторки вдалося те що вона уміє, а саме розповідати про природу і біологію, можливо також гарно було прописано любовні інтереси головної героїні.
Висновок такий, історія не про боротьбу покинутої дівчини проти упередженого суспільства до неї. Все що змінюється у головної героїні це її знання і гроші. Вона залишається такою ж самою упередженою до суспільства, яке її не приймає і це вічний уроборос.
Ця історія могла б отримати високу оцінку як би не останні 5 сторінок, все було зруйновано.

Життя дівчини, на прізвисько Кая, сповнене турбот і неприємностей з самого дитинства. Через попійки батька вся сім‘я Каї розвалюється,першою з сім‘ї йде мама і мала залишається з татом жити сама. Досить довгий час батько не п‘є і вчить дівчинку життю на болотах Марші. Та згодом і тато залишає її і Кая веде абсолютно відлюдницьке життя.

Паралельно ми читаємо історію яка відбувається в іншому часовому проміжку,в майбутньому,де на болотах знаходять труп.

Мені книга сподобалась. Я чогось до останнього думала що мені не зайде,і очікувала більш романтичної історії,але була зовсім неправа. Та все ж вона на один раз.

Мені дуже імпонує тема про людську психологію, поведінку,психічні розлади,відносини батьків і дітей,тому ця книга доволі близька до моїх вподобань,та все ж трохи напору мені не вистачило. Хоч і зазначається що це трилер,та можу уточнити що досить лайтовий,все ж історія більш драматична.Напруга була ,безумовно,але мені не вистачило загадки,якщо не рахувати фінал-надмірно місцями було тягуче,багато інформації яка не впливає особливо на сюжет.

Абсолютно зрозуміла чому книга є бестселером,адже написана вона прекрасно,теми підіймає важливі і персонажі дуже живі. Я більш ніж впевнена що схожі історії,як би це не було сумно, є в нашій реальності,в звичайних містах а не на болотах,можливо,але проблеми ці живі,і говорити про них важливо.

Вцілому враження залишилися хороші,та при цьому осад якоїсь недосказаності присутній. Розв’язка є,досить логічна,та деталі котрі привели до неї недоговорені,чисто на мою думку.

Рекомендую для досить лайтового читання історії на вечір,може два.