Сортування:
1
Котолог
+38 066 888 18 01
графік роботи служби турботи:
понеділок-п`ятниця - 09:00-21:00
субота, неділя - 09:00-18:00
понеділок-п`ятниця - 09:00-21:00
субота, неділя - 09:00-18:00
Повністю згодна з одним із перших відгуків про те, що книга ніяка. Той рідкий випадок коли серіал набагато цікавіший і захопливіший. Люблю трилери, очікувала більшого, але читати було тяжко і нудно. В серіалі скоріше за все актор витягнув харизмою)) а книга бісила і манерою написання і якимись недолугими описами і розжовуванням інформації. Ніякої інтриги чи очікування поворотів. Не зайшло, хоча можливо були завищені очікування.
Анонім
Історія пройшла повз мене, і я не хотіла читати книгу навколо якої так багато галасу. Особливо, якщо це любовний трилер. Зараз переклади книг цього циклу продовжуються, а це одна з ознак, що книги подобаються читачеві – переклад не занедбаний. У центрі сюжету Джо. Він не вчився в університеті, бідний, і він має дивні стосунки з господарем книжкового, де він працює давно. Містер Муні не простий герой, і ми бачимо його рідко, але ця людина вплинула на Джо. Ми відчуваємо вплив цієї людини на Джо. Джо шукає кохання, яке єдине на все життя, і здається, що він його знайшов. На початку книги Джо зустрічає Бек. Вона розумна, студентка-письменниця, і має хлопця. Здається, що це величезний мінус? Джо так не думає, і просто садить хлопця в клітку, а потім взагалі вбиває. При цьому він змусив його відповідати на купу питань про нього, і хлопець трохи брехав Джо. Не можна романтизувати Джо. Він не той хто добрий. Це було не єдине вбивство у книзі. Совість Джо не чиста. Багато життів він зруйнував поки що йшов до свого "щастя" (психолог, Піч, Бек - так чи інакше вони жертви Джо). Бек не можна зробити білою та пухнастою. Вона егоїстка. Бек не вважає, що Джо кохання на віки. Дівчина фліртує із психологом, і у них роман. Бек буквально дівчина в мінус ( був момент, що вона розкидає прокладки після місячних - це було дивно, але це слова Джо про неї - вся книга це слова Джо. Вся книга від його імені. Якщо вам потрібно терпке читання, де кожен із героїв вас зачепить, де буде багато про книги, то вам сподобається ця історія
Анонім
Обрала цю книгу через схвальні відгуки і популярність серіалу (перед прочитанням я його не дивилася). Загалом книга посередня, я не можу сказати, що вона дуже погана чи дуже хороша — вона ніяка. Окремо хочу виділити ключові моменти, які мені не сподобалися: 1. Головний герой Він змальовується як психопат-сталкер, проте ніяк не розкривається, що з ним сталося і чому він таким став. У книзі згадується пан Муні, який закрив його в клітці, — і що далі? Що нам дає ця інформація? Згадуються його батьки, АЛЕ їхні проблеми в стосунках доволі типові для багатьох і рідко стають причиною таких серйозних психічних розладів. Для прикладу, якщо взяти серійних м*ньяків, то у більшості або родина — релігійні фанатики, або люди з залежностями, через яких дитина піддавалася с*ксуальному і фізичному н*силлю, або ж вони в соціумі штовхнулися з чимось, що на них вплинуло. А ТУТ ЩО? Яка причина? Він зовсім не розкритий як персонаж із психічним розладом, а більше як той самий хороший хлопець, якого не вибирають дівчата, бо вони люблять мудаків, і він ображений на весь світ, ну камон)0)) 2. Тупість вбивств ГГ протягом книги вб*в кілька людей, і це типу пропустили мимо. Десь ці люди мимохідь згадуються, але ніяких тобі розслідувань, нічого — наче це звична справа. Ніякого страху у ГГ за те, що його можуть викрити, чи роздумів про те, що він зробив; теж так, тишком-нишком пригадує, але тільки в контексті чогось. Зазвичай всі м*ньки відчували великий спектр емоцій, а цей тільки в моменті трохи лякався, а далі наче так і мало бути. 3. Надмірна сексуалізація Я, звісно, розумію, що без сцен 18+ нікуди, але ж не в кожній главі. Я вже мовчу, що подекуди в кожному абзаці у ГГ гіперфіксація на сексі, і він в тему і не в тему про це згадує. В останній главі взагалі здається, що п*рно читаєш. Авторка справді думає, що жертва буде так себе поводити? 4. Авторка надихалася рос. літературою Десь на 100-й сторінці цієї книги мені почало здаватися, що це щось дуже нагадує. Здавалося б, прийоми надійного/ненадійного наратора і амбівалентності образів не нові, але це те, що найбільше притаманно саме рос. літературі і авторам типу Набокова, Толстого і Достоєвського. Я подумала, що мені здалося і я накручую себе, але потім загуглила англійською, і одна американська блогерка прямо порівняла цього Джо Голдберга і Гумберта Гумберта Набокова та сильну схожість цих двох книг. Ну і в середині книги Бек у розмові з Джо про недооцінених письменників згадує Набокова, що тільки підтвердило мої здогадки)) 5. Вишенька на торті абсолютно поганий переклад не подекуди не звʼязні не зрозумілі діалоги Вже після прочитання книги я подивилася 1 сезон, і можу точно сказати, що серіал кращий, бо його хоч трохи зробили цікавішим і причесали від надмірної сексуалізації.
Анонім
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях