Багато суперечливих відгуків чула на цю книгу, тому скажу і свою думку. Книга дуже сподобалась: сюжет, природа, герої, кінцівка... Вона обов'язково потрапляє у мій список найкращих прочитаних книг.
Трохи по сюжету. Кайю покидають усі. Спочатку від них пішла мама, потім брати та сестри, а потім і тато. Хоча живучи разом з ним вона давно відчувала себе самотньою.
Що чекає десятирічну дівчинку, що залишилася без будь-якої підтримки та допомоги? Кайя навчиться піклуватися про себе, навчиться заробляти гроші на життя. Вона ідеально навчиться жити разом з природою, вивчатиме і знатиме всіх її мешканців, сама буде частинкою природи. А ще навчиться не довіряти людям, уникати їх, адже мешканці їхнього містечка докладуть до цього всіх зусиль, на жаль.
Звісно, Кайї зустрічатимуться люди: хороші й погані, люблячі та корисливі... Вона закохається, матиме розбите серце, будуть успіхи та помста.
Окремо варто згадати про місце, де жила Кайя. Це - марші. Місце, де море переходить у сушу і утворює болотисту місцевість з безліччю маленьких озерець, боліт, естуаріїв. А ще ці місця дуже багаті різноманітними мешканцями тваринного світу, яких так любила досліджувати головна героїня. Я особисто, про такі місця й не знала. Тому описи природи тут просто чудові! Лише читаючи, ти уявляєш все, як насправді, ніби й сам перебуваєш на маршах.
Мені сподобалося, як Кайя дорослішала та не втрачала себе, свою унікальну особистість, не зважаючи на весь свій життєвий досвід, не піддавалася впливу та думці людей, що її оточували.
Чекала, що кінцівка може бути така, що не зовсім сподобається, та навпаки. Книга завершилась цікаво та оригінально, я такого не очікувала і була задоволена. Вона надала враженням від книги логічного завершення.
Одним словом, книга лишається в моєму серці та на моїй полиці. Тому щиро рекомендую до прочитання💚