Бріанна Лабускес

😮 З великим задоволенням пишу цей відгук, бо книга дуууже сподобалась.

Мене зачепила історія трьох сильних жінок, в кожної з яких є особисті травми, трагедії та попри все це — любов та боротьба за ідеали.

❤️ Я симпатизувала кожній із персонажок і з захопленням спостерігала за сюжетом, який ставав все динамічнішим й заплутанішим.

Також особливо цікаво було читати про:

✔️зародження та розквіт нацизму у Німеччині та боротьбу з ним

"Здавалося, що кожен сантиметр площі займали гори книжок. Студенти везли книжки на візках, молодь приносила напхані під зав'язку мішки, люди вивантажували книжки з багажників машин прямо на тротуари. Це було не символічне спалення кількох творів. Тисячі книжок летіли у багаття. А тисячі людей зустрічали це радісними вигуками і нацистськими салютами."
"Написані слова не зникнуть, якщо їх просто спалити. Не можна просто так стерти ідеї. Не можна стерти людей. Якщо спалити книжки про те, що тобі не подобається або чого ти не розумієш, це не означає, що цих речей більше не існує."
"Смисл хорошої битви не завжди в перемозі. Іноді він у тому, щоб показати світу, що є люди, готові боротися."

✔️ставлення до книг

"Книжки — це наш спосіб залишити по собі слід на землі, правда ж? Вони свідчать про те, що ми тут жили, ми кохали і сумували, сміялися і помилялися. Ми існували. Так, їх можна спалити, але прочитане не стирається з пам’яті. Книжки продовжують жити у цій бібліотеці, та найважливіше те, що вони стають безсмертними завдяки усім, хто їх прочитав. "
"— Яка у вас улюблена книжка?
— Улюблена книжка? — повторила бібліотекарка, вмощуючись на табуретці. — Як на мене, це наче обирати улюблений момент у житті. Можна назвати один, але це не означає, що немає сотні інших, не менш хороших."
"Я вважаю, що завдання письменника не завжди полягає в тому, щоб змінити світ. Часом достатньо просто зробити цей світ приємнішим, хоч на якийсь короткий час."

✔️проживання досвіду війни

"Війна тривала так довго, стільки років були сповнені страждань, самопожертви, страху, втрат і болю, тупої монотонної безпорадності. Але ніщо не зламало їх. Навіть у найтяжчі дні, в час найбільшої туги, в час повної виснаженості, люди примудрялися в дрібничках знаходити непохитну надію і натхнення, що давали сили робити ще один крок. І ще один."
"Війна завжди забирає всі ці дрібнички й підсилює те, що залишилось. У війну не буває дрібних роздратувань і невеликих святкувань. Тільки любов і ненависть, страх і хоробрість, поезія і руйнація — жодних компромісів, тільки крайнощі."
"Якби вони всі могли триматися за ці нагадування, якби вони могли допомогти одне одному створювати їх, то можливо їм вдалося б пережити цю прокляту війну і залишитися хай і травмованими, але людьми."
Як вже писала (https://t.me/knygoterapiia/1095), я не могла покинути книгу, коли прийшов час спати і читала, доки не дочитала. На мій погляд, написано не тільки захопливо, але й глибоко та емоційно. Тож я поставила книзі 10 ⭐️ з 10.

Це книга про книги, точніше про їхню важливість навіть у найтемніші часи. А ще — книга про Другу світову й про долі людей, яким довелось жити в цей важкий час.
⠀
Авторка розповідає паралельно історії трьох жінок:
▪️Вів — бореться за проєкт «Книги для Збройних Сил». Вона втратила чоловіка на війні й відстоює право солдат читати книги без цензури.
▪️Алтея — американська письменниця, яка приїжджає до Берліна, де зіштовхується з нацистським режимом і стає свідком спалення книг.
▪️Ханна втікає з Берліна до Парижа. Її серце — розбите. Вона починає працювати в Бібліотеці спалених книг, де розпочинає власну боротьбу проти нацизму.
⠀
Мені сподобалось, що історія кожної з героїнь розкрита не тільки в різних містах, але й в різні роки. А в кінці їхні долі переплітаються і вони зустрічаються вже в одному місці й в один час. Так авторці вдалось охопити більший проміжок часу і показати, як зароджувалась війна та як працювала пропаганда.
⠀
Водночас війна — не є центром книги. Більше уваги приділяється важливості книг. Хтось може сказати: «Та хіба ж вони важливі, коли гинуть люди?» Але книги для багатьох солдат стали відрадою, надією та завдяки читанню дехто з них знайшов для себе ціль. Навіть у наш час, коли триває російсько-українська війна, багато військових читають прямо в окопах і в нас діє проєкт «Військо читає».
⠀
Та й авторка нічого не вигадала, адже за основу книги взяла реально існуючу на ті часи Раду з питань книжок у воєнний час — організацію, засновану під час Другої світової війни, щоб використовувати книги як «зброю у війні ідей». І хоч головні герої книги — вигадані, тут є і реальні історичні постаті, і деякі події. Тож роман можна назвати історичним.
⠀
Читати книгу — цікаво. І вона — важлива і про важливе. Точно раджу, якщо вам подобається:
🔸історії про книги;
🔸історичні романи;
🔸книги про Другу світову;
🔸книги, події в яких відбуваються в різних країнах та в різні часи;
🔸історії з переплетенням різних долей.

Роман вражає своєю глибиною та силою духу, розповідаючи історію трьох жінок, для яких книги стають не лише джерелом знань, а й потужною зброєю в боротьбі з тиранією та забуттям.

Алтея – американська письменниця, яка приїхавши до Берліна, відразу опиняється в епіцентрі нацистського режиму. Її творчість та рішучість надихають повстанців, адже вона розуміє, що слово може бути могутньою силою, здатною розбити кайдани диктатури.

Ханна – героїня, яка змушена була втекти від антисемітських переслідувань і знайти притулок у Парижі. Саме там, в атмосфері загадкової бібліотеки спалених книжок, вона починає свою особисту боротьбу проти нацизму. Її шлях від втечі до активного спротиву символізує незламність людського духу навіть у найтемніші часи.

Вівʼєн – літня жінка, що пережила особисту трагедію, втративши чоловіка на війні. Цей біль став для неї поштовхом до боротьби проти цензури. Вівʼєн невтомно захищає право солдатів на доступ до книг, адже вірить, що знання – це шлях до свободи та істини.

Кожна з цих історій створює яскраву мозаїку опору, пам’яті та любові до літератури. Роман не лише розкриває особисті драми героїнь, але й показує, як культура та слова здатні вистояти перед лицем найбільш жорстоких режимів. Рекомендую «Бібліотеку спалених книжок» всім, хто шукає історії про незламність духу та силу літературної спадщини.