Другий том "Газетярок" все такий же відвертий, життєвий і не добирає слів. А ще він так само заплутаний і не поспішає пояснювати, що насправді там відбувається і чому 😄. Що це за Стара гвардія і хто такі Верховний батько та Кардиналка, чого вони прагнуть? Ті ж самі питання можна поставити і щодо підлітків Гека і Нальдо. Що їм усім знадобилося у передмісті Клівленда 1988? Як взагалі можливі подорожі у часі та як зміни минулого впливають на майбутнє? 🤔
Такі різні дівчата - практична й цинічна Мак-Кензі, спортивна Кей-Джей, розумна Тіффані та дуже правильна Ерін - примхою долі разом потрапили у вир фантастичних і надзвичайно небезпечних подій. Наприкінці першого тому вони опинилися в епіцентрі вибуху якоїсь штукенції з майбутнього і в результаті якимсь чином перемістилися у… 1 червня 2016 року, де наткнулись на 40-річну версію Ерін, котра і гадки не має про події 1988 😳. Ще й Кей-Джей кудись зникла...
Поки дві версії Ерін слідують вказівкам "телепатичної штуки від Apple", Тіффані з Мак-Кензі намагаються знайти спосіб відшукати зниклу подругу власними методами. А тут ще й з'являється 12-річна версія "не зовсім Ерін" з майбутнього (а з нею й купка величезних тварин-монстрів) і ще більше все ускладнює 😵💫.
Перемістившись у часі, дівчата були вражені технологічним прогресом та й реальністю загалом: "зараз 2016-й, а світ і досі існує! У кожній газеті, що ми розвозили, були новини про війну, чуму чи ще якийсь катаклізм…". А ще дізналися дещо про власну долю, і далеко не все їх потішило. Як вони до такого докотяться? У підлітковому віці власне майбутнє бачиться довгим, щасливим і безхмарним…
Хоч жодних відповідей, по суті, ми так і не отримали, все ж чітко простежується тема непевності майбутнього та конфлікту поколінь. Саме останній, схоже, є причиною ворожнечі Старої гвардії і підлітків з майбутнього. І він же лежить в основі вкрай негативного ставлення різних версій Ерін одна до одної, змушуючи газетярок робити складний вибір.
Врешті, 2016-й виявляється не менш химерним й незрозумілим, ніж останні події в рідному 1988-му. Та це - лише першим етапом подорожі дівчат по часолінії. Куди ж вона їх врешті приведе і як ця подорож вплине на їхню долю?
Анонім
1 листопада 1988 року, невеличке передмістя Клівленду. 12-річна Ерін прокидається рано-вранці після жахливого нічного кошмару й одразу береться за роботу - розвозити на велосипеді ранкові газети сусідам по своєму визначеному маршруту. Працювати на Геловін ще те задоволення - можна зустріти запізнілу "нечисть" чи наштовхнутись на хуліганів, котрі й за звичних умов не надто дружелюбні. На щастя для дівчини, їй на допомогу приходить три інші газетярки. Мак-Кензі, Кей-Джей і Тіффані ще минулого року зрозуміли, що працювати в такий ранок поодинці - погана ідея. Вони запрошують новеньку приєднатись до них. Здавалося б, тепер все має бути добре, але починає відбуватись відверта чортівня! 😳 Принаймні, спершу виникло саме таке враження.
Лячні звуки, дивні підозрілі особи, незрозумілі прилади, гігантські летючі створіння, схожі на птеродактилів, раптові зникнення містян, а ще війна між двома групами якихось прибульців з майбутнього… вони хоч і схожі на людей, але виглядають і розмовляють дуже дивно, а ще володіють надзвичайними технологіями й вміннями. Певна, дівчата воліли б, щоб це виявилось сном, від якого вони могли б прокинутися в тепленькому ліжечку у себе вдома в цілковитій безпеці. Але 🙂…
У процесі знайомства Ерін з рештою дівчат та поміж намаганнями вижити, ми дізнаємося більше про характери, походження та особливості газетярок. Отримуємо і крихти інформації про конфліктуючі сторони, що спричинили увесь цей хаос у місті. Але цього явно недостатньо для повного розуміння того, що тут, власне, відбувається 😵💫. А поки нам залишаються лише здогадки, четвірці підлітків доводиться зіткнутись з іще більшою й неймовірнішою проблемою 🤯.
Мені сподобався цей науково-фантастичний комікс. Він відвертий, нецензурований, життєвий. Словом, справжній. Злегка нагадав інший комікс - "Stranger things". Тут так само юні герої, подібний часовий період і усе незрозуміле спершу справляє містичне враження. Скидається на те, що окрім фантастичних елементів немало уваги зосереджуватиметься і на соціальній проблематиці.
Поки що робити якісь остаточні висновки про мальопис, на мою думку, зарано, але продовження неодмінно придбаю. Вважаю, що потенціал тут чималий.
Малюнок мені також до вподоби. Яскравий, в міру деталізований, досить харизматичний. Є цікаві кадрові рішення і він точно вміє тримати увагу. Кожен персонаж отримав яскраво-виражену індивідуальність, якусь свою родзинку. Та й антураж 80-х гарно передано. А надкушені яблука чи яблукоподібні предмети чи зображення, що раз у раз потрапляють у кадр, ніби наштовхують на певні здогади 😏.
Якість видання гарна. Хороший папір, якісний друк, насичені кольори, чудові переклад і верстка - не знайшла підстав для зауважень. Але варто звернути увагу на вікові обмеження 16+.
Анонім
Гарне продовження. Автор додає ще більше інтриги, драматизму Сюжет стає більш "випуклий" та багатогранний. Мені дуже імпонує ця історія і мальовка, тому можу лише рекомендувати ознайомитись з цим коміксом.
10\10
Анонім
